Сторінка
4
Таблиця 1. Характеристика деяких рідин і газів, що загоряються
Назва рідин і газів | Межі вибухової концентрації, об'єми, % | Точка загорання парів, °С | Відносна щільність парів і газів (щільність повітря) | Максимум тиску вибуху, кН/м2 | Температура спалахування, °С |
Ацетилен | 2,5—100 | — | 0,91 | 1035 | 305 |
Ацетон | 2,6—12,8 | -18 | 2,00 | 573 | 535 |
Аміак | 15,0—28,0 | — | 0,58 | — | 630 |
Бутан | 1,8—9,0 | — | 1,9—2,01 | 669 | 410 |
Етиловий спирт | 3,3—19,0 | 13 | 1,59 | 684 | 365 |
Етилен | 2,7—36,0 | — | 0,98 | 821 | 425 |
Водень | 4,0—75,0 | — | 0,07 | 697 | 585 |
Метан | 5,0—15,0 | — | 0,55 | — | 538 |
Лігроїн | 1,3—6,0 | -43 | 3,0—4,0 | — | 250—400 |
Пропан | 2,2—10,0 | — | 1,4—1,56 | 662 | 450 |
При складанні планів цивільної оборони і прогнозуванні можливої обстановки необхідно звернути увагу на проведення заходів, які зменшують імовірність виникнення спалахування і вибухів легкозаймистих рідин і газів, що є на конкретному виробництві. Імовірність спалахування і вибуху зменшують: ефективна вентиляція обладнання приладів, які попереджують виділення парів і газів і збирання вибухових концентрацій, вилучення потенційних джерел запалювання (електроприлади та ін.), ізоляція або відокремлення вибухонебезпечних приміщень, встановлення пристроїв для придушення вибуху, встановлення полум'ягасних металевих сіток, перфорованих листів металу, сотових структур із гофрованих металевих стрічок і коробів, заповнених галькою або керамічними кільцями, винесення вибухонебезпечних робіт на відкрите повітря, обладнання вихідних отворів кришками і перегородками, які легко відкидаються або руйнуються, іскроутворююче обладнання (вимикачі, рубильники та ін.) слід встановлювати з пристроями, які гасять іскри (занурювання у мастило). Температура зовнішніх поверхонь електроустаткування має бути нижчою температури спалахування вибухонебезпечних парів і газів, апаратура має бути герметичною, щоб не допускати атмосфери, що спалахнула до нагрітих деталей, а також викидання полум'я та іскр у навколишнє середовище.