Сторінка
3
Процес пізнання розділяє на три ступені:
- інтуїтивний, що грунтується на мисленні і узагальненні внутрішнього досвіду;
- демонстративний – узагальнює зовнішній досвід;
- чуттєвий – базується на ідеях, що отримуються чуттями.
Дж. Берклі (1684-1753) виступив з обгрунтуванням суб’єктивного ідеалізму, зрікається самої ідеї про матеріальний об’єктивний світ. Він відкидає існування матерії, стверджував, що речі існують остільки, оскільки вони сприймаються відчуттями. Світ речей – це “ідеї” Бога. Бог “вкладає” у свідомість суб’єктів зміст відчуттів, які виникають при самогляданні світу та окремих речей.
Отже за Берклі існує лише те, що сприймають органи чуття: це і є позиція радикального сенсуалізму.
Цю ж суб’єктивно-ідеалістичну концепцію розвивав Д. Юм (1711-1776). Він стверджував, що людина не може вийти за межі своїх відчуттів і не може встановити, що лежить в основі речей – дух чи матерія, не може довести що між предметами і явищами існує причинно-наслідковий зв’язок. Юм вважав, що людина має справу не із зовнішнім світом, а з потоком своїх відчуттів і уявлень. “Нам нічого не відомо про світ, що нас оточує”.
Основна література
1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. Посібник. – К., 1999. - С. 52-76.
2. Козовик І. Історія Філософії. – Ів. Франківськ, 1999. – С. 219-226; 228-238; 241-254.
3. Надольний І.Ф. Філософія: Курс лекцій. – К., 2000. – С. 55-76.
4. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібн. – Львів, 2001. – С. 108-132.
5. Татаркевич В. Історія філософії. – Львів, 1999. – Т.2. – С. 54-103.
Завантажити реферат