Сторінка
2
Потреби й прагнення, які називаються вищими, — пізнавальні, моральні, естетичні, потреба в спілкуванні тощо — небіологічні, соціальні за своїм походженням і змістом. Суспільне зумовлені відповідні цілі й мотиви поведінки, напрям думок, моральні принципи, світогляд, громадянські, політичні позиції тощо.
Кожна людина унікальна, неповторна. Ця унікальність зумовлена вже біологічно, бо неповторною є в кожної людини комбінація генів (за винятком однояйцевих близнят). Але вона зумовлена й соціально: неповторний життєвий шлях і досвід кожної людини і — що дуже важливо — здатність до самовизначення. Людина зазнає впливу і природи (зокрема своєї біологічної) і суспільства, й історії, але вона — не пасивний продукт цих чинників, тому що має певну свободу, вибірково ставиться до зовнішніх обставин і впливів, сама визначає лінію своєї поведінки. Сильна духом людина буває здатна робити те, що вважає своїм обов'язком, вимогою своєї гідності, всупереч обставинам. Як писав І. Кант, "ти повинен, отже, ти можеш". Навіть і на свою біологію людина може впливати, коригувати свій природний темперамент, приборкувати інстинкти, певною мірою керувати потребами. Давно було сказано: "Любов і голод правлять світом". Але ж відомо, що люди можуть з релігійних міркувань відмовлятися від шлюбу чи голодувати з політичних або інших мотивів.
Одна з особливостей біології людини — висока пластичність, пристосовуваність, відсутність жорсткої прив'язаності до певних умов існування, природного середовища. Цим відкривається простір для дії соціальних факторів і, у свою чергу, ці фактори зменшують безпосередню залежність від природних, зокрема біологічних обставин.
Завдяки трудовій діяльності та соціальним формам життя, взаємній підтримці для людини втрачають вирішальне значення процеси й закони природного добору. Натомість такого значення набувають соціальні закономірності, розвиток і наступність у сфері матеріальної та духовної культури, тобто того справді людського світу, який ми творимо самі.
З одного боку, ще далеко не вичерпані всі можливості нашого організму, зокрема нервової системи, колосальних резервів мозку. З другого боку, ці можливості все-таки не безмежні, їх можна розширювати, але з ними треба й рахуватися. Забруднення середовища, включаючи радіаційне, збільшення нервово-психічних перевантажень створюють загрозу здоров'ю людей;
біологічні наслідки негативних факторів можуть позначитися й на наступних поколіннях. Необхідні заходи й зусилля в міжнародному масштабі для відвернення цих наслідків, оздоровлення умов життя.
Список використаної літератури:
1. Алексеев П. В. Становление человека. — М., 1984.
2. Алексеев В. И. Становление человечества. — М., 1984. З.Андреев И. Л. Происхождение человека и общества. — М., 1982.
4. Аръес Ф. Человек перед лицом смерти. — М., 1992.
5. Бережной Н. М. Проблемы человека в трудах К. Маркса. — М., 1981.
6. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. — М., 1988.
7. Григоръян Б. Т. Человек: его положение и призвание в современном мире. — М., 1986.
8. Горизонты экологического знания. — М., 1986.
9. Енгельс Ф. Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 20.
10. Князев В. Н. Человек и технология. — К., 1990.
11. Кругова О. Н. Человек и история. — М., 1982.
12. Какабадзе 3. М. Человек как философская проблема. — Тбилиси, 1970.
13. Кон И. С. Открытие. "Я". — М., 1978.
14. Маркс К. Економіко-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 42.
15. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія. Там само. — Т. 3.
16. Природа и общество. — М., 1981.
П. Проблема человека в западной философии. — М., 1988.
18. Соотношение биологического и социального в человеке. — М., 1975.
19. Тейяр де ПІарден. Феномен человека. — М., 1987.
20. Фролов И. Т. Перспективы человека. — М., 1983.
21. Фролов И. Т. О смысле жизни, о смерти и бессмертии человека. — М., 1985.
22. Фролов И. Т. О человеческом в человеке. — М., 1991.
23. Франк С. Л. Смысл жизни // Вопр. философии. — 1990. — № 6.
24. Франкл В. Человек в поисках смысла. — М., 1990.
25. Человек и его бытие как проблема современной философии. — М., 1978.
26. Человек и мир человека. — К., 1977.
27. Швейдер А. Благословение перед жизнью. — М., 1992.
28. Юркевич П. Г. Философские произведения. — М., 1989.
1 2