Сторінка
3
спільна частина;
варіантна частина end; У спільній частині означаються поля, наявні в усіх об'єднуваних типах (їх список може бути порожнім). У варіантній частині після ключового слова case означається селектор – додаткове поле перелічуваного типу. Насправді воно є спільним в усіх об'єднуваних типах. Потім записуються значення селектора разом із відповідними варіантами наборів полів, якими відрізняються об'єднувані типи. Варіантом є список означень полів, записаний у дужках. Звернімо увагу, що слово end в означенні лише одне – можна вважати, що воно є "закриваючою дужкою", яка відповідає як record, так і case. Приклад 3. Нехай у виразах імена й помилкові лексеми мають не більше восьми символів, і діють означення типів st8 = string[8] та Ttlx. Тип лексем задається означенням type Tlx = record { спільна частина порожня } case stl : Ttlx of
con : (numb : real); nam : (name : st8 );
ops : (sig : char); par : (prt : char);
err : (wrlx : st8 ) end Тут stl є ім'ям селектора, а в дужках указано варіанти – списки означень полів, поставлені у відповідність його значенням. Щоправда, тут усі ці списки мають по одному елементу. Тип селектора задається тільки ім'ям, а імена полів повинні бути унікальними в межах означення типу запису. Синтаксис списку полів варіанта такий самий, як і списку полів запису (зокрема, можливі спільна й варіантна частини з таким самим синтаксисом). Приклад. Означити тип записів для подання таких відомостей про студента: прізвище, ім'я, курс, оцінки останньої сесії, а також рік народження та відношення до військової служби юнаків, або знак Зодіаку та колір очей дівчат. Зберемо означення спільних даних для юнаків та дівчат у спільну частину означення, а селектор статі та означення відповідних полів – у варіантну: type Sex=(male, female); {тип "стать" – чоловіча або жіноча} type Student=
record surname, name : string[30]; {прізвище та ім'я – рядкові} course : integer; marks : string[10]; {курс та оцінки} case sexslc : Sex of male : (year : integer; military : boolean); female : ( Zodiak : string[10]; eyecolor : string[10]) end Під варіантні частини змінних-записів виділяється стільки пам'яті, скільки її потрібно для "найдовшого" з варіантів. Так, селектор змінних типу Tlx займає 1 байт, а довжина варіантної частини визначається "найдовшим" типом st8 (9 байтів у Турбо Паскаль). Дані типу Student займають 31+31+1+11+11=85 байтів. Селектор призначений для відображення типу варіантної частини запису. Але доступ до ділянок пам'яті варіантної частини запису здійснюється через імена полів незалежно від значення селектора в записі, тобто засоби мови не забезпечують відповідності значень селектора й варіантів у змінних-записах. Тому потрібна особлива увага, щоб не робити помилок на зразок наступної: var lx : Tlx; a : real; … lx.stl := con; lx.nam := 'sin'; { створено невідповідність !!! } if lx.stl = con then a:= lx.numb { значення a – ??? }
5. Програма обчислення виразів Програма буде розроблятися із застосуванням так званого методу послідовних уточнень – коли задача розбивається на підзадачі, розв'язання яких перекладається на підпрограми. Програма розв'язання задачі має досить просту структуру та містить виклики цих підпрограм. Далі розробляються підпрограми для розв'язання підзадач, у яких виділяються свої підзадачі. Для їх розв'язання розробляються відповідні підпрограми тощо. Таким чином, програма та її складові частини не записуються одразу, а розробляються послідовним їх уточненням. У процесі розробки можливі повернення до підпрограм, розроблених раніше, та їх уточнення. Зауважимо, що в цьому процесі окремі частини програми можуть розроблятися одночасно різними програмістами. Алгоритм обчислення значення виразу в його інфіксній формі уточнимо програмою, у тіло якої запишемо лише виклики двох підпрограм. Перша з них уточнює алгоритм побудови ЗПЗ, друга – алгоритм обчислення значення за ЗПЗ. В обох алгоритмах неважко виділити операції, які виконуються над послідовністю та магазином лексем – додавання елементів, їх вилучення тощо. Нехай усі ці операції разом із необхідними означеннями, зокрема, типу послідовності лексем Sqlx, зібрано в модулі Sllx. Використання цього модуля укажемо в програмі, а його розробка залишається вправою. Крім модуля Sllx, у програмі використовується модуль Glx. У ньому мають міститится всі означення, необхідні для читання виразу "з зовнішнього світу". Це читання буде здійснюватися багаторазовим викликом підпрограми getlx читання чергової лексеми виразу. Розробку цього модуля представлено в підр. 20.9–20.10. Побудову ЗПЗ оформимо функцією ipllx, з якої повертається значення true, якщо в процесі читання виразу не було якихось помилок, і false у противному разі. Побудована послідовність запам'ятовується в змінній Llx. Значення виразу обчислюється за виконання виклику функції llxval і друкується. Отже, програма має вигляд: program calcul ( input, output ); uses Glx, Sllx; var Llx : Sqlx; function ipllx … end; function llxval … end; begin if ipllx( Llx )
Завантажити реферат