Сторінка
2

Формування і динаміка хімічного складу річкових вод лівобережних приток Дніпра у зоні лісостепу

У водах р.Сула протягом всього періоду спостережень (1981-1998 рр.) відбувалося постійне зростання вмісту SO42- (від 48,8 до 110 мг/дм3), Cl- (від 59,9 до 108,2 мг/дм3) та величин Sі (від 745 до 910 мг/дм3). У випадку р.Псел (за даними по замикаючому створу) така тенденція відмічена лише для Cl- - від 48,2 до 84,6 мг/дм3. Вміст SO42- у його водах дещо знизився ( в межах 94,4-83,6 мг/дм3), а динаміка Sі характеризувалася значними варіаціями у часі і тільки в кінці зазначеного періоду загальний вміст розчинених мінеральних солей відчутно впав (836 мг/дм3 у 1991 р. і 620 мг/дм3 у 1996 р.).

Вплив великих населених пунктів на формування якості річкових вод даного регіону за головними компонентами сольового складу був малопомітним. Тільки у випадку Са2+ протягом обмеженого часу спостерігався ріст концентрацій на одному з нижче розміщених створів (м.Лубни): С1-88,3, С2-94,6 мг/дм3. По цьому створу незначним збільшенням концентрацій, однак протягом всього періоду спостережень характеризувалися також завислі речовини.

Зазначені особливості просторового і часового розподілу йонно-сольового складу у досліджених річках лісостепової зони, особливо різке і повсюдне збільшення співвідношень С2/С1 для SO42-, Cl- , Sі і, навпаки, зменшення цих співвідношень у випадку завислих речовин дозволяють зробити висновок, що у формуванні хімічного складу та гідрохімічного режиму їх вод протягом останнього часу (1991-1998 рр.) різко зросла роль природних чинників, зокрема, особливостей гідрологічних і гідрогеологічних умов формування річкового стоку. Такий висновок погоджується з природними змінами водного стоку вказаних річок, для яких на початку останнього десятиріччя відбувся перехід до маловодної фази повного циклу коливань їх водності, що могло призвести до збільшення внеску у річкове живлення більш мінералізованих, однак, менш забруднених (по найбільш розповсюдженим забруднюючим речовинам антропогенного походження) підземних вод.

Біогенні речовини. Вміст, розподіл і динаміка у часі NO3-, NO2-, NH4+ та Рмін. у водах рр. Сула, Псел та їх приток в порівнянні з аналогічними характеристиками йонно-сольового складу відзначався значно більшою однорідністю. Співвідношення С1/С2 у водах рр. Сула і Удай були близькими до одиниці, а у водах рр. Псел і Хорол величини С1 , як правило, перевищували відповідні значення С2. Вплив населених пунктів на вміст біогенних сполук у водах всіх досліджених річок лісостепової зони був незначним або зовсім відсутнім.

Досить виражене загальне підвищення концентрацій Рмін. у воді р.Псел в напрямку до її гирла (середньобагаторічні концентрації за весь період: м.Суми – 0,191, м.Гадяч – 0,214, с.Запсілля – 0,209 мг/дм3) може бути свідченням певного впливу на формування біогенних компонентів її хімічного складу поверхневого стоку з площі водозбору, зокрема сільськогосподарських угідь. Це підтверджується також просторовим розподілом (по даній річці) вмісту завислих речовин. Тобто у формуванні і режимі хімічного складу води р. Псел відчувається прояв (особливо у другій половині періоду спостережень) такого чинника як сільськогосподарське виробництво.

Розчинені органічні сполуки. Надходження нестійких органічних речовин у досліджені ріки та їх гідрохімічний режим також характеризуються (за величиною БСК5) достатньою однорідністю у часі і просторі. Їх абсолютний вміст був незначним (1,0-6,6 мгО/дм3 ). Значення С1 і С2 практично співпадали по всім вивченим створам і тільки у нижній течії р. Псел середні величини С2 перевищували відповідні величини С1 (4,57 і 3,25 мгО/дм3), зокрема, в кінеці періоду проведених досліджень. В той же час загальний вміст розчиненої органіки (за значеннями ХСК) був досить високим. За цим показником величини С2 переважали відповідні значення С1 інколи досить суттєво (на 6-10 мгО/дм3). Загалом знайдені закономірності розподілу ХСК підтверджують припущення, що протягом 1991-1998 рр. на формування гідрохімічного режиму річок лісостепової зони відчутно впливав поверхнево-схиловий стік з урбанізованих територій і сільськогосподарських угід.

Важкі метали, нафтопродукти, СПАР, феноли. Серед досліджених важких металів найбільш характерними змінами у часі відзначаються Cu і Zn. Для цих елементів відмічений ріст і наступна стабілізація концентрацій. На формування вмісту і динаміку міді певний вплив чинить антропогенна діяльність. Так, наприклад, на створі, розміщеному нижче м. Лубни, концентрації Cu протягом всього періоду спостережень перевищували аналогічні концентрації на вище розміщеному створі (відповідно 0,011 і 0,009 мг/дм3). В той же час повністю віднести особливості формування і поведінки важких металів на рахунок тільки антропогенних чинників не можна. На це вказує різкий стрибок вмісту такого компоненту як Cr у водах р. Сули вище м. Лубни (0,009 мг/дм3) і на замикаючому створі по р. Псел (0,010 мг/дм3). Очевидно, на загальний вміст окремих металів у досліджених водах визначався також різним внеском підземних вод у загальне живлення річок. Про це свідчить зокрема досить високий і практично постійний вміст у їх водах такого компоненту як залізо.

В цілому загальний вміст досліджених металів у досліджених річках і його динаміка були досить характерними для поверхневих вод дніпровського басейну. В окремі роки відмічалися як екстремально високі, так і близькі до умовно фонових концентрації даних елементів, тобто на формування хімічного складу річкових вод у даному регіоні впливають як природні, так і антропогенні чинники.

Середньорічний і середньобагаторічний рівень концентрацій нафтопродуктів (НП) змінювався у межах 0,01-0,04 мг/дм3. Тільки в окремі роки і на створах, розміщених нижче великих населених пунктів (р.Удай-м.Прилуки, р.Хорол-м.Миргород), концентрації НП екстремально зростали.

Найбільшою постійністю у часі і досить високим абсолютним вмістом характеризується забруднення річок лісостепової зони речовинами групи СПАР (від 0,10 до 0,31 мг/дм3). Для цих речовин С2 як правило помітно перевищували С1. В той же час концентрації СПАР на створах розміщених вище і нижче окремих населених пунктів змінювались мало (мм. Прилуки, Лубни, Суми). Очевидно, на рівень забруднення даних річок СПАР впливають певні інтегральні, тобто характерні для даного регіону в цілому як природні, так і антропогенні чинники і процеси (поверхневий стік з площ водозбору, співвідношення цього стоку і частки підземного живлення річок, населеність територій, характер місцевого виробництва, рівень розвитку і ефективність функціонування господарсько-побутового комплексу і т.п.).