Сторінка
2
Для просторового розподілу мінеральних форм азоту по довжині річок характерне підвищення концентрацій нижче великих і середніх населених пунктів, що свідчить про надходження господарсько – побутових стоків різного ступеню очистки.
Рис. 3. Динаміка зміни вмісту мінеральних форм азоту у воді Кременчуцького водосхо-вища (створ м.Черкаси) протягом 1989 – 2000 рр.
Вміст розчинених органічних речовин у поверхневих водах надзвичайно різноманітний і складний. На практиці їх частіше всього характеризують за допомогою інтегральних показників таких як окислюваність, БСК, концентрація органічного вуглецю, азоту, фосфору. Окислюваність (Mn) у різних річкових басейнах України істотно відрізняється і у 2000 р. змінювалася від 3,6 мгО/дм3 у басейні Дунаю до 12,3 мгО/дм3 у басейні Дністра. У більшості басейнів (Дунай, Західний та Південний Буг, Сіверський Донець) як правило, істотних коливань величини цього показника в останні роки не спостерігалося. Характерною рисою для вод України є постійне зростання окислюваності у водах Дністра, яка протягом останнього п‘ятиріччя підвищилася із 5,6 мгО/дм3 до 12,3 мгО/дм3 , Дніпра та у басейні річок Приазов‘я. У басейні Дніпра, особливо у його верхній частині, у 1998 - 1999 рр. спостерігалося значне підвищення окислюваності спричинене підвищенням водності та додатковим вимиванням гумусових речовин із поверхні водозбору [1]. У 2000 р. окислюваність води Дніпра досягла своїх звичайних значень (8,7 мгО/дм3).
Вміст фенолів у поверхневих водах України змінювався у 2000 р. від 0,003 мг/дм3 у басейні Дніпра до 0,008 мг/дм3 у басейні Західного Бугу. Як правило, результати строкових вимірів у переважній кількості випадків перевищують ГДК, яка для фенолів становить 0,001 мг/дм3. Статистичний аналіз свідчить, що у більшості водних басейнів концентрації фенолів у воді за останні 10 років практично не змінилися. Лише у басейнах Південного Бугу, Сіверського Дінця та річках Криму спостерігалася статистично достовірна тенденція до зменшення їх концентрацій у воді.
Для характеристики нафтопродуктів у поверхневих водах України усі річкові басейни доцільно розділити на три групи. Максимальних значень – 0,24 мг/дм3 - у 2000 р. вміст нафтопродуктів досягав у р. Південний Буг, що в основному було обумовлено впливом м. Вінниця. У басейнах Сіверського Дінця, Приазов‘я, Дніпра та Дністра концентрації нафтопродуктів коливалися у межах 0,16 – 0,13 мг/дм3. У басейні Дніпра підвищений вміст нафтопродуктів спостерігався на ділянці від Київського до Кременчуцького водосховищ та у рр. Псел, Десна, Тетерів, Трубіж. До регіону з мінімальним вмістом нафтопродуктів відносяться басейни Дунаю, Західного Бугу та річок Криму. Середньорічні концентрації тут у 2000р. становили відповідно 0,06; 0,04 та 0,01 мг/дм3. Тенденції зміни вмісту нафтопродуктів у поверхневих водах України за останні 10 років не є однозначними. У басейнах Дніпра, Сіверського Дінця та водних об‘єктів Криму спостерігається тенденція до зростання концентрацій. Особливо істотне підвищення спостерігалося у останніх двох басейнах у 1997 – 1999 рр [1]. Для Дністра протягом останніх десяти років характерний стабільний вміст нафтопродуктів. А у Приазов‘ї, басейнах Дунаю, Західного Бугу та Сіверського Дінця можна говорити про тенденцію до зменшення їх вмісту у воді. Виняток становить лише створ біля м.Лисичанська на р.Сіверський Донець, де концентрації нафтопродуктів зростають (рис.4).
Рис.4. Динаміка вмісту нафтопродуктів у воді р.Сіверський Донець, м.Лисичанськ.
Що стосується важких металів, то їх концентрації у переважній більшості водних об‘єктів України зменшуються з початку 90-х років. Ці токсичні речовини надходять у поверхневі води переважним чином із промисловими стоками. Скорочення промислового виробництва призвело до зменшення антропогенного тиску на водні екосистеми. Результати, отримані різними авторами наприкінці 80-х років, свідчать, що концентрації металів у поверхневих водах України були практично на порядок вищими.
Концентрації розчиненого у воді заліза у основній масі річкових басейнів змінювалася у 2000 р. від 0,15 до 0,18 мг/дм3. Максимальні значення Fe розч відзначені у басейнах Сіверського Дінця та Західного Бугу, де концентрації в середньому за рік досягли відповідно 0,25 мг/дм3 та 0,44 мг/дм3. У водних об‘єктах Криму та басейні Південного Бугу вміст заліза був мінімальним (відповідно 0,07 та 0,11 мг/дм3). Для всіх річкових басейнів України за винятком Західного Бугу характерне зниження вмісту заліза у воді протягом останніх 10 років. У басейні Західного Бугу підвищені концентрації стабільно відзначаються у р.Зах. Буг, створ м.Сокаль та у р.Полтва біля Львова.
Концентрації міді за останні 10 років повсюдно зменшилися [1]. У 2000 р. найвищі значення спостерігалися у басейнах Дунаю та Дністра – відповідно 8,2 та 8,8 мкг/дм3. У басейнах Західного Бугу, Сіверського Дінця, Дніпра, Південного Бугу, річках Приазов‘я та Криму вміст міді коливався у межах 2,1 – 5,0 мкг/дм3.
Концентрації марганцю у переважній більшості річкових басейнів варіювали у межах 40 – 60 мкг/дм3. Лише у басейні річок Криму середньорічна концентрація становила 6,0 мкг/дм3. За останні 10 років вміст марганцю у басейнах Західного Бугу, Дніпра, Дністра, річок Приазов‘я практично не змінився [1]. У всіх інших річкових басейнах відзначена стійка тенденція до зменшення концентрацій марганцю у воді.
Розподіл цинку у різних річкових басейнах був досить строкатим. Мінімальні концентрації зафіксовані у річках Криму – біля 7 мкг/дм3. У басейнах Західного Бугу та Дністра його вміст становив відповідно до 12 та 20 мкг/дм3. У інших річкових басейнах концентрації цинку змінювалися у межах 37 - 59 мкг/дм3. Максимальні концентрації приурочені до басейнів Дніпра та Приазов‘я. Тенденції зміни концентрацій цинку за останнє десятиріччя дещо відрізняються від тенденцій, отриманих для інших металів. Відчутне зменшення концентрацій цинку відбулося за цей час тільки у басейнах Дністра та Сіверського Дінця. У басейнах Дніпра та Приазов‘я, де у 2000 р відзначені максимальні величини, навпаки, спостерігається тенденція до збільшення присутності цинку у воді. В інших басейнах суттєвих змін не встановлено.
Завантажити реферат