Сторінка
7
В таблиці 1 приведені результати прямого виявлення методом лазерної фотоіонізаційної спектроскопії в вакуумі ряду елементів в різних речовинах. В неоптимізованих експерементальних умовах досягнуті результати, що є граничними для найбільш чутливих аналітичних методів.
Таблиця 2
Метод |
Межа визначення елемента, в %(водні розч.) |
Експерементальна межа визначення в матриці, в % |
Селективність по елементам |
Атомно-абсорбційна спектрометрія |
10-4 –10-9 |
10-4 –10-7 |
Середня |
Іскрова мас-спектрометрія |
10-5 – 10-8 |
10-5 – 10-7 |
Висока |
Нейтронно-активаційний аналіз |
10-5 – 10-9 |
10-5 – 10-9 |
Середня |
Лазерна флуорисцентна спектрометрія |
10-6 – 10-11 |
10-5 – 10-8 |
Висока |
Лазерна ступінчата фотометрія |
10-11 – 10-14 |
10-8 – 10-12 |
Дуже висока |
Для метода лазерної фотоіонізаційної спектроскопії є також резерви досягнення меж визначення на один- два порядка шляхом вдосконалення конструкції атомізатора, підвищення ефективності та селективності лазерної фотоіонізації, позбавлення від неселективного іонного фону та інше.
Тобто знайдено новий універсальний характер метода фотоіонізаційної спектроскопії в поєднанні з вакуумною термічною атомізацією речовини, що відкрив широкі перспективи використання його як нового аналітичного метода. Крім того, лазерна ступінчата фотоіонізація атомів в вакуумі має перспективи комбінації з іншими способами атомізації, припускається пряме поєднання з масс-спектрометром і різними способоми виділення селективних іонів.
Переваги розглянутого метода – чутливість реєстрації на рівні одиничних атомів в об’ємі взаємодії з лазерним випромінюванням, можливість прямого аналіза об’єктів в їх звичайному стані, винятковість неконтрольованих домішок шляхом атомізації речовини в вакуумі, можливість виділення селективного корисного сигналу на рівні фона в одному вимірі і роздільної реєстрації поверхневих і об’ємних домішок в твердих зразках- дозволяють використовувати його для аналіза слідів більшості елементів практично в якій завгодно пробі, що дожволить визначати наявність речовин в лікарських формах в максимально низьких кількостях.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Е.Т. Оганесян. «Посібник з хімії поступающим у вузи». Москва. 1992 р. .
2. Л.С. Гузей, В.Н. Кузнєцов. «Новий довідник по хімії». Москва. 1998 р. .
3. Н.А. Тюкавкина, Ю.И. Бауков. «Біоорганічна хімія». Москва. 1985 р. .
4. Б.Н. Степаненко. «Органічна хімія». Москва. 1980р. З-253.
5. П.Л. Сенов “Руководство к лабораторным занятиям по фармацевтической химии”.
6. Н.П Максютіна , Ф.Е. Каган “Методи ідентифікації лікарських препаратів.”
7. Дані інтернету.