Сторінка
6

Система електронних платежів національного банку України

«Жовте» сальдо виникає, коли банк спробував надіслати в СЕП файл початкових платежів А на суму, що перевищує наявний зали­шок коштів на технічному рахунку. Такий пакет А не приймається в СЕП, АРМ-2 повертає квитанцію з кодом помилки «жовте сальдо». Але при цьому банку надається можливість переглянути свої плани щодо порядку відправлення початкових платежів у СЕП. До кінця цього сеансу АРМ-2, навіть не розглядаючи зміст пакетів А від цьо­го банку, відхиляє їх з кодом помилки «Ви на жовтому сальдо». Це дає змогу банку у разі отримання першої ж квитанції про те, що ви­никла ситуація «жовте сальдо», припинити відправлення платежів у СЕП, переглянути платежі у відхилених пакетах і в черзі до відправ­лення та, проаналізувавши величину залишку на коррахунку, вибра­ти найтерміновіші з них у межах поточного значення залишку кош­тів. Ці платежі слід відправити пізніше, після оброблення їх АРМ-2 в одному з наступних сеансів.

Наприкінці дня АРМ-2 передає результати розрахунків за поточ­ний робочий день в ОДБ регіонального управління НБУ для відоб­раження їх на реальних кореспондентських рахунках банків.

За стандартною технологією роботи в СЕП банківська установа може виконувати початкові платежі протягом всього часу, визначе­ного регламентом роботи СЕП, і єдиним обмеженням на виконання початкових платежів є величина залишку коштів на її технічному коррахунку.

До банківських установ, що перебувають у скрутному фінансо­вому становищі, застосовується переведення їх у режим «фінансово­го оздоровлення». Це виконується за рішенням Правління Націо­нального банку та державних органів. Одним із елементів режиму фінансового оздоровлення є обмеження виконання банком міжбан­ківських розрахунків. СЕП надає такі можливості обмеження вико­нання початкових розрахунків:

блокування початкових кредитових платежів. Блокування мо­же бути як повним (забороняється виконувати всі платежі, незалеж­но від їх змісту), так і вибірковим (дозволяються лише платежі, спрямовані в установи Національного банку, тобто платежі в бюд­жет, штрафи тощо);

встановлення ліміту значення технічного коррахунку. За звичайних умов банк може виконувати початкові платежі у такий

спосіб, щоб на коррахунку в підсумку залишилася сума, більша або рівна 0. У разі встановлення ліміту на якусь суму «X» банк може виконувати початкові платежі так, щоб на коррахунку в підсумку залишилася сума, що більша або дорівнює згаданому «X». Це обмеження використовується для випадків, коли на корра­хунку слід накопичити суму, потрібну, наприклад, для стягнення штрафу тощо;

— відправлення початкових платежів до СЕП під наглядом спе­ціальної комісії Національного банку. Такий режим роботи устано­ви призначений для перевірки уповноваженими особами Національ­ного банку кожного окремого платіжного доручення з метою виявити, чи є цей конкретний платіж першочерговим та терміновим, чи його слід відкласти (або взагалі заборонити), щоб використати наявні кошти банку на більш нагальні потреби (наприклад, сплату боргових зобов'язань). Для забезпечення роботи комісії створено спеціальне програмне забезпечення — «АРМ юридичної особи», що є допоміжною складовою СЕП.

Коли вимагається повністю заборонити міжбанківські розрахун­ки для установи, її тимчасово виключають зі складу учасників СЕП. Діяльність банківської установи в СЕП може обмежуватися і з інших причин. Так, у разі виникнення підозри на несанкціонований доступ від імені банку — учасника СЕП, початкові платежі від цьо­го банку негайно блокуються. Дозвіл на поновлення роботи дає На­ціональний банк після того, як буде проведено розслідування обста­вин та вжито заходів для уникнення підробних платежів.

Для установ, що навмисне порушують технологію роботи в СЕП, можуть застосовуватися такі санкції, як штрафування, блокування початкових платежів, аж до тимчасового виключення із СЕП.

Метою НБУ у сфері розвитку СЕП є надання максимально ши­рокого спектра послуг учасникам СЕП відповідно до їхніх потреб з одночасною мінімізацією системних ризиків. Тому однією з ваго­мих переваг СЕП є надання групі установ (головному банку та його філіям) засобів проведення міжбанківських розрахунків з урахуван­ням підпорядкованості банківських установ одна одній. Різні спо­соби взаємодії головного банку з його філіями під час виконання міжбанківських розрахунків через СЕП мають назву «моделей об­слуговування консолідованого коррахунку в СЕП».

Виходячи зі специфіки роботи конкретних комерційних банків у системі міжбанківських розрахунків та їхніх потреб, у СЕП розроб­лені і впроваджені сім основних моделей обслуговування консолі­дованого коррахунку, яким у тій чи іншій комбінації властиві як по­зитивні, так і негативні риси, а також різні способи розподілу системних ризиків, відповідальності та загальносистемних витрат між учасниками розрахунків (до яких належить і Національний банк як їхній організатор).

Це дає змогу учасникам розрахунків ураховувати як сьогоднішні потреби, так і тенденції їхнього розвитку, та обирати ту з моделей, яка сьогодні є найзручнішою для них. Нині більшість банківських установ працюють за тією чи іншою моделлю консолідованого кор­рахунку, і тенденція до практично повного переходу банків на об­слуговування консолідованого коррахунку (за тією чи іншою мо­деллю) зберігається.

Усі моделі обслуговування консолідованого коррахунку викори­стовуються лише під час виконання міжбанківських розрахунків у національній валюті України, бо робота банків у СЕП з іншими ва­лютами має принципово відмінний характер.

Організація роботи філій через внутрішньобанківську пла­тіжну систему. Найнадійнішим, з погляду головного банку, спосо­бом керування роботою філій (у сфері міжбанківських та внутрішньосистемних розрахунків) є створення внутрішньобанківської пла­тіжної системи.

За такою схемою прямим учасником (абонентом) СЕП є лише головний банк. Він має номер МФО та електронний ідентифікатор у СЕП, має АРМ-3 СЕП і засоби захисту інформації СЕП, виходить на зв'язок безпосередньо з РРП. Головний банк має консолідований коррахунок у регіональному управлінні НБУ та технічний корраху­нок у РРП.