Сторінка
2

Волошка синя - centaurea cyanus l.

ХВОЩ ПОЛЬОВИЙ — Equisetum arvense L.

Родина Хвощові — Equisetaceae

Багаторічна трав'яниста рослина 10—15 см зав­вишки, з чорнуватими членистими кореневищами (підземними і надземними), на яких е часто круглі борошнисті бульбочки, немов горішки (печені за смаком нагадують картоплю). Стебла двох видів: спороносні з'являються рано навесні, вони негалузисті, 10— 20 см заввишки, червонувато-білі, соковиті, з великими піхвами, з 8—9 зубцями на кожному членику стебла, на верхівці кінчає їх овально-циліндричний, спороносний стробіл (спорангії зібрані в верхівкові стробіли), літні стебла — жорсткі (багаті на кремні­єву кислоту),- розвиваються пізніше, гіллясті, 50 см заввишки, борознисті, членисті і з піхвами, які мають 8—9 чорних зубців з білою смужкою. Гілки їх розміщені кільцями у вузлах стебел, іно­ді утворюють вторинні дрібніші гілочки. Гілки прості, борознисті, з піхвами і з 3—4 зубцями, спрямовані догори. Спори з'являються у квітні — травні.

Літні пагони — у червні — вересні, в суху погоду (сушать швидко, тонкими шарами, щоб не почорніли). Як засіб кровоспинний, протигнильний, дубильний і сечогінний при застійних явищах внаслідок розладу кровообігу (декомпенсації серцевої діяльності); зменшує набря­ки й опухи, при ексудативному плевриті; при каменях сечового міхура (збільшує виділення сечі, зменшує біль у ділянці міхура і знижує кількість білка в сечі, очищує сечоводи від усяких шла­ків), при отруєнні оловом.

При гострому запаленні нирок рослину вживати не рекомен­дують, проте вона поліпшує загальний стан обміну речовин, впли­ваючи на діяльність печінки, селезінки і кишок (при проносах). Найсприятливіше на нирки діє хвощ польовий (темно-зелений хвощ луговий — нелікарська рослина). У суміші хвощ польовий вживають для лікування подагри, ревматизму, емфіземи, навіть туберкульозу легень (діє кремнієвий натрій), також як крово­спинний засіб при кривавому блюванні, геморої, маткових крово­течах (діють дубильні речовини, алкалоїди єквізетин, палюстрин, нікотин; сечогінні флавони ізокверцитрин; тритерпенові сапоніни еквізетонін, кремнієва кислота; флавоноїди, подібні за дією до рутину, смола; вітамін С; каротин, мінеральні солі; алюміній, по­хідні калію; органічні кислоти).

На 1 склянку води беруть 1 столову ложку трави хвоїна і ки­п'ятять близько 30 хвилин. П'ють по 1 склянці вранці (натще­серце) і ввечері ковтками (при болісному виділенні сечі вжива­ють гарячий чай з суміші (порівну) трави хвоща і квіток ромаш­ки; при спазмах сечового міхура — чай з суміші (порівну) трави хвоща і квіток волошки синьої — по 3 склянки на день; також роблять масажі та на ділянку сечового міхура кладуть подушеч­ку, наповнену гарячим розпареним хвощем). При каменях сечово­го міхура беруть суміш листків полину звичайного, мучниці, на­сіння моркви, трави хвоща і насіння кропу запашного (Ancthum graveolens L.) у співвідношенні 2:3:3:2:2, заливають усе 2 склянками води і настоюють цілу ніч у духовці або печі. Вран­ці кип'ятять 5—7 хвилин і п'ють по півсклянки 4 рази на день.

ЧОРНИЦЯ ЗВИЧАЙНА (АФИНИ) — Vaccinium myrtillus L.

Родина Брусничні — Vacciniaceae

Як виглядає? Дрібний багаторічний гіллястий кущик 15—50 см заввишки. Стебла й гілки з гострими гранями. Яйцевидні листки шкірясті, з обох боків світло-зелені, зісподу —з сітчастими жил­ками, з країв — дрібнопилчасті. Квітки зібрані в небагатоквіткові китиці. Віночок з чотирма зубчиками дзвоникуватий, білий або блідо-рожевий.

Плід — соковита чорна ягода, яка достигає в липні — серпні. Цвіте чорниця у травні — червні. У хвойних лісах, на лісосіках, у зеленовільхозих за­ростях і на полонинах, у великій кількості —в Карпатах, у Розточчі-Опіллі, на Поліссі, зрідка в північній частині лісостепових районів. Листки —під час цвітіння; ягоди — цілком стиглі, сушать їх у звичайних печах або в плодових су­шарнях. Ягоди чорниці, багаті на дубильні речо­вини, в поєднанні з пектинами, блакитним антоціаном, вітамінами С і каротином та органічними кислотами — цитриновою, яблуч­ною, янтарною, молочною, щавлевою, які діють антиспастично, в'яжуче і дещо сечогінно, використовують при лікуванні багатьох хвороб шлунково-кишкового тракту. Діють вони як в'яжучий за­сіб при проносах, допомагають при нестравності шлунка (диспеп­сії), болях у шлунку та кишках при гастритах з недостатністю шлункового соку, при гострих і хронічних ентероколітах у дітей, при дизентерії. Відвар ягід вбиває бактерії черевного тифу. Ягоди чорниці припиняють кишкові кровотечі. В суміші з суницями лі­совими дуже ефективні при подагрі, ревматизмі та інших хво­робах, бо лікують запори, регулюють перистальтику кишок та нормалізують шлунково-кишкові функції; сушені ягоди допома­гають при проносах і недокрів'ї (вітаміни С, В(, В2, РР, дубильні речовини).

В листках чорниці містяться гіркі глікозиди ериколін і ар­бутин, пірогалові та пірокатехінові дубильні речовини, церил-алкоголь, тритерпеналкоголь, смолисті кислоти, антоціанові глі­козиди неомиртилін і миртилін, які під назвою речовини гліко-кініну зменшують у хворих на цукровий діабет кількість цукру в крові та лікують функцію підшлункової залози (проте ужиті три­валий час можуть зумовити небезпечне отруєння гідрохіноном, похідним арбутину).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 л води беруть 60 г листків чорниці, настоюють 12 годин, варять 5 хвилин, напарюють 1 годи­ну і п'ють по 3/4 склянки 5 разів на день через півгодини після їди. При проносах 1 повну чайну ложку суміші листків чорниці, кгід чорниці, кореневища перстачу прямостоячого і квіток ро­машки в співвідношенні 1,5 : 1,5 : 2 : 5 настоюють 6 годин у склян­ці холодної води, варять 5 хвилин і випивають ковтками протягом дня. Або беруть 1 чайну ложку суміші ягід чорниці, квіток ро­машки, трави ісландського моху і кореневища перстачу прямо­стоячого в співвідношенні 2,5 : 2,5 : 1,5 : 1,5, настоюють 6 годин в 1 склянці води і вживають так само. Або ж 1 столову ложку су­міші ягід чорниці, листків подорожника, кореневища гірчака зміїного, трави ісландського моху, кореневища перстачу прямо­стоячого і квіток ромашки в співвідношенні 1,5: 1,5 : 1,5 : 1 : 1 : 1 варять 5 хвилин в 1 склянці води і випивають за кілька прийомів протягом дня. З суміші (порівну) листків чорниці, листків холод­ної м'яти, листків кропиви доводомної, листків горіха волоського, квіток ромашки і кореня перстачу прямостоячого беруть 1 столо­ву ложку на одну склянку окропу, настоюють 10 хвилин, випи­вають 2—3 склянки на день. При проносах слід дотримувати належної дієти.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Біологія, зоологія, ботаніка»: