Сторінка
2

Хімія мила

Аніон складається з протяжного гідрофобного («що не любить воду») вуг­леводневого фрагмента - «хвоста» - R і гідрофільної («що любить воду») «голови» - СОО. Наявність фрагмента, що «не любить воду», призводить до того, що в розчинах мило існує у вигляді макромолекулярних утворень — мі­цел - сукупності аніонів, орієнтованих гідрофобними «хвостами» усереди­ну, а зарядженими «головами» назовні, де формується шар із полярних молекул води розчинника Побачити міцели без спеціальної апаратури не можна, але, здійснивши нескладний дослід, можна побічно переконатися в їх­ньому існуванні

Алхімічний принцип «подібне розчиняється в подібному» лежить в основі дії миючих засобів Мило сприяє змочуванню поверхні й проникненню миючого середовища між забруднювачем і забрудненим тілом.

«Подібне в подібному» — біля гідрофобної поверхні забруднювача знахо­дяться гідрофобні «хвости» мила. Навколо гідрофільних «голів» формується зо­внішній шар із молекул води — відбувається теж саме, що й при розчиненні мила Утворені міцели досить міцні, щоб забезпечити дроблення забруднювача, відривання його частинок від забрудненого тіла й перехід до складу миючого середовища.

Отже, ефективність дії миючих засобів залежить від ряду факторів, а саме від здатності

— переносити частинки бруду (від електростатичних взаємодій між частин­ками забруднення й піною);

— подрібнювати частинки і рівномірно розподіляти їх у складі миючого середовища (від емульгаційної здатності),

— змочувати тіла (сприяти проникненню миючого середовища між час­тинками забруднювача і забрудненого тіла)