Сторінка
2

Радіаційно небезпечні об'єкти

Зони радіоактивного забруднення на місцевості при тепловому вибуху будуть характеризуватись значними рівнями радіації. Вони поділяються на зони:

• відчуження;

• безумовного відселення;

• гарантованого (добровільного) відселення;

• підвищеного радіоекологічного контролю.

• Зона відчуження - це територія, з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність.

• Зона безумовного відселення - це територія навколо АЕС, на якій щільність забруднення ґрунту довгоживучими радіонуклідами цезію дорівнює 15,0 Кі/км2 і більше, або стронцію - 3,0 Кі/км2 і більше, або плутонію — 0,1 Кі/км2 і більше, де розрахована ефективна доза опромінювання з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини перебільшує 5 мЗв (0,5 бер) на рік.

• Зона гарантованого (добровільного) відселення - це територія, на якій щільність забруднення ґрунту радіонуклідами цезію — від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію - від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію - від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебільшити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

• Зона підвищеного радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебільшити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

Аварія з повним руйнуванням реактору на атомній електричній станції і його ядерним вибухом може мати місце внаслідок стихійного лиха, падіння літаючого апарату на атомну електричну станцію, дії вибуху звичайних чи ядерних боєприпасів у воєнний час або диверсії.

Рис. 1. Зони радіаційного забруднення

На території сліду радіоактивної хмари такого вибуху, як і при наземному ядерному вибуху, виділяють зони: надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г); небезпечного забруднення (зона В); сильного забруднення (зона Б); помірного забруднення (зона А); радіаційної небезпеки (зона М).

Таблиця 3.

Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки включає вирішення наступних задач:

• визначення напрямку осі сліду хмари викиду радіоактивних речовин, внаслідок аварії або руйнування ядерного реактора АЕС за метеоданими;

• визначення розмірів зон забруднення місцевості, які розмежовуютъся за очікуваними значеннями доз опромінювання населення;

• визначення потужності дози гамма-випромінювання на осі сліду;

• визначення доз внутрішнього (інгаляційного) опромінювання людей, що знаходяться на сліду, за час проходу хмари;

• визначення концентрації радіоактивного йоду 131 в повітрі за час проходу радіоактивної хмари;

• визначення можливих радіаційних уражень людей, що знаходяться на забрудненій території;

• визначення допустимого рівня перебування населення в зонах радіаційного забруднення.

Вказані задачі можуть вирішуватися розрахунковим методом з наступним уточненням на основі фактичних вимірювань на забрудненій місцевості (за даними радіаційної розвідки або систем контролю радіаційної обстановки).