Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 і ДР-97

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) охоплюють систему принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є обов'язковим в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки.

НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі і є обов'язковими для виконання всіма юри­дичними та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.

Таблиця 1.

Ліміти дози опромінювання (мЗв-рік-1)

Примітки:

а) - розподіл дози опромінювання протягом календарного року не регламентовано;

б) - для жінок дітородного віку (до 45 років),які належать до категорії А, середня еквівалентна доза зовнішнього опроміню­вання (зародку та плоду) за будь які 2 послідовні місяці не повинна перевищувати 1 мЗв. При цьому за весь період ва­гітності ця доза не повинна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження для вагітних встановлюється на рівні 1/20 ДНЛ, для вагітних жінок на виробництві (категорії А, Б) встановлені ДР в 20 раз нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А;

в) - в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік (ЛДтах).

Категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.

Категорія В - все населення.

Таблиця 2.

Співвідношення між одиницями в системі СІ та позасистемними

Таблиця 3.

Вимоги ДР-97 допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)

При застосуванні ядерної зброї або при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах з викидом радіоактивних речовин ство­рюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження людей, порушення виробничої діяльності об'єктів народного господарства.

Порядок вибору і введення в дію режимів захисту

Режими радіаційного захисту населення вводяться в дію рішенням НЦО міст, районів та інших населених пунктів.

Режими робітників і службовців на ОГД вводяться в дію рішенням НЦО об'єктів.

На території населеного пункту або об'єкту народного господарства режим вибирається:

• за максимальним рівнем радіації;

• за найменшим значенням Кпосл. захисної споруди.

Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захисту необхідно знати:

- рівні радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному об'єкті);

- коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев'яні одноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам'яні (блочні) будинки;

- коефіцієнти послаблення ЗС (ПРУ), підвали одноповерхових дерев'яних кам'яних і блочних будинків, підвали багатоповерхових кам'яних і блочних будинків, сховища.

Режими радіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:

o визначити рівень радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному об'єкті);

o вибрати Кпосл. житлових приміщень і захисних споруд;

o вибрати типовий режим радіаційного захисту.

Таблиця 4.

Коефіцієнти Kt для перерахунку рівнів радіації на 1 год. після вибуху

P1 = Pt x Kt;

P1 - рівень радіації на 1 год. після вибуху;

Pt - рівень радіації на час t;

Kt - коефіцієнт перерахування рівнів радіації.

Таблиця 5.

Середні значення Кпосл. дози радіації

Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, які можуть призвести до їх ураження.

З метою виключення масових радіаційних втрат і нереопромінсння населення, робітників і службовців, формувань ІДО понад встановлені дози, їх дії в умовах радіоактивного зараження суворо регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.

• Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.

Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлені дози опромінення.

На воєнний час:

- одноразове опромінення протягом перших 4 діб - 50 рад;

- багаторазове опромінення протягом 30 діб - 100 рад;

- багаторазове опромінення протягом 3 місяців — 200 рад;

- багаторазове опромінення протягом року — не більше 300 рад.

На мирний час - згідно з вимогами НРБУ-97.

1. Режими радіаційного захисту населення охоплюють три основних етапи:

I етап - укриття населення в захисних спорудах;

II етап - наступне укриття населення в будинках і ПРУ;

III етап - проживання населення в будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості протягом 1-2 годин на добу.

2. Режим радіаційного захисту робітників і службовців па об'єк­тах господарської діяльності охоплює три основних етапи:

I етап - тривалість припинення роботи об'єктами (термін неперервного перебування людей у захисній споруді);

II етап - тривалість роботи об'єктами з використанням для відпочинку працюючого персоналу в захисних спорудах;

III етап - тривалість роботи об'єктами з обмеженням перебування робітників і службовців на відкритій місцевості.

Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи кожної зміни 10-12 годин.

Режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців при вахтовому методі роботи па місцевості, що заражена радіоактивними продуктами від ЛЕС, охоплюють два основних етапи:

а) режими радіаційного захисту населення:

І етап - укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;

II етап - тривалість проживання населення з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості - до 1-2 годин на добу;

б) режими радіаційного захисту робітників і службовців:

I етап - укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;

II етап - час роботи об'єкту вахтовим методом.

• Вахтовий метод роботи - це цілодобова робота ОГД у 4 зміни.

Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протягом 3-5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3-5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на позаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.

Вахти можуть бути складені по різному залежно від рівня зараженості місцевості, працею в одну зміну і т. д. (вахта трива­лістю один тиждень тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГЛІТЕРАТУРИ

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

10. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

11. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

12. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

13. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

14. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

15. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.

16. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

17. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

18. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.