Сторінка
2
1. Найнебезпечнішими надзвичайними ситуаціями для функціонування суб'єкта господарської діяльності є:
• надзвичайні ситуації техногенного характеру (особливо аварії та катастрофи на об'єктах енергетики; транспорту; хімічно, пожежо і вибухонебезпечних підприємствах; великі пожежі з вибухами; аварії з викидами радіоактивна, хімічно і біологічно небезпечних речовин; прориву гребель водосховищ з виникненням зони катастрофічного затоплення та інші);
• геофізичні, геологічні, метеорогічні та гідрологічні небезпечні явища;
• надзвичайні ситуації екологічного характеру.
2. На захист працівників суб'єкта господарської діяльності та його стале функціонування в умовах надзвичайних ситуацій може впливати:
• недостатня забезпеченість працівників суб'єкта господарської діяльності засобами колективного та індивідуального захисту;
• значний (в окремих об'єктів) знос основних фондів (до 60-90 %);
• недостатній розвиток системи оповіщення суб'єктів господарської діяльності і територій в умовах надзвичайних ситуацій;
• недостатня підготовка і забезпеченість формувань цивільної оборони до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
• недостатність резерву матеріально-технічних засобів, які призначені для використання при проведенні аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;
• недостатня законодавча і нормативна база з питань цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій;
• слабка взаємодія територіальних і галузевих органів управління з питань цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій.
1.4. Приведення в готовність органів управління суб'єкта господарської діяльності
При загрозі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного та екологічного характеру (за інформацією МНС України, Гідромету України, міністерств, відомств, територіальних органів управління з питань НС та ЦЗН або інших джерел інформації) приводяться у готовність органи управління і сили ЦО суб'єкта господарювання залежно від масштабів і розмірів можливих НС:
• адміністрація об'єкту і штаб ЦО та з НС (у робочий час до 10-15 хв., у неробочий час від 1,5 до 3 год.);
• управління, відділи і служби адміністрації (у робочий час до 10-15 хв., у неробочий час від 1,5 до 3 год.).
Органи управління ЦО та з НС суб'єкту господарської діяльності приводяться у готовність рішенням НЦО об'єкта або рішенням вищих органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (відомчих органів управління).
Дії начальників та органів управління ЦО та з НС визначаються у календарних планах заходів цивільної оборони за кожною групою (окремою аварією, катастрофою) однотипних надзвичайних ситуацій залежно від масштабів і розмірів зон (осередків) ураження.
1.5. Порядок та організація виконання основних заходів ЦО
При загрозі виникнення НС техногенного, природного, соціально-політичного та екологічного характеру основні заходи ЦО та з НС спрямовуються на захист працівників і службовців та зниження можливих матеріальних втрат.
Основні заходи сплановані за видами надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути у суб'єкта господарської діяльності.
У першу чергу виконуються ті заходи, які дадуть найбільшу ефективність щодо забезпечення захисту працівників і службовців від можливих наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха, а також дадуть змогу зменшити матеріальні збитки.
При отриманні інформації про загрозу виникнення надзвичайної ситуації в усіх органах управління ЦО та з HС організовується виконання наступних заходів:
• цілодобове чергування керівного складу;
• уточнення порядку оповіщення і збору всього персоналу у робочий та неробочий час, доведення до усіх співпрацівників порядку дій при виникненні НС;
• збір та уточнення інформації про обставини, що створилися у районі аварії, катастрофи або стихійного лиха;
• оцінка можливого розвитку ситуації, впливу її на функціонування об'єкта;
• розробка позачергових заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в цих умовах та організація їх виконання;
• посилення контролю щодо стійкості роботи технологічного і диспетчерського зв'язку, всіх ланок управління, перевірка технічного стану та приведення у готовність резервних каналів зв'язку;
• систематичне отримання від органів управління та чергових змін (диспетчерів) потенційно небезпечних об'єктів інформації про обставини і характер (масштаби) можливих аварій і катастроф;
• формування і підготовка до роботи груп фахівців для здійснення розвідки можливих осередків аварій, катастроф та небезпечних зон;
• уточнення районів (місць) проведення розвідки і порядку взаємодії з територіальними (районними) відділами з НС та ЦЗН;
• підготовка текстів повідомлень про порядок дій працюючого персоналу, службовців (населення) при виникненні надзвичайних ситуацій;
• приведення в готовність захисних споруд, розгортання і підготовка до роботи пунктів видачі засобів індивідуального захисту із запасів об'єкту, уточнення розрахунків на їх видачу;
• проведення евакоорганами об'єкту разом з відділами з НС та ЦЗН району (міста обласного підпорядкування) уточнення порядку і районів евакуації працівників і службовців у безпечні місця;
• уточнення розрахунків на розподіл транспорту для перевезення у район можливого виникнення НС сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних робіт, а також для евакуації потерпілих, вивозу матеріальних та інших цінностей;
• перевірка працездатності і приведення у готовність усіх протипожежних засобів;
• перевірка наявності резервних запасів матеріально-технічних засобів та вжиття заходів щодо доведення їх до встановлених норм. Всі основні заходи цивільної оборони щодо дій органів управління, сил, робітників і службовців суб'єкта господарської діяльності відображаються у календарному плані, який корегується щорічно.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГЛІТЕРАТУРИ
1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.
2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.