Сторінка
6
Висновки
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки: найбільш вивченими історичними формами його є міф та релігія.
У найдавніших світоглядних системах всіх народів міфи про природу займають значне місце. Найбільш древніми були міфи про тварин, походження сонця, місяця, зірок. Далі у більш розвинених міфологічних системах широко представлені космогонічні (походження всесвіту) й антропогонічні (походження людей) міфи.
Від самого початку міфи були поліфункціональними, мали вони й сакральний (лат.: saker – священний, магічний) характер, тобто були поєднані з релігійними віруваннями.
Міфологічній формі світогляду притаманні антропоморфізм, тобто ототожнення природних сил з людськими, одухотворення їх. Тому усвідомлення факту поділу світу на світ речей та світ антропоморфних істот означало початок розпаду міфу. Релігія є більш пізньою та зрілою формою світогляду людства, а тому і більш дослідженою. В ній буття осягається іншими, ніж у міфі засобами. В релігійній свідомості вже чітко розділяються суб'єкт і об'єкт, а отже, долається характерна для міфу неподільність людини й природи і закладються основи проблематики, яка стане специфічною для філософії.
В релігії ідея відділяється від матерії і навіть протиставляється їй. Світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний і небесний, горний і дольний, природний і надприродний, до того ж земний починає розглядатися як наслідок надприродного.
Світогляд — не просто узагальнене уявлення про світ, а форма суспільної самосвідомості людини, вузловими категоріями якої виступають поняття "світ" і "людина". Через ці поняття суб'єкт світогляду усвідомлює своє призначення у світі і формує життєві
Список використаної літератури.
1. Алексеев П., Панин А. Философия: Учебник. — М., 2006.
2. Блінніков Л. В. Великі философи. — К., 2004.
3. Введение в философию: Учеб. для вузов. В 2 ч. — М., 1989.
3. Вступ до філософії у конспектному вигляді. — К., 2005.
4. Вчитель і світогляд / За ред. С. П. Щерби. — Житомир, 1996.
5. Горак Г. І. Філософія: Курс лекцій. — К., 1997.
6. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях великих филосо-
фов. — М., 1989.
7. Давыдова Л. А. О мировоззренческой природе философского знания //
Вопр. философии. — 1988. — № 2.
8. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії //
Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 21.