Сторінка
2
біржовий брокер — виконує доручення інших брокерів;
біржовий трейдер — здійснює операції лише за власний рахунок; правилами біржі йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;
спеціаліст — виконує три основні функції: виконує заявки з певними групами цінних паперів, діючи при цьому як брокер; діє як дилер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; підтримує стабільність на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту та пропозиції.
Акції нових випусків зазвичай реалізуються на первинному ринку і тільки за умови їх вдалого розміщення можуть потрапити в перелік цінних паперів, що продаються на біржі. Процедура внесення акцій компанії до переліку цінних паперів, що котируються на біржі, називається лістингом і здійснюється через біржовий Комітет з лістингу.
Умови допуску передбачають вимоги, згідно з якими в офіційному котируванні мають перебувати цінні папери, емітенти яких відповідають певним економічним та фінансовим критеріям, що встановлюються біржею, і регулярно надають інформацію про свою діяльність. Ці вимоги (за законодавством України) передбачають такі кількісні показники:
• мінімальний розмір активів має становити суму, еквівалентну 400000 евро;
• прибуток за останній балансовий рік та за два попередні роки, еквівалентний 80000 евро, за умови, що кожний рік має бути прибутковим;
• в обіг випущено не менше 1000000 акцій;
• кількість акціонерів, які володіють не менше як 100 акціями, — 2000 осіб, або загальна кількість акціонерів не менше 2200 осіб. Порядок допуску передбачає подання емітентом заяви з проханням допустити до офіційного котирування на фондову біржу, згідно з якою емітент бере на себе зобов'язання:
• подавати на біржу звіти загальних зборів акціонерів;
• негайно інформувати біржу про внесення змін до статутних документів та про рішення емітента, що стосуються цінних паперів;
• узгоджувати з біржею графік випуску та підписки (розміщення) пінних паперів;
• узгоджувати з біржею графік проведення технічних процедур будь-якої операції з власниками цінних паперів, зокрема, виплати дивідендів та відсотків;
• інформувати біржу про будь-який новий факт, здатний помітно вплинути на біржовий курс, на майнове або фінансове становище емітента та його діяльність;
• надсилати біржі всі поширені ним офіційні повідомлення або публікації, а також будь-який матеріал, що містить економічну і фінансову інформацію, яку емітент має намір оприлюднити;
• періодично повідомляти біржу про загальну кількість голосів для наступної публікації, повідомлення про це в офіційному виданні біржі;
• публікувати в офіційному виданні біржі інформаційні повідомлення про перший та наступні випуски своїх цінних паперів;
• виконувати накази, що видаються Комісією з пінних паперів та іншими органами державної влади щодо захисту інтересів інвесторів та їх прав на інформацію.
Переваги перебування цінного папера в лістингу:
• підвищення престижу й інтересу інвесторів до компанії;
• отримання кращих умов кредитування, бо кредитори мають можливість порівняти балансову вартість активів з ринковою (біржовою) оцінкою;
• полегшення облігаційного фінансування (перебування в лістингу надає компанії можливість випускати облігації, тобто використовувати дешевші джерела фінансування);
• можливість акціонерів слідкувати за котируванням цінного папера. Можливі недоліки перебування цінного папера в лістингу:
• додатковий контроль за компанією;
• додаткові витрати (біржовий збір, щорічні комісійні; наприклад, на Нью-Йоркській фондовій біржі вони становлять 11-60 тис. дол. США);
• слабке реагування на маловідому компанію може призвести до низької активності її акцій і відповідно до падіння інтересу до неї інвесторів.
Цінний папір може бути вилучений з офіційного котирування (процедура делістингу) через незначне співвідношення щоденного обсягу операцій з цим цінним папером до загальної кількості цінних паперів, що перебувають в обігу, і до кількості котирувань за рік; невиплату відсотків, дивідендів чи погашень останніх трьох років; порушення емітентом своїх зобов'язань щодо інформування власників цінних паперів та біржі про свою діяльність; порушення правил біржі; подання заяви про неплатоспроможність емітента; ліквідацію емітента.
Розрізняють такі форми замовлень (наказів) на купівлю-продаж цінних паперів, які клієнти передають своїм брокерам для виконання на біржі:
• "ринкове" замовлення — це замовлення на купівлю чи продаж певного виду і кількості цінних паперів за найкращою ціною ринку;
• лімітоване замовлення — це замовлення, в якому клієнт вказує конкретну ціну, за якою повинна відбутися операція;
• стоп-замовлення (буферне) — це замовлення, яке підлягає виконанню як "ринкове" у тому разі, якщо курс цінного паперу падає нижче або піднімається вище за вказані ціни.
За терміном дії лімітовані та буферні накази поділяються на такі:
• відкрите замовлення — залишається в силі доти, поки не буде виконано або відмінено;
• денне замовлення — з денним терміном виконання.
Біржові накази можуть відображати й стандартні додаткові умови:
• "виконати чи відмінити" — негайно виконати в повному обсязі чи відмінити;
• "тільки в повному обсязі" — наказ повинен бути виконаний у повному обсязі або анульований (при операціях з великими партіями цінних паперів);
• "у визначеній послідовності" — угоди замовлення повинні реалізовуватися в певній послідовності (наприклад, спочатку продаж одного цінного паперу, потім придбання іншого).
Котирування — це визначення курсів цінних паперів через співвідношення попиту-пропозиції, ліміту цін замовлень на купівлю-продаж і встановлення ціни, за якою може бути реалізовано найбільше замовлень (курс дня).
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Буренин А. Н. Рынки производных финансовых инструментов. — Μ.: ИНФРА-М, 1996.
2. Губсъкий Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наук, думка, 1998.
3. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник. —К.: Алер-та, 2003.
4. Загорсъкий В. С. Ринок цінних паперів. — Львів, 1995.
5. Иванов В. М. Финансовый рынок. —К.: МАУП, 1999.
6. Інвестування: Навч.-метод, посіб. / А. А. Пересада та ін. — К.: Вид-во КНЕУ,2001.
7. Калина А. В., Корнеев В. В. Рынок ценных бумаг: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1999.
8. Мельник В. А. Ринок цінних паперів. — К.: ВІРА-Р, 1998.