Сторінка
2

Характеристика філософських концепцій культури

Культуру поділяють на матеріальну і духовну. До матеріальної культури відносять сукупність матеріальних благ, а також різноманітних засобів їх виробництва. Духовна культура складається із сукупності знань отриманих людиною. Матеріальні і духовні елементи культури нерозривно пов'язані між собою. Самий зміст духовної культури є прихований і не може бути цілком і повністю розкритий (поняття істини, честі, мужності, геніальності, самопожертви тощо), її продукти завжди можуть бути в матеріальній формі.

Духовну культуру поділяють на дві форми:

1) духовні якості людини і діяльність по їх реалізації;

2) духові цінності, які існують відносно самостійно (у вигляді наукових теорій, творів мистецтва, норм права тощо).

Особлива роль духовної культури полягає в тому, що вона пробуджує в людині особистість. До структурних елементів духовної культури відносять:

інтелектуальні (наука, освіта);

естетичні (мистецтво і література);

етичні (мораль);

соціальні (мова, побут, звичаї, право, політика);

релігійні.

Таким чином, якщо говорити про взаємозв’язки матеріальної і духовної культур, то необхідно розрізняти їх особливі ролі.

Матеріальна, що є фундаментом, базою життя суспільства, відіграє основну роль. Духовна культура, що пробуджує в людини особистість, відіграє роль головну, тобто таку, що підносить людину та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.

Культурний рівень не співпадає з рівнем грамотності чи освіченості. Культура не вручається разом з дипломом.

Корені культури ідуть вглиб віків і з походженням людини. Людина є суб'єктом культури, її творцем. Сама людина формує себе в процесі своєї діяльності.

У світі існують країни з домінантною так званої традиційної культури (азіатські, африканські держави). Тут люди, засвоюючи культуру відтворюють її зразки, а якщо і вносять зміни, то лише в межах санкціонованих традицією. Таким чином, традиція домінує над творчістю. Культура виступає як певний набір готових програм (звичаїв, ритуалів, навичок). Культура не може існувати без традицій.

Для розвитку культури характерна наступність. Це означає не лише використання накопиченого раніше досвіду, але й вплив досягнутого в минулому на формування культури майбутнього. Наприклад, Західній Європі знадобилось кілька століть, щоб відновити і вивести на новий рівень культуру зруйнованих під час переселення народів.

Культура кожного суспільства як певна цілісність є неповторною, унікальною.

І ця неповторність означає, що в певному сенсі різні культури рівні між собою.