Сторінка
2

Військово-повітряні сили

У мирний час основними завданнями ВМС є: під­тримка сприятливого оперативного режиму в зоні відповідальності флоту, участь у миротворчих операціях, у сучасних навчаннях з флотами інших держав, в охороні районів діяльності риболовецького і торгового флотів України, судноплавства, в боротьбі з терористами на морі.

У воєнний час основними завданнями ВМС є: відбит­тя нападу авіації з морського напрямку, знищення удар­них підводних човнів і надводних кораблів, оборона місць дислокації флоту і десантно-доступних районів та ділянок узбережжя, допомога сухопутним військам на приморському напрямку, участь у протидесантних опера­ціях, висадка тактичних десантів за планами флоту та ін.

Основними родами Військово-Морських сил є:

— надводні сили (ударні, протичовнові, десантні, проти­мінні);

— підводні сили (багатоцільові дизельні підводні чов­ни);

— морська авіаційна група;

— війська берегової охорони (в тому числі і частини морської піхоти, дивізіони і батареї берегових ракет­но-артилерійських військ).

Основним типом корабля в Українському флоті має стати корвет з універсальними комплексами ударної, зе­нітної і протичовнової зброї. Крім того, в складі ВМС бу­дуть багатоцільові фрегати, ракетні і артилерійські катери, десантні і мінно-тральні кораблі сучасного віт­чизняного виробництва.

. Програма розбудови ВМС України в рамках чинного документа про розбудову і розвиток Збройних Сил Укра­їни на найближчі роки передбачає повністю визначитись з ядром Військово-Морських сил до 2005 р. Воно повин­но забезпечувати обороноздатність України на морі.

Кораблі і підводні човни об'єднуються в бригади (дивізіони), які входять до складу військово-морських районів (Південного і Східного). Військово-морські райони — це територіальні оперативно-тактичні об'єдна­ння з визначеною зоною відповідальності. В зону їхньої дії входять також акваторія Азовського моря і дельта Дунаю. Кораблі ВМС беруть активну участь у ряді багатонаціональних військово-морських навчань. Завдя-

ки відкритості нашої держави українські моряки мають можливість спілкуватися з моряками багатьох країн світу, переймати їхній досвід.

Традиції Українського флоту беруть початок з мор­ських походів княжих дружин Київської Русі, їх прим­ножили наші предки козацьких часів. Легендарною мужністю, стійкістю, силою духу, волею до перемоги прославили флот наші батьки і діди в роки Великої Вітчизняної війни.

СПЕЦІАЛЬНІ ВІЙСЬКА

Спеціальні війська — військові частини і підрозділи, призначені для виконання спеціальних завдань по забез­печенню бойової і повсякденної діяльності Збройних Сил. Маються на увазі спеціальні війська, які безпосередньо підлягають Міністерству оборони, а також входять до складу видів Збройних Сил і Тилу. Найменування, склад, організація, озброєння і технічне спорядження формування спеціальних військ визначається їх призначенням.

До спеціальних військ належать: війська зв'язку, ін­женерні війська, війська радіаційного, хімічного, біоло­гічного захисту (РХБ захисту), війська радіоелектронної боротьби (РЕБ), топографічна служба (топографічні під­розділи). Деякі види Збройних Сил мають свої спеці­альні війська (наприклад, у ВПС — частини інженерно-авіаційної служби та ін.).

Війська зв'язку призначені для встановлення і під­тримки стійкого зв'язку, який забезпечує безперервне управління військами. Вони входять до складу всіх ви­дів Збройних Сил і родів військ. Особовий склад військ зв'язку здатний у досить короткі строки розгортати мобі­льну мережу зв'язку, яка складається з- польових кабе­льних, радіорелейних, тропосферних ліній і апаратури ущільнення, ліній радіо- і космічного зв'язку. Команди­ри з'єднань і частин зв'язку роблять все можливе, щоб підтримувати підготовку особового складу на рівні вимог часу.

Інженерні війська призначені для інженерного за­безпечення бойових дій. Вони складаються з частин і підрозділів різного призначення: інженерно-саперні, ін­женерно-дорожні, понтонно-мостові, інженерно-будіве­льні, переправочно-десантні та ін. Ці війська у бойових умовах виконують найбільш складні завдання інже­нерного забезпечення, які вимагають спеціальної підготовки особового складу, використання різної техніки та інженерних боєприпасів.

Для військовослужбовців інженерних військ час не ділиться на мирний та воєнний. Вони завжди на варті, виконують бойові завдання по знешкодженню вибухоне­безпечних предметів та надають іншу допомогу мирному населенню.

Війська радіаційного, хімічного і біологічного захис­ту (РХБ захисту) України були створені на базі хімічних військ колишнього СРСР. Від них нам залишилась добра матеріально-технічна база, на якій і почалось формуван­ня частин РХБ захисту.

Наша країна не має хімічної та бактеріологічної зброї, але на її території знаходиться багато електростан­цій, що працюють на ядерному паливі, і хімічних під­приємств, які виробляють отруйні речовини. Ліквідація наслідків можливих аварій на подібних об'єктах є одним із головних завдань військ РХБ захисту.

Аналіз екологічної обстановки в країні за останні ро­ки свідчить про її неухильне погіршення. Тому керівниц­тво Міністерства оборони вирішило створити управління військової екології. У своїй роботі військові спеціалісти-екологи насамперед спиратимуться на досвід, нагромад­жений у ході ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, підприємствах хімічної промисловості, залізничному, водному транспорті.

Війська РХБ захисту протягом 1991—1997 pp. брали участь у ліквідації наслідків аварій практично на всій те­риторії нашої держави.

Війська радіоелектронної боротьби (РЕБ) набувають дедалі більшого значення в сучасних умовах. Як по­казує досвід, в останніх локальних війнах і військових конфліктах (особливо у війні в Перській затоці) завдяки діяльності частин і підрозділів РЕБ досягалась повна перевага авіації над засобами ППО. На сьогодні поки що немає більш надійного захисту від ударів високоточної зброї, ніж засоби РЕБ. І в подальшому їх значення і вага в досягненні успіхів у бойових діях постійно зрос­татимуть.

Топографічна служба діє на основі потреб Збройних Сил в топографічно-геодезичній інформації з урахуванням Воєнної доктрини України та аналізу сучасного стану то-погеофізичного забезпечення території нашої держави і суміжних держав. Силами Топографічної служби постійно виконуються роботи з топогеодезичного забезпечення нав­чальних центрів і полігонів, а саме: підтримання у готов­ності до використання геодезичних мереж, контроль при­в'язки стартових і вогневих позицій при проведенні бойових пусків ракет і стрільб артилерії, складання та поновлення топографічних карт.