Сторінка
5

Державне регулювання біржової торгівлі у світі і Україні

ü ЗУ "Про товарну біржу";

ü ЗУ "Про цінні папери І фондову біржу";

ü ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств".

У названих вище законах не передбачалося використання у біржовій торговельній практиці строкових контрактів. Це починають робити лише тепер, виробляючи нові законопроекти:

ü Правила випуску та обігу фондових деривативів;

ü проект ЗУ "Про похідні цінні папери";

ü проект ЗУ "Про строкові фінансові інструменти".

Наступний період становлення та функціонування бірж в Україні довів, що як не можна повернути минуле, так не можна у сучасних умовах вибухового розвитку інформаційних технологій, зростання обсягів торгівлі, ставити завдання організації основного товарообігу реального товару та фінансових інструментів через біржі. Це було можливим та доцільним на початку двадцятого століття. У двадцять першому ж виникає гостра необхідність створення бірж у вигляді ринків цінових та курсових ризиків, які функціонують окремо від ринків реальних активів, даючи змогу ефективно управляти фінансовими потоками на макро- та мікрорівнях в умовах підвищеної цінової змінності.

Створені у 1991-1992 pp. біржі впродовж наступних років були поставлені перед проблемою впровадження строкових контрактів. Одночасно на державному рівні приймалися дещо несподівані для біржовиків та органів державного регулювання ринку цінних паперів (Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, далі ДКЦПФР) недосконалі законодавчі акти, такі як відомий ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", у якому вперше зустрічається визначення строкових контрактів - товарних, валютних, фінансових ф'ючерсів, форвардів та опціонів.

ДКЦПФР випускає свої нормативні документи та готує законопроект "Про похідні цінні папери", який, однак, не виноситься на розгляд Верховної Ради України. Натомість 21 грудня 2001 р. у першому читанні приймається законопроект "Про строкові фінансові інструменти", запропонований головою підкомітету з питань господарського законодавства Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій С.О. Москвіним.

Цей законопроект відносить до строкових фінансових інструментів лише ф'ючерси та опціони, причому біржові, але не вводить поняття строкового ф'ючерсного ринку, строкових ф'ючерсних цін, не дає вичерпного переліку учасників, там відсутнє у них тлумачення суті ф'ючерсного ринку.

Сьогодні можна констатувати той факт, що в Україні не відбувається відновлення ринкової біржової культури та наукової школи, відсутня підготовка нового покоління фахівців, здатних діяти у динамічному біржовому середовищі.

На цьому фоні неодноразові спроби становлення строкових сегментів на валютному та зерновому біржових ринках України були приречені на провал. Такий стан справ зумовив суттєве відставання вітчизняної науки з проблем новітніх технологій управління фінансовими ризиками в умовах підвищеної цінової змінності, визначення місця та ролі строкових фінансових ринків у прогнозуванні майбутнього профілю економіки тощо.

Показовим є той факт, що саме у цей час суттєво активізують свою діяльність європейські ф'ючерсні біржі, більшості з яких десять років тому взагалі не існувало. Сьогодні ж Лондонська міжнародна біржа фінансових ф'ючерсів (LIFFE), Паризька біржа фінансових ф'ючерсів (МАТІР) суттєво наростили обсяги торгівлі, причому річні темпи зростання кількості укладених контрактів становлять більше 500%.

Спостерігається процес злиття та інтеграції європейських строкових бірж, які успішно конкурують з американськими. Так, за 2000 рік на перше місце у світі за обсягами укладених контрактів вийшла електронна біржа EUREX (European Derivatives Exchange), створена лише у 1998 р. в результаті злиття німецької Deutsche Terminborse (DTB) та Швейцарської SOFFEX. Цей процес супроводжується інтенсивними дослідженнями, вивченням нових інструментів та технологій науковцями та практиками біржових та позабіржових ринків. У цьому напрямі наукової діяльності ми суттєво відстали і від країн Східної Європи та Росії, чиї ф'ючерсні майданчики сьогодні включено до світової мережі.

Сучасна ф'ючерсна товарна біржа - це фінансовий інститут, що істотно спрощує торгівлю, здешевлює її. Деякі західні економісти вважають виникнення такої біржі комерційною революцією, вбачають у ній організаційну та плануючу силу, що динамізує всю економіку.

Завдяки діям транснаціональних корпорацій (ТНК), як торговельних, так і промислових, концентрується і централізується виробництво, особливо сільськогосподарської та промислової сировини. Це підвищує товарність виробництва. Товарна продукція надходить на ринок як товарний капітал, що підлягає ризикові зміни ринкової кон'юнктури, а це в свою чергу зумовлює його страхування через біржовий механізм. Ф'ючерсна торгівля постійно вдосконалюється, концентрується у провідних фінансових центрах світу. Щоправда, трагічні події 11 вересня 2001 р. показали наскільки незахищеною у плані фізичного знищення вона може бути. Однак світова фінансова еліта знайшла оптимальне вирішення цієї проблеми через запровадження одночасних електронних торгів у різних фінансових центрах у режимі реального часу, що дало можливість під час американської трагедії здійснювати операції на європейських та азійських торговельних майданчиках.