Сторінка
3

Динаміка прибутковості банківської діяльності та об’єктивні закономірності її зниження (на прикладі філії АКБ “Київ”)

Резерви формуються на покриття сумнівної заборгованості за кредитами, втрат від знецінення інвестиційних цінних паперів та відрахувань під іншу сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у цей звітний період.

Витрати вважаються непередбаченими, якщо вони відповідають таким ознакам:

- виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер

- збиток буде визначений тільки за фактом подій;

- не повторюються по суті;

- не підлягають контролю і не могли бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.

Окремим видом витрат виділено податок на прибуток.

Витрати мають визнаватися належними до того звітного періоду, до якого вони відносяться, незважаючи на те, коли виплачується готівка чи її еквівалент.

Установи банку, що звітують, заносять до відповідної статті звіту нарощені суми відсотків за кожним фінансовим інструментом, які мають виплачуватися на кожну звітну дату [14].

Дивіденди, які сплачуються, визнаються на ту дату, за якою приймається рішення про їх розподіл.

Витрати обліковуються наступним чином: за дебетом рахунків проводяться суми витрат, за кредитом рахунків проводяться суми доходів при формуванні результату роботи за період у кореспонденції з рахунком N 5900 "Результат поточного року".

Найбільш значними статтями операційних витрат банку традиційно є витрати:

· по виплаті відсотків по поточних і строкових вкладах;

· пов'язані з виплатою комісійних іншим банкам й іншим фінансово - кредитним установам за надані послуги;

· по утриманню й експлуатації будинків і устаткування;

· на заробітну плату персоналу;

· на створення спеціальних резервів.

Значну частку витрат банку утворюють проценти, нараховані на кошти суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб. При цьому треба звернути увагу, на те, що до витрат банку відносяться лише сплачені відсотки по цим коштам, тобто віднесені на рахунки 7 класу. Нараховані, та не сплачені відсотки на кошти підприємств, установ та фізичних осіб відображаються на рахунках 2 класу – нарахування відсотків по коштах [16].

В останні роки спостерігається зріст питомої ваги видатків на виплату відсотків по вкладах клієнтів. Це пояснюється, по-перше, підвищенням рівня процентних ставок по депозитах у результаті посилення конкурентної боротьби і, по-друге, збільшенням питомої ваги депозитних рахунків у загальній сумі залучених коштів.

Видатки банку на утримання й експлуатацію будинків і устаткування, оплату персоналу і соціальні виплати носять постійний характер. Їхня питома вага в загальній сумі видатків банку дуже значна [20].

Визначена частина коштів банку витрачається на створення резервів. Інші видатки на рахунках прибутків і збитків банку показуються по статті «Інші операційні видатки». Це внески, видатки на рекламу, інвентар і матеріали, на оплату послуг аудиторських фірм, судові і транспортні витрати, а також деякі види податків.

Зріст операційних видатків не тільки відбиває несприятливий стан кон'юнктури ринку, на якому банк залучає ресурси, але і може свідчити про погіршення менеджменту.

Витрати банку формуються у процесі господарської та операційної діяльності установи банку. Розповсюдженою практикою є планування витрат та доходів банку на різні часові відрізки: місяць, квартал, рік тощо.

Особливістю обліку витрат та доходів банку є той факт, що документи звітності банку є доступними для широкого кола споживачів. Тому дуже важливою задачею обліку банку є уникнення помилок.

Таким чином, формування витрат установи банку відбувається на кожну дату складання звітності про результати діяльності банку, до яких відносяться – баланс комерційного банку, звіти про кошти, капітал та ін. Так як раніше вже було сказано про періодичність формування звітності банку, то відповідно, звіт про витрати формується також за результатами кожного банківського дня.

Особливої уваги заслуговує оцінка двох груп статей: видатки, пов'язані з забезпеченням функціонування банку (особливо адміністративно-господарські), і видатки, пов'язані з підвищенням ризикованості банківської діяльності (створення обов'язкових й інших страхових резервів).

Ризик накладних витрат банку - це ризик, при якому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку. Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.

1.3. Прибуток банку, його формування та призначення

Одна з основних цілей комерційних банків - це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту робітників банку і т.д. Прибуток банку, визначений методами фінансового обліку, є різницею між його доходами і витратами, тобто це - фінансові результати діяльності комерційного банку, які відображаються у звіті про фінансові результати комерційного банку [10]. При аналізі формування і використання прибутку банку необхідно звернути увагу на те, що прибуток банку, визначений у податковому обліку, є базою для оподаткування установи банку і не відображає наявність фінансових інструментів (грошей, цінних паперів та ін) у активі банку. Тому ми розглядаємо лише фінансову сутність прибутку установи банку.

Відповідно до діючої методики, комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності раз в квартал, в останній операційний день кварталу. Протягом кварталу прибутки і витрати враховуються наростаючим підсумком. Розподіл прибутку банку здійснюється за підсумками діяльності за рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку.