Сторінка
4

Надзвичайні ситуації природного характеру

Значного лиха завдають людству цунамі — велетенські хвилі, які викликають підводні землетруси. Висота цих хвиль досягає 20м. Хвилі все знищують на своєму шляху й за­топлюють великі території. До небезпечних районів, які потерпають від цунамі, нале­жать Японія, Філіппіни, острови Індонезії (узбережжя островів Ява, Суматра). Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих" річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип'ять, Захід­ний Буг, Тиса та інші. Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені фор­муються за рахунок зливових опадів.

Катастрофічний naвoдок наприкінці 1988 та впродовж 1999р. в Закарпатті за своїми наслідками, жертвами і залученням сил став найбільшою після Чорно­биля надзвичайною ситуацією. Буквально за 12 год. у. 269~населених пунктах було зруйновано 2695 житлових будинків, понад 12 тис. — серйозно пошкоджено. 10680 осіб опинилися просто під небом. Значних руйнувань зазнали водозахисні споруди, водопровідне і каналізаційне господарство, мости; автошляхи, енергетичні лінії і зв'язок, відчутних втрат зазнав агропромисловий комплекс.

Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при силь­них вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та "Чорного морів. Ці повені небезпечні передусім своєю раптовістю, інтенсивністю, ви­сотою хвилі та високим підйомом води.

Наслідки повені:

> затоплення шаром води значної площі землі; > ушкодження та руйнування будівель та споруд; > ушкодження автомобільних шляхів та залізниць; > руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем; > загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

> вимивання родючого шару грунту;

> псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;

> загроза інфекційних захворювань (епідемії);

> погіршення якості питної води;

> загибель людей.

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені на­багато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність про­гнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість

та Інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в снігово­му покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.

Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефек­тивність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний про­гноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.

Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшенні максимальних вит­рат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка Грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб — влаштування дамб. Для ліквідації не­безпеки утворення заторів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15. днів до початку льодоходу.

Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання повеней --ландшафтно-меліоративні заходи.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені:

+ отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново вийти в небезпечне місце — на височину (попередньо відключивши воду, газ] електро­прилади);

+ Якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в небез­печне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель;

+ для того, щоб залишити місця затоплення, можна скористатися чов­нами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді ( колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

+ коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.

• Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

• повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік);

• середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу,);

• швидкі (швидкість становить десятки кілометрів за годину)

* Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ос­лаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вими­вання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, ство­рюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкод­ження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.