Сторінка
3

Очищення нафтопродуктів

Процес абсорбції супроводжується значним екзотермічним тепловим ефектом-1905кДж/моль. Тепло абсорбції виводиться з робочої зони потоками газу і розчину МЕА. Температура абсорбенту, насиченого H2S на виході не повинна перевищувати 50°С за умовами рівноваги, температура абсорбенту на вході повинна перевищувати вхідну температуру газа 5-15°С, щоб з газу в абсорбері не конденсувались низькокип’ячи компоненти,це приведе до значного вспінювання і забруднення абсорбенту. Температурний режим абсорбера в інтервалі 20-40°С підтримують, змінюючи температури вхідних потоків.

Технологічна схема МЕА

В схемах абсорбційної очистки газів від H2Sвикористовують тарільчаті чи насадочні абсорбційні колони. Абсорбери мають 22-24 тарілки (сітчасті, колпачкові, S-подібні) чи шар насадки (кільця Рашига) еквивалентний 4-5 теоретичним тарілкам. Абсорбцію проводять в одну-дві стадії в залежності від типу процесу-тонка, середня чигруба очистка (при тонкій залишок H2S не більш 2г на 100м3, при грубій-більш, ніж 100г/100м3.

Основні технологічні параметри процесу:

-тиск 1,3-1,6МПа;

-температура на тарілках 25-40°С;

-температура кубової рідини (насиченого розчину МЕА) не більш 50°С.

Контролюються і автоматично регулюються подачі газу та абсорбенту, температурний режим, температури вхідних потоків.

Регенерирують розчин у десорбері-колоні з 15-20тарілками чи насадкою (3-4 теоретичних терілки).для зменшення витрат моноетаноламіна 30-35% тарілок знаходяться вище тарілки подачі сировини. Низ колони відділено глухою тарілкою, з якої розчин МЕА спрямовують у кип’ятилбник, де він нагрівається до 130-150°С і повертається в колону під глуху тарілку. Температура в десорбері 116-122°С, тиск 0,06-0,09МПа, максимальний до 0,2МПа. Газ десорбції після десорбера вміщує значну кількість паров води, МЕА, тому його охолоджують і відокремлюють від рідини у газосепараторі.

Вхідний поток насиченого абсорбента після абсорбера треба нагрівати з 40-50°С до температури на вході в десорбер 80-90°С. Для цього використовують рекуперативні теплообмінювачі, де утилізують тепло регенерированого розчину МЕА, що йде з десорбера у абсорбер.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛIТЕРАТУРА

1. Технологические расчеты установок переработки нефти: Учебн. пособие для вузов / Танатаров М.А., Ахметшина М.И., Фасхутдинова Р.А. и др. / Под ред. М.А.Танатарова. -М.: Химия, 1987. -352 с.

2. Химия нефти и газа: Учебн. пособие для вузов / А.И. Богомолов, А.А. Гайле, В.В. Громова и др./Под ред. В.А. Проскурякова, А.Е. Драбкина -Л.: Химия,1989.-424 с.

3. Альбом технологических схем процессов переработки нефти и газа./Под ред. Б.И. Бондаренко.-М.: Химия,1983.-128 с.

4. Гуревич И.Л. Технология переработки нефти и газа.Ч.1.-М.:Химия,1975

5. Смидович Е.В. Технология переработки нефти.Ч.2.-М.:Химия,1980.-328с

6. Справочник нефтепеработчика. В 2-х томах./Под ред. С.К.Огородникова. -Л.:Химия, 1978.

7. Рудин М.Г. Карманный справочник нефтепереработчика.-Л.:Химия,1989.

8. Расчеты основных процессов и аппаратов нефтепереработки. / Под ред. Е.Н. Судакова.- М.:Химия, 1979.

9. Сарданишвили А.Г., Львова А.И. Примеры и задачи по технологии переработки нефти и газа.-М.:Химия,1980.-256 с.