Сторінка
2

Структура суспільства в межах синергетики

Пропонованій концепції Стандартного алгоритму державної технології властива спадкоємність, що полягає в тому, що основне — збереження цілісності суспільства як держави. Змінюється лише засіб, який забезпечує цю цілісність.

За радянських часів цілісність суспільства досягалася за допомогою зовнішніх чинників (охорона кордонів, обмеження виїзду за кордон, заборона іншої ідеології, державна цензура засобів масової інформації), а у пропонованій концепції цілісність суспільства досягатиметься через внутрішні чинники (задоволення від праці, поліпшення добробуту, приріст населення).

Змінюються також засоби за допомогою яких досягається цілісність. Якщо в минулому гарантом були силові і ідеологічні заходи, то в пропонованому — внаслідок оптимального оподаткування, вдосконалення механізму зворотного зв'язку, забезпечення імунітету.

Змінюється також інститут народовладдя. Наприклад, якщо в минулі роки діяльність владних структур перебувала під контролем певних інститутів, то в пропонованому передбачається створення механізму зворотного зв'язку і імунітету, які ідеально можливі тільки в цивілізованому суспільстві.

Якісно новий стан суспільства повинен сприяти зростанню взаємопроникнення протилежних сил суспільства, що повинно сприяти зростанню саморуху системи. Зростання саморуху системи сприятиме переходу кількісних зміни в якісні і навпаки. Кількісно-якісні зміни сприятимуть підвищенню рівня розвитку виробничих відносин, що повинно допомагати розвитку продуктивних сил. Це сприятиме економії сили і, відповідно, покращенню економічної формації і соціальної рівноваги суспільства.

Пропонована методика відповідає законам діалектики розвитку: заперечення заперечення; єдності і боротьби протилежностей; переходу кількісних змін в якісні і навпаки; відповідності характеру і рівня розвитку виробничих відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил; закону економії сили.

Наукова новизна пропонованого полягає в тому, що в нових умовах функціональна структура суспільства виразніша. Образно вона відповідає аналогії живої природи.

Проаналізуємо механізми пристрою системи, і вади, які чинять збої в роботі.

Так, наприклад, механізм життєзабезпечення оптимального оподаткування. По-перше, оподаткування, очевидно, слід здійснювати за принципом донорської практики, тобто обкладати таким податком, щоб, як і в донорській практиці, його віддача не відображалася істотно на життєвій діяльності донора /платника/. По-друге, оптимальне оподаткування — це оптимальна витратна частина держбюджету. Витрати на управлінський апарат держави повинен становити 2% від усіх податкових надходжень. Це зумовлене тим, що маса мозку більшості тварин і людини становить 2% від всієї ваги тіла. Це дає змогу зрозуміти одну з причин соціальної ентропії і недостатнє вирішення соціальних програм. Це світовий досвід.

Зворотний інформаційний зв'язок — це самоусунення безладу в системі управління. Нині механізмом зворотного зв'язку є усна або письмова критика. Цей механізм надійним бути не може, оскільки його структура суперечить інстинкту людської природи — інстинкту самозбереження. Пропонована модель передбачає стандартний алгоритм соціальної технології, абсолютно надійний у роботі, оскільки він враховує своєрідність національної психології народу.

Народно-господарська значущість пропонованого полягає в тому, що наука одержує прозору модель функціонування суспільства, в якій виразно показані основні умови нормального розвитку.

Пропонована методика орієнтується на зростання добробуту народу, на досконалість механізмів життєзабезпечення, що повинно вбезпечувати стабільне зростання добробуту, як це відбувається, наприклад, у рослинному світі. Рослина сама росте, квітне і плодоносить, якщо її забезпечено всім необхідним.

Отже, суспільство зможе перейти від розмов про суспільну користь до корисних дій.

Література

1. Идеологическая работа // Партийное строительство. — М., 1981. — С. 321–355.

2. Международный пакт о гражданских и политических правах // Заключительные замечания и рекомендации конвенционных органов ООН по докладам Украины в сфере соблюдения прав человека. — К., 2004.

3. Філософський словник / Ред. В. І. Шинкарук. — К.: Головна редакція УРЄ, 1986.

4. Малышев А. В. Филосоские размышления в начале ХХІ столетия. — К.: ВСЦ «ПРОМЕТЕЙ», 2006. — С. 9–13; Malyshev A. V. Is the synthesis of the eclectic philosophy possible? // Informaciyn Filosyfica, vol. II 2005, num. 2, pp. 192–199.

5. Чаадаев П. Я. Философские письма // Чаадаев П. Я. Сочинения. — М., 1989.