Сторінка
8
Перша біржа, механізм торгів якої був наближений до сучасних, була заснована в Антверпені в 1531 році, хоча деякі французькі та італійські комерційні об’єднання, які виникли раніше ( в 12-13 ст. ), вважались її попередниками. У 1549 році виникли біржі в Ліоні та Тулузі, потім в Лондоні (1556), в 1717 – у Парижі, у 1771 – Відні, у 1760 – Берліні, 1817 – Варшаві. Перша російська біржа була створена Петром І в 1730 році в Санкт-Петербурзі. Переважно біржі виникали в центрах хлібної торгівлі. У 1913 році їх було 115, в т.ч. – 11 в Україні.
Біржа - це, як правило, не комерційні структури, тобто безприбуткові і тому звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Для покриття витрат по організації біржової торгівлі біржа стягує з учасників цієї торгівлі ряд податків і платежів. Це податок на угоду, укладену в торговому залі; плата компаній за вмикання їхніх акцій у біржовий список; щорічні внески нових членів і т.п. Ці внески і складають основні статті прибутку біржі. Інакше відбуватиметься перерозподіл доходів на користь тих членів бiржi, які працюють з малою активнiстю, залучають невелику кiлькiсть клiєнтiв, а вимагають із загального фонду виплат вiдповiдно до своєї кiлькостi акцій. Біржа забезпечує прискорення централiзацiї капіталу i розширює межі використання тимчасово вільних коштів для фінансування господарства. Крім того, біржа підвищує мобiльнiсть акціонерного капіталу, створює умови для прискорення його кругообороту. В результаті постійного обігу капiталiв i змін у складі iнвесторiв біржа забезпечує перерозподіл капіталу між різними галузями i сферами економіки. Біржа забезпечує концентрацію попиту і пропозиції, але вона фізично не в змозі вмістити усіх, хто хотів би продати або купити ці папери. Ті, хто бере на себе функцію проведення біржових операцій, стають посередниками. Діяти вони можуть як на біржі, так і поза її, оскільки далеко не всі папери котируються на біржах. На позабіржовому ринку формується коло посередників, на яких фактично покладається функція концентрації попиту і пропозиції. Просторово посередники роз’єднані, але вони пов’язані між собою й утворять єдине ціле, постійно вступаючи в контакт один з одним.
Важливе значення для організації і налагодження діяльності бірж має визначення їх видів і типів. На основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду роботи бірж їх класифікують за такими ознаками:[19]
Класифікаційні ознаки |
Види бірж |
За предметом діяльності |
Товарні Фондові Змішані |
За рівнем спеціалізації |
Універсальні Спеціалізовані |
За характером роботи |
Відкриті Закриті Змішані |
За юридичним статусом |
Приватноправові Державні Акціонерно-пайові Змішані |
За характером товару і особливостями його реалізації |
Наявно-товарні Ф’ючерсні Опціонні Змішані |
За характером участі в торгах і взаємовідносин з покупцями та продавцями |
Акціонерно-пайові Брокерські Абонементні Комісійні Разового обслуговування Змішані |
Загальне керівництво діяльністю біржі здійснює рада директорів. У своїй діяльності він керується статутом біржі, у якому визначаються порядок керування біржею, склад її членів, умови їхнього прийому, порядок утворення і функції біржових органів. Для повсякденного керівництва біржею і її адміністративним апаратом рада призначає президента і віце-президента. Крім того, нагляд за всіма сторонами діяльності біржі здійснюють комітети, утворені її членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (комп’ютери), біржовим індексам, опціонам. Комітет по прийомі членів розглядає заявки на прийняття в члени біржі. Комітет по арбітражі заслуховує, розслідує і регулює суперечки, що виникають між членами біржі, а також членами і їхніми клієнтами. Число і склад комітетів змінюються від біржі до біржі, але ряд із них обов’язковий. Це комітет або комісія з листингу[20], що розглядають заявки на вмикання акцій у біржовий список; комітет по процедурах торгового залу, що разом з адміністрацією визначає режим торгівлі (торгові сесії) і стежить за дотриманням інструкцій із діяльності в торговому залі, а також в інших випадках.
Фінансовий ринок потребує не тільки правового регулювання обороту цінних паперів, але і виникнення організації, яка б забезпечувала цей оборот. Такою організацією є фондова біржа. Фондова біржа - спецiалiзована органiзацiя, яка об’єднує професійних учасників ринку цінних паперів у одному примiщеннi для проведення торгів, створює умови для концентрації попиту й пропозиції та підвищення лiквiдностi ринку в цілому.[21]
Концентрація означає, що усім торговцям цінними паперами забезпечується доступ до усіх пропозицій з купiвлi - продажу, які в даний момент є на бiржi. I вже між торговцями йде конкурентна боротьба по тій чи iншiй пропозиції. Тобто фондова біржа є найвiльнiшим ринком, ринком з мiнiмальними перешкодами для встановлення вільного співставлення попиту та пропозиції. Тому в Законі України “Про цiннi папери i фондову біржу” визначається: “ Фондова біржа - органiзацiйно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами ., акціонерне товариство, яке зосереджує попит i пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою дiяльнicть вiповiдно до цього Закону, інших актів законодавства України, статуту i правил фондової бiржi. [22]Водночас фондова біржа є самоврядною органiзацiєю, яка характеризується високим ступенем самоорганiзацiї. Це певна i чітка система органiзацiї та проведення торгiвлi, що підкоряється спеціальним правилам i процедурам, внутрішньому етичному кодексу, який буває навіть більш жорстким, ніж норми, що встановлюються державою. Все це регулюється статутом, правилами та іншими нормативними документами бiржi, які розробляються та затверджуються нею самою.
Інші реферати на тему «Цінні папери»:
Визначення очікуваної дохідності та ризику портфеля
Фондовий ринок: сутність, структура, проблеми та перспективи його розвитку в умовах сучасної України
Сертифікати, векселі й казначейські зобов’язання
Функції біржі
Суть та види цінних паперів. Ринок цінних паперів. Фондова біржа. Формування ринку цінних паперів в Україні