Сторінка
2
Термінові у годи (угоди на строк) розподіляються на такі:
• тверді на строк — передбачають доставку цінних паперів у кількості й за курсом, зафіксованим сторонами в момент підписання угоди (вони можуть передбачати такі умови доставки цінних паперів: у строк, зафіксований в угоді; з правом покупця вимагати доставки цінних паперів у будь-який день до вказаної в угоді останньої дати; з правом продавця вибирати момент доставки цінних паперів до вказаної в угоді останньої дати з попереднім повідомленням про це покупця);
• онкольні на строк — передбачають виконання розрахунків за курсом на день, зазначений в угоді;
• з преміями (опціонами) — передбачають право сторін відмовитися від своїх зобов'язань з виплатою обумовленої премії чи опціону іншій стороні.
Угоди купівлі-продажу цінних паперів на українських біржах оформлюються шляхом складання записки спеціаліста і відповідного біржового контракту. У цих документах зазначаються основні умови угоди, порядок розрахунків, а також розмір комісійної винагороди. Підписання біржового контракту брокером продавця і брокером покупця, а також реєстрація угоди повинні бути здійснені не пізніше наступного робочого дня після укладення угоди. Реєструється угода (біржовий контракт) у розрахунковому підрозділі біржі. На кожну угоду складається картка реєстрації угоди. Брокеру продавця та брокеру покупця видається по примірнику реєстраційного запису.
Якщо при оформленні угоди між сторонами виникає суперечка щодо умов договору, остаточними є умови, зафіксовані в записі спеціаліста. Сторона, яка не погодилась з умовами іншої сторони, підтвердженими запискою спеціаліста, вважається такою, що відмовилась від угоди. За відмову від угоди встановлюються штрафні санкції, що розраховуються відносно суми угоди, зафіксованої в записці спеціаліста.
Фондовий індекс — це статистичний показник зміни курсу, що відбув сукупну інформацію різних компаній за певним видом цінного паперу; є показником активності фондового ринку, що дає змогу прослідкувати за змінами вартості інструментів фондового ринку. Індекси використовують для аналізу окремих сегментів фондового ринку і сукупних угод на біржовому чи позабіржовому ринках і дають можливість виявити тенденції, необхідні для прийняття рішення інвестором. Вони відбивають не тільки цінові коливання, а й стан економіки країни загалом (чи певної галузі) і є складовою макроекономічного аналізу ефективності господарського механізму. Загальноринкові індекси використовують для оцінки зміни вартості ринкового портфеля акцій і охоплюють 75-95 % обсягів капіталізації ринку. Галузеві індекси використовують для аналізу вартості акцій певної галузі. Якщо цей показник відбиває зміну курсу цінних паперів, що котируються на фондових біржах, його називають біржовим індексом.
У загальному вигляді фондові індекси — це середня зміна цін певного набору цінних паперів порівняно з базисним періодом. У базисний період ціна цінного паперу, що входить в індекс, трансформується так, щоб на цю дату індекс дорівнював 10, 100 чи 1000 для спрощення розрахунку. До основних методів розрахунку індексу належать такі: середньої арифметичної; зваженої середньої арифметичної та середньої геометричної. Наприклад, за середньої арифметичної ціни акцій емітентів, що враховуються в індексі, на момент закриття торгу підсумовуються й діляться на кількість складових для отримання середньої величини.
Будь-який фондовий індекс відбиває те, що в ньому закладено через відбір складових і методу розрахунку. Що ширша вибірка, то ближче індекс до індикатора стану економіки чи окремої галузі. Індекс мобільніший при об'єднанні складових не за галузевою ознакою, а за рівнем капіталізації компанії, тобто за сумою ринкових вартостей усіх акцій, що обертаються. Наприклад, індекс "блакитних фішок" є показником зміни цін на акції невеликої кількості компаній, обсяг торгівлі яких становить значну частку ринку.
Якщо компанія за своїми показниками не характерна для галузі; частка галузі в економіці зменшилася чи встановлено, що компанія надає не повну фінансову звітність (інформаційна причина), її акції можуть бути виключені з вибірки.
Перший найвідоміший індекс — Доу Джонса (Dow Jones Index) — розраховується як середній показник зміни курсової вартості акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі з 1884 р. і об'єднує три самостійних індекси (промисловий, транспортний, комунальний). Індекс Ніккей розраховується за курсами акцій 225 найбільших японських компаній, цінні папери яких котируються на Токійській фондовій біржі. Британський індекс Актуаріїв (Financial Times Actuaries Share Indices) охоплює понад 700 цінних паперів (близько чверті котированих на біржі), де 92 % становлять звичайні акції (equities), a 8 % — акції з фіксованим відсотком (stocks), і характеризує зміну поведінки на ринку в довготривалому періоді. З'являються перші фондові індекси міжнародного значення. З 1990р. на Лондонській біржі розраховується Євротрак — індекс, що охоплює акції 100 корпорацій континентальної Європи.
У 1997 р. з'явилися перші українські фондові індекси. Як правило, їх обчислюють компанії-торгівці цінними паперами. Такими індексами є WOOD-15 (Wood & Co), КАС-20 (Альфа Капітал Україна), PRO-15 (Prospect Investmens). Позабіржова фондова торговельна система з жовтня 1997 р. так само почала розраховувати власний індекс — ПФТС. У березні 2004 р. він вперше подолав базову позначку 100 пунктів і сягнув 120 пунктів, збільшившись на 73 % за перші кілька місяців року. Лідерами зростання стали цінні папери заводу "Азов-сталь" та Харцизького трубного заводу (українських "блакитних фішок"), вартість яких за цей період збільшилася відповідно у 5,6 та 3,7 разу. Об'єктивним підґрунтям такого "ривку" стало стабільне економічне зростання, стабілізація фінансової системи, стабільність національної грошової одиниці.
Список використаної та рекомендованої літератури
Завантажити реферат