Сторінка
2

Правові основи сучасних Збройних Сил України

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом.

Керівництво Збройними Силами України в межах, передбачених Конституцією України, здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України.

В особливий період керівництво Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями Президент України може здійснювати через Ставку Верховного Головнокомандувача, робочим органом якої є Генеральний штаб Збройних Сил України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України у мирний та воєнний час здійснює Головнокомандувач Збройних Сил України.

Головнокомандувачем Збройних Сил України є за посадою Міністр оборони України, якщо він військовослужбовець, а в разі, коли Міністром оборони України призначається цивільна особа, - начальник Генерального штабу Збройних Сил України.

Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях.

Військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Залежно від характеру і умов службової діяльності військовослужбовцям Збройних Сил України можуть встановлюватися затверджені Кабінетом Міністрів України надбавки до видів забезпечення, передбачених цією статтею.

Члени сімей військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, а також військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України не менш як 20 календарних років, мають право на медичне обслуговування у закладах Міністерства оборони.

Військовослужбовці строкової служби користуються правом безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним, водним та автомобільним транспортом приміського сполучення.

Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, військовослужбовці-жінки та члени їх сімей мають право на пільгове санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України та на медичне обслуговування.

Військовослужбовці строкової служби, курсанти військових навчальних закладів при наявності медичних показань забезпечуються безплатним санаторно-курортним лікуванням.

Особам, звільненим з військової служби, надається перевага у працевлаштуванні на державну службу та отримання освіти за державний рахунок.

Соціальний захист працівників Збройних Сил України забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю, якщо інше не передбачено трудовим договором.

Використана література:

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Закон України “Про Збройні Сили України” із змінами і доповненнями, внесеними від 19 червня 2003 року N 1003-IV.

3. Основи правознавства. Посібник / За ред. Копєйчикова В. – К., 2001.