Сторінка
2

Гідролого-гідрохімічна характеристика озер і ставків території м. Києва

У зв`язку з такими особливостями рельєфу та походження, водойми лівобережжя Києва переважно належать до непроточних озер безстічного типу. Такий же характер і у водойм штучного походження, основною відмінністю яких є невеликий вік та висока швидкість еколого-сукцесійних процесів.

Високий рівень грунтових вод і значна водопроникливість грунтів обумовлюють для водойм лівобережжя меншу їх залежність від поверхневого стоку та, відповідно, меншу вразливість від урбаністичного впливу.

Однією з найбільших водойм природного походження на території міста є озеро Вирлиця. Воно знаходиться в лівобережній частині міста (Харківський район, Червоний хутір). Площа водного дзеркала становить 98 га. Довжина озера 1,2 км, ширина коливається від 0,2 до 1 км. Живиться за рахунок водоносних горизонтів четвертинних відкладів і поверхневого стоку. Площа прибрежної смуги становить 17,4 га. Частину її займають декілька промислових об`єктів.

Озеро Райдуга знаходиться в лівобережній заплаві дніпровської долини (Дніпровський район міста). Площа водного дзеркала становить 16,2 га, довжина 1,42 км, ширина озера коливається від 10 до 240 м. Живиться за рахунок поверхневих і підземних вод. Основним джерелом забруднення є поверхневий стік. В минулому Райдуга з`єднувалася з озером Малинівка меліоративним каналом. В наш час він є частково засипаним і замуленим; зберігся як ланцюжок невеликих ставків. Площа прибрежної смуги становить 6 га, використовується як зона відпочинку, частина її зайнята приватним житловим сектором.

Озеро Тельбін знаходиться на території житлового масиву Березняки. До будівництва масиву під час повені з`єднувалося з Дніпром. Площа водного дзеркала становить 12,4 га, довжина 0,8 км, максимальна ширина - 160 м, мінімальна - 100 м. Живиться за рахунок поверхневого і підземного стоку. Площа прибрежної смуги-11,2 га, використовується як зона відпочинку.

Водойми правобережжя Києва на відміну від лівобережжя мають інше походження. Яружно-балковий тип рельєфу зумовив можливість існування сучасних водойм, головним чином, приурочених до ложа колишніх річкових або струмкових долин. Більшість таких водойм являють собою озера і ставки, утворені внаслідок природного чи штучного загачування струмкових долин. Деяка частина водойм і зараз зберегла природну проточність, інколи ланцюжки таких ставків з`єднані струмками. Таким прикладом є система ставків Опечень. Належить відзначити, що мала водопроникливість грунтів на водозбірних площах, а також значні похили їхніх територій посилюють залежність водойм від якості вод поверхневого стоку, який на урбанізованих територіях виступає як деструктивний чинник.

До природних басейнових комплексів не слід відносити водойми чисто штучного походження, такі , наприклад, як ставки київського зоопарку чи Ботанічного саду НАНУ. Хоча деяка залежність режиму таких водойм від території, на якій вони розташовані є, але в більшій мірі їх режим зумовлюється теперішнім режимом експлуатації.

До іншої групи водойм слід віднести водні об`єкти безпосередньо зв`язані з Дніпром - його затоки, протоки, канали. Тут найбільшою характерною ознакою буде ступінь їхнього зв`язку з Дніпром.

Уяву про розподіл водойм по території адміністративних районів Києва можна отримати з таблиці 2.

Таблиця 2. Відомості про кількість водойм на території різних адміністративних районів м. Києва (за даними державного комунального підприємства “Плесо”)