Сторінка
5

Особливості здійснення операцій з інструментами ринку цінних паперів

Угоди купівлі-продажу цінних паперів оформлюються на УФБ шляхом складання записки спеціаліста і вдповідного біржового контракту. У цих документах обов’язково зазначаються основні умови угоди, порядок розрахунків, а також розмір комісійної винагороди. Підписання біржового контракту брокером продавця та брокером покупця, а також реєстрація угоди повинні бути здійснені не пізніше наступного робочого дня після укладання угоди.

Реєстрація угоди (біржових контрактів) виконується у розрахунковому підрозділі УФБ. На кожну угоду складається картка реєстрації угоди. Брокеру продавця та брокеру покупця видається по одному примірнику реєстраційного запису.

Якщо при оформленні біржового контракту між сторонами виникає суперечка стосовно умов договору, остаточноми є умови, зафіксовані в записці спеціаліста. Сторона, яка не погодилася з умовами іншої сторони, підтвердженими запискою спеціаліста, вважається такою, що відмовилася від угоди. При обопільній незгоді сторін з умовами угоди, вказаними в записці спеціаліста, приймаються умови, погоджені сторонами. У випадку обопільної незгоди сторін з умовами, вказаними в записці спеціаліста, якщо при цьому сторони не можуть узгодити інші умови, обидві сторони вважаються такими, що відмовилися від угоди.

За відмову від угоди встановлюються штрафні санкції. Вони розраховується відносно суми угоди, зафіксованої у записці спеціаліста.

Висновки.

Збільшення випуску цінних паперів, ріст і розвиток фондових ринків в різних країнах свідчить про те, що цінні папери продовжують грати важливу роль альтернативного джерела фінансування економіки і держави.

Ринок цінних паперів, який складається із первинного, біржового і “вуличного” позабіржового ринків, розвивається в умовах різних протиріч. Як засвідчує світова практика, на фондових ринках все більше значення набуває колективний інвестор в особі різноманітних фінансово-кредитних інститутів. При чому особливо сильно за останні 20 років виросла на фондових ринках роль спецілізованих кредитно-фінансових інститутів, таких, як страхові компанії, пенсійні фонди і інвестиційні компанії, які забезпечують довгострокове фінансування економіки через придбання акцій і облігацій. При цьому з ринків все більше витісняється дрібний інвестор.

За останні роки все більше значення приймають міжнародні цінні папери, які випускаються ТНК і придбаються транснаціональними банками, страховими і інвстиційними компаніями.

Положення на фондових ринках багато в дечому визначається позицією держави яка виконує подвійну роль: з однієї сторони, вона забузпечує на ринках пропозицію різних державних цінних паперів, а з другої — виконує роль регулятора ринку, так як досить часто виникають біржові кризи і різні коливання курсів різноманітних цінних паперів. В ряді країн держава третує ринок цінних паперів, так як, випускаючи щорічно значні об’єми державних цінних паперів і реалізуючи їх на ринку вона забирає також великі маси ссудного капіталу для фінансування хронічних дефіцитів державних бюджетів. Така тенденція на фондових ринках проявляється практично в усіх крупних розвинених капіталістичних країнах.

Розвиток національних фондових ринків характеризується ростом спекулятивних процесів з різними цінними паперами, включаючи шахрайські операції. Це було обумовлено в основному розширенням угод з опціонами та ф’ючерсами на фондових біржах.

Розвиток фондових ринків характеризується подальшим загостренням конкуренції між різними кредитно-фінансовими інститутами. Така конкуренція по вкладенням в цінні папери проходить по наступним основним напрямкам: по перше, між банками і небанківськими кредитно-фінансовими інститутами, по друге, всередині небанківських інститутів між страховими компаніями, пенсійними фондами і інвестиційними компаніями.

Список використаної літератури:

1. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 року №1201-ХІІ, ВВР 1991, №38 із змінами і доповненнями.

2. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 року, ВВР, 1996р., №51

3. Закон України “про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”.

4. Мельник В. А. Ринок цінних паперів/ Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск.- К.: АЛД., ВІРА-Р, 1998р.

5. Фондовий ринок України. Навчальний посібник/ Керівник авторського колективу — В. В. Оскольський- Київ: УФБ- 1994р.

6. Жуков Е. Ф. Ценньіе бумаги и фондовьіе рьінки : Учебное пособие для вузов.: М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995г.