Сторінка
3

Чи може бути у людському розумі те, чого немає у відчуттях? Що таке істина? Скільки знань потрібно людині?

В юному віці потребу в пізнанні дуже пригнічує необ­хідність механічного заучування матеріалу, якого не ро­зумієш. Це пояснюється тим, що пізнання — процес творчий. Саме момент творчості, відкриття чогось ново­го, невідомого надає пізнанню такої привабливості й приносить нам задоволення.

Помилково вважати, ніби відкриття нового можливе лише у науковому пізнанні, тобто у процесі дослідження якихось невідомих явищ або при розв'язанні якихось складних наукових завдань. Справа в тому, що наукове пізнання має дуже багато спільного з навчанням, яке також є одним з різновидів пізнавальної діяльності й підпорядковується її законам. Учень, як і вчений, здобу­ває якісь нові знання. По суті, вони роблять одне й те ж саме і можуть використовувати майже однакові форми й методи пізнання. Тому за своїм змістом їх діяльність може відрізнятися переважно більшою або меншою складністю. Лише за своїми наслідками праця вченого та праця учня справді різні: вчений здобуває знання й робить відкриття вперше і для цілого людства, а учень оволодіває вже відомими знаннями, «відкриває» їх тільки для себе. Незважаючи на це, задоволення й навіть радість від відкриттів у учня можуть бути анітрохи не меншими, ніж у вченого. Тому вчитися добре ще у шко­лі — значить торувати собі шлях і до наукового пізнан­ня. Проте, якщо навіть і немає мети присвятити себе науковій роботі, слід обов'язково розвивати у себе потре­бу в знаннях і у пізнанні, щоб свідомо не збіднювати своє майбутнє життя.