Сторінка
4

Радіаційне забруднення на території України, методи вимірювання, вплив на людину, Чорнобильська трагедія, захист населення, евакуація населення

Крім закриття ЧАЕС болючими для України проблемами, є:

Ø недопущення розповсюдження радіоактивних елементів за межі зони відчуження;

Ø утилізація РАВ та відпрацьованого палива;

Ø перетворення об‘єкту «Укриття» в екологічно безпечну систему;

Ø підвищення безпеки функціонування АЕС

Ø реабілітація забруднених земель та інші.

Вирішення цих проблем потребує значних інвестицій і можливе лише за умов фінансової підтримки України з боку держав “Великої сімки” і ЄС.

Протягом 2000 року радіаційний стан території України лишався стабільним.

За даними спостережень гідрометеослужби, потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання на більшій частині території країни протягом року змінювалася в межах 6-24 мкР/год, що не перевищує або близько до природних рівнів. На пунктах контролю, розташованих на забрудненій внаслідок Чорнобильської катастрофи території, гамма-фон складав 8-39 мкР/год, максимальні рівні гамма-фону зафіксовані у Чорнобилі - 37 мкР/год і Коростені – 39 мкР/год.

У районах розташування діючих АЕС ПЕД гамма-випромінювання була такою (мкР/год):

1.Запорізька АЕС – 8-18

2. Південно-Українська АЕС – 7-23

3. Рівненська АЕС – 8-18

4. Хмельницька АЕС – 6-12.

У Києві протягом року гамма-фон коливався в межах 8-18 мкР/год, середнє за рік значення складає –12 мкР/год.

У 1999 році в Україні загалом зберігалася тенденція до зниження вмісту радіоактивних елементів у приземній атмосфері Щільність радіоактивних випадань практично по всій території країни зменшилася.

Як і в попередні роки, максимальні рівні радіоактивного забруднення атмосферного повітря спостерігалися на територіях, що найбільш постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме у Зоні відчуження.

Основними радіоекологічними проблемами Зони відчуження ЧАЕС сьогодні є:

1. Перевищення допустимого надходження радіонуклідів у Київське водосховище на 100-150 Кі. У 1999 році у Київське водосховище рікою Прип‘ять винесено близько 250 Кі стронцію-90. Допустимий Накопичення в розрахунковий скид по стронцію-90 становить 100 Кі/рік.

2. Забруднення ріки Прип‘ять, яке формується за рахунок стоку з території Республіки Білорусь (30-40%), стоку з лівобережного польдеру через дамбу №7 (16-20), надходження з незахищених ділянок заплави (40-50%).

3. Накопичення радіоактивних відходів. За підрахунками в зоні відчуження ЧАЕС сконцентровано близько 1 млн. куб.м. радіоактивних відходів (РАВ). Основний недолік зберігання РАВ – це їх розташування у непристосованих для цього місцях. На більшість з них та на могильники РАВ немає проектно-технічної документації. Значна кількість пунктів підтоплена.

4. Внесок грунтових вод у формування забруднення води ріки Прип‘ять сьогодні не перевищує 2 Кі/рік. Однак за даними досліджень, через 30-40 років після аварії розвантаження забруднених грунтових вод у ріку Прип‘ять може сформувати винос 300-400 Кі/рік, що призведе до катастрофічної ситуації.

5. Вміст стронцію-90 у воді спостережних свердловин на території “Рудого лісу” сьогодні становить 10-9 10-7 Кі/л. А це не виключає ситуацію, коли молодь сосни, що підростає тут, через 10-30 років також не “порудіє”.

6. У ближній до ЧАЕС зоні спостерігається повсюдне підвищення рівня грунтових вод на 1-1,5 метра, що зумовлює підтоплення пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів та більш інтенсивного забруднення грунтових вод.

7. На всій території зони відчуження збільшується ступінь обводнення та заболочуваності, що викликає деградацію та загибель лісу, перехід радіонуклідів у розчинні та колоїдні форми, прискорює швидкість їх міграції, погіршує хімічні показники якості води. Головною причиною заболочування і підтоплення є припинення експлуатації меліоративної мережі зони відчуження.

8. Не є достатнім і сучасний рівень захисту лівобережної заплави, розрахований на повінь 0,1%-ої забезпеченості. Оскільки з 1986 року значних повеней не було, ймовірність її виникнення з кожним роком зростає.

Для вирішення цих проблем:

Ø Розпочато будівництво першої черги комплексного пункту “Вектор” по переробці всього захоронення РАВ у зоні відчуження, але будівництво ведеться повільними темпами. Планується розширення постійного пункту захоронення РАВ “Буряківка”.

Ø Ведеться перезахоронення відходів з підтоплених пунктів, зокрема з пункту “Нафтобаза” перезахоронено 19тис.тонн радіоактивних відходів, але лишається ще 60 тис. тонн.

Ø Завершуються роботи щодо обстеження та інвентаризації пунктів тимчасового захоронення РАВ з метою створення інформаційно-аналітичної системи потенційно-небезпечних об‘єктів.

Ø Для зменшення виносу радіонуклідів у Київське водосховище проводяться роботи по ремонту лівобережної польдерної дамби.

Ø З метою зменшення змиву радіонуклідів стронцію Київське водосховище на 100-200 Кі щорічно (із загальної кількості близько 450 Кі) розпочато будівництво захисної дамби на правобережній заплаві р.Прип‘ять довжино.4,1 км. Загальна кошторисна вартість будівництва складає 9 млн. грн. Розпочато намивання правобережної дамби на ділянці “Залізничний міст – Яновський затон”. Необхідно провести дезактивацію найбільш забрудненої ділянки правобережної заплави (що відсікається дамбою) та Яновського затону.