Сторінка
2

Роль і завдання цивільної оборони України в сучасних умовах

Так запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження передбачає запровадження і здійснення таких заходів:

–завчасна розробка і проведення інженерно-технічних заходів для зменшення ризику виникнення НС і захисту населення від впливу їхніх наслідків;

– готується науково обґрунтований прогноз наслідків можливих НС;

– здійснюється безпосереднє спостереження за станом потенційно-небезпечних об'єктів і навколишнього природного середовища;

– утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення та "інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

– створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

— проводиться забезпечення працівників об'єктів індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони;

Завжди вагоме значення мало своєчасне оповіщення, яке сприяло уникненню значних людських жертв. До оповіщення залучаються відповідні фахівці установ державних і територіальних органів влади, мережі радіо та телебачення тощо.

Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж і застосування засобів ураження здійснюється проведенням комплексу заходів, які повинні забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захисти, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

Укриття населення в захисних спорудах досягається:

– завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх у готовності до використання; .

– комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для, розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, виробничого і господарського призначення;

– обстеженням і обліком підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту населення; .

– дообладнанням з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень.,

Потреба у захисних спорудах визначається, виходячи з необхідності укриття всіх працюючих за місцем роботи і проживання, усього непрацюючого населення за місцем проживання. Укриттям у сховищах повинна бути забезпечена найбільша працююча зміна підприємства, .установи, організації, що продовжують свою виробничу діяльність у воєнний час, а також нетранспортабельні хворі у лікарнях, що розташовані в містах, віднесених до груп з Цивільної оборони. Норми площі захисної споруди на одну особу та інші критерії визначаються відповідно до будівельних норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.

Практичні заходи евакуації населення як організованого його вивезення та виведення із районів можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людини) планується на випадок:

– загальної аварії на АЕС;

– загрози катастрофічного затоплення місцевості;

– всіх видів аварій з викидом сильнодіючих, отруйних речовин (СДОР), внаслідок яких виникає. безпосередня загроза життю та здоров'ю людей, що проживають у зоні можливого ураження;

– масових лісових і торф'яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;

– землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками.

Підставою для практичного здійснення евакозаходів є фактичні показники стану наявності обстановки в разі надзвичайної ситуації та відповідне рішення.

До комплексу заходів медичного захисту населення, що полягає в запобіган­ні ураженню людей або зменшенні його масштабів, своєчасному поданні допомоги .потерпілим і їх лікуванні, забезпеченні епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій, включається така робота:

– планування використання наявних сил і засобів охорони здоров'я неза­лежно від-їхньої приналежності та форм власності;

– розгортання у надзвичайних ситуаціях (умовах) необхідної кількості лікувальних закладів;

– забезпечення своєчасного застосування профілактичних препаратів;

– контроль" продуктів .харчування і води;

– завчасне створення та підготовка сил екстреної медичної допомоги та медичного захисту;

– накопичення медичних засобів захисту, спеціального майна та техніки;

– підготовка медперсоналу та загальне медико-санітарне навчання населення;

– своєчасне виявлення загрози або факту біологічного зараження, його масштабів;

– комплекс адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних, і спе­ціальних заходів.

У ході виконання заходів захисту від біологічних засобів зараження використовуються колективні та індивідуальні засоби захисту, запроваджується режим карантину або обсервації, проводиться знешкодження осередку ураження та екстрена профілактика.

Радіаційний та хімічний захист — це забезпечення людей засобами індивідуального захисту, організація і проведення спеціальної обробки, встановлення та дотримання типових режимів радіаційного захисту.

Радіаційний та хімічний захист досягається:

– завчасним накопиченням та утриманням у готовності засобів індивідуаль­ного захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та контролю;

– своєчасним впровадженням у практику застосування засобів, способів і методів виявлення, оцінки масштабів надзвичайних ситуацій, зумовлених аваріями на радіаційне та хімічно-небезпечних об'єктах, застосуванням зброї масового ураження;

– розробленням типових режимів радіаційного захисту населення і функ­ціонування об'єктів господарської діяльності в умовах зараження місцевості;

– завчасним застосуванням об'єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для/проведення санітарної обробки людей, а-також спе­ціальної обробки одягу, майна і транспорту.

Вперше перед Цивільною обороною поставлене нове завдання організації життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій, яке спрямоване насамперед на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, що потерпіли (можуть потерпіти). Від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізація соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Виконання цього завдання передбачає:

– тимчасове розселення громадян, що потерпіли, в безпечних районах;

– організацію харчування в районах лиха і тимчасового розселення;

забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

– організацію надання фінансової допомоги потерпілим;

– забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідемічного нагляду в районах тимчасового розселення.

Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха та осередках ураження передовсім потребує залучення, необхідної-кількості: сил, засобів, а також матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.