Сторінка
3

Нафтові палива й мастила

* ВГ - відпрацьовані гази

** ПАВ - поліциклічні ароматичні вуглеводні

Рідкі нафтові палива підрозділяють на дистилятні і залишкові. До дистилятних відносять автомобільні й авіаційні бензини, реактивні, дизельні, грубні і газотурбінні палива, а також малов'язке суднове паливо. Залишкові палива містять нафтові залишки, що не переганяються. Вони представлені моторними паливами ДТ і ДМ, високов'язкими судновими паливами та флотським і котельним мазутом. Як правило, кожне паливо випускається у вигляді окремих марок, що розрізняються октановими чи цетановими числами, вмістом сірки, температурою спалаху й ін. В останні роки розробляються т.зв. екологічно поліпшені палива, що у загальному випадку характеризуються зниженим вмістом сірки, ароматичних вуглеводнів, меншою випаровуваністю.

Крім цього в місцях видобутку нафти на автомобілях і стаціонарних установках застосовують газоконденсатні палива, які одержують переробкою газових конденсатів на промислах за допомогою найпростіших установок невеликої продуктивності, часто обмежуючись прямим перегоном. За якістю такі палива поступаються стандартним і мають винятково регіональне значення.

Палива на основі нафтопродуктів

Вимоги до якості палив постійно підвищуються. Насамперед це стосується вмісту сірки (у всіх видах нафтопродуктів), ароматичних вуглеводнів (у бензинах, дизельних паливах), бензолу, олефінів і летких вуглеводнів фракцій С4 і С5 (у бензинах). Норми на автомобільні бензини в США і, зокрема, у штаті Каліфорнія, представлені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Федеральні та каліфорнійські специфікації на бензини у США

У західноєвропейських країнах вимоги до бензинів наближаються до американського. Нижче наведені норми стандарту ВЛ-228 на неетилований автомобільний бензин у країнах ЄЕС:

Густина при 15°С, кг/м2 730-780

Октанове число, не менше:

моторний метод 85

дослідницький метод 95

Вміст, не більш:

свинцю, г/л 0,013

сірки, % мас. 0,1

бензолу, % об'ємн. 0,5

фактичних смол, мг/100 дм3 0,5

У таблиці 3.2 приведені данні про норми на дизельне паливо в Каліфорнії (введені в 1993 р.) і екологічно чисті палива у Швеції (введені в 1991 р.). Шведські норми найбільш тверді, але одночасно у Швеції використовується і дизельне паливо класу 3, близьке за якістю до палива Л-0,2.

Ускладненні вимоги вступають у протиріччя з якістю сировини для виробництва палив. По-перше, змінюються характеристики нафт, що добуваються. По-друге, з поглибленням процесу переробки нафти в паливному балансі збільшується кількість нестабільних фракцій вторинного походження, що містять багато неграничних вуглеводнів, гетероатомних сполук і металів. Іноді стає важким фракційний склад палив.

Таблиця 3.2 Вимоги до якості дизельних палив у Каліфорнії і Швеції