Сторінка
10
У практично застосовуваних латунях кількість цинку не перевищує 45 %. У межах цього змісту цинк сильно змінює властивості сплавів. Цинк підвищує міцність і пластичність міді.
Максимальною пластичністю володіє -латунь, що містить 30 % Zn. Міцність її порівняно низька. Різке зниження пластичності можемо бачити при переході через границю розчинності цинку в міді, коли
сплав стає двохфазним і являє собою механічну суміш кристалів. Максимальна міцність досягається в сплавах з 45% Zn,
але пластичність при цьому стає невисокою. Подальше підвищення змісту цинку приводить до різкого зниження міцності без підвищення пластичності, тому в практиці такі сплави не використовують.
Сплав | Зміст цинку, % |
Механічні властивості | |
Тимчасовий Опір кг/мм |
Відноснe подовження % | ||
Мідь | - | 19 | 22 |
латунь | 30 |
28 |
40 |
( + )-латунь | 45 | 42 | 7 |
-латунь | 50 | 6 | 3 |
Корозійна стійкість латуней в атмосферних умовах виявляється середньої між стійкістю елементів, що утворять сплав, тобто цинку і міді.
Латуні володіють високими технологічними властивостями. З них одержують гарні виливки, тому що вони володіють гарної вологотекучостю і малою схильністю до ліквації. Одночасно з цим латуні легко піддаються пластичної деформації і тому основна їхня кількість йде на виготовлення качаних напівфабрикатів-аркушів, смуг, стрічок, дроту і різних профілів.
Особливістю обробки латуней тиском є те, що для обробки в холодному стані (тонкі аркуші, дріт, калібровані профілі) використовують -латунь зі змістом цинку до 32 %, тому що вона при кімнатній температурі має високу пластичність і малу міцність. При підвищенні температури до 300-700 C її пластичність зменшується, тому в гарячому стані її оброблювати нема рації. Для цієї мети доцільно використовувати (-)латунь з великим змістом цинку (до 39 %), що при нагріванні переходить у двухфазное стан+ , чи ще краще ( + )-латунь. Пов`язане це з тим, що менш пластична при кімнатній температурі -фаза при високих температурах становится більш пластичної, чим +фаза.
Цинк більш дешевший матеріал у порівнянні з міддю, тому його введення в сплав одночасно з підвищенням механічних, технологічних і антифрикаційних властивостей приводить до зниження вартості латуні. Електропровідність і теплопровідність латуні нижче, ніж міді.
Оскільки зміст міді і цинку вирішальним образом впливає на усі властивості латуней, його відбивають у найменуванні марки. Марка латуні складається з букви Л, що вказує тип латунь-сплав-латунь, і двозначної цифри, що характеризує середній зміст міді. Кількість цинку не відбивають, тому що його легко визначити по різниці від 100 %. Наприклад, марка Л80-латунь, що містить 80 % Cu і 20 % Zn.
Класифікація латуней дана в таблиці.
Сплав |
Марка сплавів |
Хімічний склад,домішки |
Механічні властивості | ||
мідь
| небільш % | Тимчасова протидія кг/мм | Відносне подовження, % | ||
Томпак |
Л 96 Л 90 |
95-97 88-91 | 0,2 0,2 |
24 26 |
50 45 |
Напівтомпак |
Л 85 Л 80 |
84-86 79-81 | 0,3 0,3 |
28 32 |
45 52 |
Латунь |
Л 70 Л 68 Л 63 Л 60 |
69-72 67-70 62-65 59-62 |
0,2 0,3 0,5 1,0 |
32 32 33 |
55 55 |
Цинк^-інш-цинк.
Контрольованими домішками в медноцинковых сплавах є свинець, залізо, сурма, вісмут і фосфор, а в марці Л70 ще миш'як^-додатково-миш'як, олово і сірка. Їхній шкідливий вплив на латунь таке ж, як і в чистій мід-вони роблять її тендітної при гарячій обробці тиском.
Усі двохкомпонентні латуні добре обробляються тиском. Їх поставляють у виді труб і трубок різної форми перетину, аркушів, смуг, стрічки, дроту і прутків різного профілю.
Латунні вироби з великим внутрішнім напруженням (наприклад, загартовані) піддані розтріскуванню. При тривалому збереженні на повітрі на них утворяться подовжні і поперечні тріщини. Щоб уникнути цього, перед тривалим збереженням необхідно зняти внутрішнє напруження, провівши низькотемпературний отжиг при 200-300 C.
Багатокомпонентні латуні. Кількість марок багатокомпонентних латуней, природно, більше, ніж двохкомпонентних, тому що в них варіюється не тільки зміст цинку, але також найменування і кількість вхідних легуючих елементів.
Найменування спеціальної латуні відбиває її легування. Так, якщо вона легована залізом і марганцем, те її називають железомарганцевой, якщо алюмінієвою-алюмінієвій-алюміні-алюмінієвої і т.д.
Маркові цих латуней складають у такий спосіб: першої, як у простих латунях, ставиться буква Л, слідом за вона-ряд букв, що вказують, які легуючі елементи, крім цинку, входять у цю латунь; потім через дефіси випливають цифри, перша з який характеризує середній зміст міді у відсотках, а кожного з наступних з легуючих елементів у тій же послідовності, як і в буквеній частині марки. Порядок букв і цифр установлюється по змісту відповідного елемента: спочатку той, котрого більше, а далі по спадній закономірності. Зміст цинку визначається по різниці від 100%. Наприклад, марка Лажмц66- 6-3-2 розшифровується так: латунь, у якій міститься 66 % Cu, 6 % Al, 3 % Fe і 2 % Mn. Цинку в ній 100-(66+6+3+2)=23 %.