Сторінка
2

Пластикові картки як новий платіжний засіб в Україні

3. Основні етапи вровадження та подальшого розвитку електронних платежів через пластикові картки

Для створення Національної системи масових електронних платежів населення за товари та послуги за допомогою пластикових карток у вересні 1995 року було засноване міжбанківське закрите акціонерне товариство “Українська національна розрахункова картка” (скорочено “Укркарт”). Фундаторами АТ ”Укракарт” стали провідні комерційні банки України під егідою НБУ. На сьогодні кількість банків-акціонерів досягла 20 і загалом вони репрезентують майже 95 відсотків банківської сфери України. Загальний статутний капітал товариства становить понад 500 тисяч доларів США.

Вищим керівним органом товариства є загальні збори, а в період між ними ¾ рада товариства (в межах своїх повноважень). Виконавчим органом “Укркаот” є його дирекція, до структури якої входять підрозділи, що відповідають за різні напрями діяльності стосовно реалізації проекту. При дирекції товариства діє технічна рада, що складається з фахівців ¾ представників банків-акцінерів і виконує функції консультативного органу для вирішення питань технічної політики.

Основним завданням АТ “Укракарт” є розробка, впровадження і подальша експлуатація в ролі оператора загальнонаціональної системи масових електронних платежів населення за товари та послуги, а також створення необхідної інфраструктури для обслуговування карток міжнародних платіжних систем (VISA, EUROPAY, Mastercard, AMERICAN EXPRESS і деяких інших). Проект реалізовується товариством у співробітництві з Кабінетом Міністрів України, Національним банком, міжгалузевим НДІ “Ритм”, банкам-акціонерами товариства та іншими зацікавленими організаціями, серед яких ¾ державні адміністрації, промислові і торговельні підприємства регіонів.

В результаті запровадження Національної системи в Україні буде створена сучасна інфраструктура (процесингові центри, сервісні центри для обслуговування елементів системи, виробництво основних її компонентів). Провідні комерційні банки стануть емітентами карток, більшість підприємств торгівлі й сфери послуг ¾ учасниками системи, що прийматимуть платежі за допомогою пластикових карток. Буде налагоджено взаємодію із СЕП та основними зарубіжними платіжними системами. Виплата заробітної платні, пенмій, стипендій громадянам України виконуватиметься, як правило, через банківські установи. Пункти обслуговування пластикових карток планується розмістити на 80 відсотках підприємств торгівлі і послуг, а кількість карток до 2001 року має досягти 10 мільйонів. Розрахунки за їх домомогою дадуть змогу в 2-3 рази зменшити потребу країни в готівці та залучити грошові кошти населення до банківської системи України як кредитні ресурси (в розмірі 40-50 відсотків від щомісячних виплат і заробітної плати, пенсій, стипендій тощо).

За приблизними оцінками Україні для підтримки грошового обігу необхідно близько 3,5 мільярда штук монет. За середнього номіналу монети 10 копійок загальна сума номіналів становитиме суму, еквівалентну 200 мільйонам доларів. Середня тривалість “життя” монети ¾ приблизно 10 років (за умови, що інфляцією не вимиватимуться з обігу монети низьких номіналів). Отже, щорічні витрати на підтримку обігу металевих грошей становитимуть близько 20 мільйонів доларів, а загалом витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становитимуть не менше 220 мільйонів доларів. Цей розрахунок проведено без урахування супутніх витрат на транспортування, упаковку, перерахунок, облікові операції, контроль, охорону, які можуть значно збільшити згадані витрати. Навіть зниження на 20-25 відсотків потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів ¾ платіжних карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.

Список використаної літератури

1. Заброцька О.П. Еволюція міжбанківських розрахунків // Вісник НБУ.- 1996.- № 3.

2. Жабровець В.О. Напрям та форми співробітництва в процесі створення Національної системи масових електронних платежів // Перспективні банківські технології.- К.: Коміздат, 1997.- С.49.

3. Князева И. В Украине рынок карточек разрастается. Будут ли довольны клиенты? // Финансовая Украина.- 1995.- № 10.

4. Мартынюк С.В. Тенденции развития украинского рынка платежных карт // Финансовая консультация, 1998.- № 26.- С.28.

5. Нефьодов Є.В. Електронна комерція - в погоні за on-line клієнтом // Перспективні банківські технології.- К.: Коміздат, 1997.- С.27.

6. Фінансове право: Курс лекцій / В.А.Предборьский (наук. керівник авт. колективу, Л.А.Жук, А.Г.Зюнькін та ін.- К.: Правові джерела.- 1998.- 319с.