Сторінка
16
· відставання існуючої законодавчої і нормативно-правової бази функціонування фондового ринку від розвитку реальних процесів;
· недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів;
· недовіра населення і його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку;
· відсутність необхідного захисту інтересів дрібних інвесторів з боку держави.
Перш за все для України важливо закінчити процес приватизації, шляхом корпоратизації і акціонування приватної власності.
Що стосується виходу на світові ринки цінних паперів українських компаній, то тут знову ж таки постають питання законодавчого характеру. Проте є і інші. Серед них один з найголовніших - конкурентноздатність наших цінних паперів. Звичайно, що на Заході будуть цікавитися тільки акціями високорентабельних і перспективних компаній. У нас же таких поки що дуже мало.
Національні фондові ринки світу все більше інтернаціоналізуються. Це очевидно, адже капітал взагалі має інтераціональний характер і вільно переміщається у ті країни і регіони, де його оборот дає найбільший приріст. Це стосується і обертання капіталу у вигляді цінних паперів. Тому дуже важливу роль у законодавчому регулюванні національного ринку цінних паперів відіграють міжнародні правові акти - договори, конвенції, угоди, укладені міжнародними організаціями та фінансовими інститутами у сфері розвитку, функціонування та регулювання ринку цінних паперів. Участь України в укладанні таких актів сприяє дальшій інтергації нашої держави в міжнародні ринки капіталу.
Зокрема Українська фондова біржа багато робить для заложення фундаменту інтеграції національного ринку цінних паперів у Європейський і світовий ринки. Достатньо згадати співробітництво з Організацією французьких бірж і Національним депозитарієм Франції, яке дало можливість у короткий термін створити при Українській фондовій біржі Центральний депозитарій і ввести в дію систему електронного обігу цінних паперів. Результативною є робота з Організацією сприяння розвитку фондових і фінансових ринків Східної і Центральної Європи (Німеччина), об’єднанням німецьких фондових бірж (німецька фірма АГ) і Франкфуртської фондової біржі. Ділові відносини налагодились між Українською фондовою біржею та керівництвом Федерації європейських фондових бірж, Нью-Йоркської, Чикагської, Торонтівської, Афінської, Будапештської, Празької, Варшавської, Братиславської, Литовської, Російської, Токійської, Корейської фондовими біржами. Це співробітництво сьогодні більше носить характер інформаційного обміну, що, звичайно, важливо, адже це, в першу чергу, обмін досвідом. Проте найважливішим являється те, що створено фундамент для багатогранної спільної праці і ділової інтеграції. І цей обмін досвідом, мабуть, можна виділити як головне, на що варто спиратися (враховуючи особливості нашої економіки) при подальшому розвиткові ринку цінних паперів на Україні.
ВИСНОВОК
Підводячи підсумки в даній роботі, можна беззаперечно сказати, що ринок цінних паперів відіграє важливу роль у суспільному відтворенні. Адже основна функція ринку цінних паперів - мобілізація грошових засобів інвесторів для організації та розширення виробництва.
Друга функція - інформаційна. Вона полягає в тому, що ситуація на ринку цінних паперів повідомляє інвесторам інформацію про економічну кон’юнктуру в країні, і дає їм орієнтири для вкладання своїх капіталів. В цілому ж функціонування капіталу у формі цінного паперу сприяє формуванню эфективної та раціональної економіки, оскільки він стимулює мобілізацію вільних грошових ресурсів в інтересах виробництва та їх розподіл у відповідності до потреб ринку.
Як показує світовий досвід, ефективне функціонування ринку цінних паперів неможливе без регулюючої та контролюючої діяльності державних органів. В умовах становлення ринку цінних паперів функціонування подібних структур має велике значення.
На світовому ринку існує дві основні моделі організації ринку цінних паперів. Одна з них передбачає перевагу на ринку комерційних банків (Німеччина, Японія, Франція). Інша передбачає активну роль як банківських установ так і небанківських фінансово-кредитних інститутів (США, Великобританія). У тих країнах, де на ринку переважає обмежена кількість комерційних банків, їх діяльність контролюється національним банком та іншими державними агенціями, державне регулювання більш жорстке.
Таким чином, ринок цінних паперів представляється як ефективний механізм функціонування ринкової економіки, інструмент мобілізації фінансових ресурсів та заощаджень населення, оптимального перерозподілу засобів, підвищення активності людини як реального власника.
Список використаної літератури.
1. Мозговий О.М. «Фондовий ринок» - Київ, 1999.
2. Калина А.В., Корнеев В.В., Кощеев А.А. «Рынок ценных бумаг»- Киев, 1999.
3. Правила Украинской фондовой биржи - Киев: УФБ, 1994.
4. Миркин Я.М. «Ценные бумаги и фондовый рынок» - Москва: Перспектива, 1995.
5. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» 1991.
6. Коцепція функціонування та розвитку фондового ринку України, 1995.
7. Закон України «Про державне регулювання цінних паперів в Україні», 1996.
8. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», 1997.
9. Гольцберг М.А. «Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами» - Киев: РИА «Текст».
10. Загорський В.С. «Ринок цінних паперів» - Львів: Львів, 1995.
11. Сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в інтернеті http://www.ssmc.kiev.ua/
12. Сайт Української фондової біржі в інтернеті http://www.ukrse.kiev.ua/
13. Ляшенко В.И. «Фондовые индексы и рейтинги» - Киев: ИКФ «Сталкер», 1998.
[1] «Фондовий ринок» О.М.Мозговий, Київ 1999р., ст.11-12.
[2] Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91р.
[3] «Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України» від 22.09.95р.
[4] Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91р. ст. 3
Завантажити реферат