Сторінка
3
стичною "звітною" угодою, яка відображає тенденції у формуванні рівня світової ціни, а не ціну на певну дату. Світові ціни, визначені як питомі ціни, є об'єктивним показником при дослідженні динаміки товарних ринків, руху цін у міжнародній торгівлі, оскільки є середньозваженими цінами по усіх ринках даного асортименту товару. Як правило, питомі ціни є об'єктивною базою для аналізу таких проблем, як співвідношення світових та внутрішніх цін в окремих країнах, формування цін під впливом інфляційних процесів тощо. У світовій практиці, виходячи з особливостей формування категорії світових цін, застосовують співвідношення цін питомих та біржових котирувань на той чи інший продукт. Це дає змогу об'єктивно аналізувати такі проблеми, як значення біржової торгівлі у ціноутворенні на світовому ринку продукції, стабільність та нестабільність цін тощо. Вплив біржових цін на процес ціноутворення в зовнішній торгівлі має різний ступінь, але на агропродукцію він найбільш суттєвий. Насамперед це стосується так званих "класичних" біржових продуктів, а саме: зернових, олійних та іншої сільськогосподарської сировини, яка реалізується через товарні біржі та аукціони. Розглядаючи тенденції обох категорій світових цін - біржових котирувань та питомих цін, можна дійти висновку, що у значний проміжок часу їх рівні майже співпадали. Відомо, що протягом 1994-1995 pp. значно змінився механізм функціонування світових товарних бірж, а це вплинуло на рівень цін агропродукції. Під впливом потоку інвестицій, власниками яких були банки, інвестиційні фонди, світові товарні біржі стали новою ланкою у процесі кругообігу коротко- і довгострокового вкладення капіталів. Як свідчить аналіз функціонування світових товарних бірж, такі перетворення зумовили трансформування основної їх функції у класичному виразі "товар - гроші - товар" у "гроші - товар - гроші". Ця ситуація значною мірою вплинула на рівні цін товарної продукції і тільки у 1 півріччі 1999 р. спекулятивна активність інвесторів мала тенденцію до зниження, що дало змогу привести в реальні межі різкі зростання і спади рівнів цін. Впродовж 1999 р. у середньому, як правило за декаду, діапазон коливання цін, зокрема, на агропродукцію був у межах 2-3 %. Це свідчить про відсутність впливу на формування цін неціноутворюючих факторів, а їх рівень визначають реальний попит і пропозиція.
Завантажити реферат