Назва реферату: Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 і ДР-97
Розділ: БЖД, охорона праці
Завантажено з сайту: www.refsua.com
Дата розміщення: 23.09.2012
Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 і ДР-97
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) охоплюють систему принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є обов'язковим в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки.
НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі і є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.
Таблиця 1.
Ліміти дози опромінювання (мЗв-рік-1)
Найменування |
Категорія осіб, які зазнають опромінювання | |||
А а) б) | Б а) | В а) | ||
ЛДЕ (ліміт ефективної дози) | 20 в) | 2 | 1 | |
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінювання |
ЛДlens (для кришталика ока) | 150 | 15 | 15 |
ЛДskin (для шкіри) | 500 | 50 | 50 | |
ЛДextrim (для кистей та стіп) | 500 | 50 | - |
Примітки:
а) - розподіл дози опромінювання протягом календарного року не регламентовано;
б) - для жінок дітородного віку (до 45 років),які належать до категорії А, середня еквівалентна доза зовнішнього опромінювання (зародку та плоду) за будь які 2 послідовні місяці не повинна перевищувати 1 мЗв. При цьому за весь період вагітності ця доза не повинна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження для вагітних встановлюється на рівні 1/20 ДНЛ, для вагітних жінок на виробництві (категорії А, Б) встановлені ДР в 20 раз нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А;
в) - в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік (ЛДтах).
Категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.
Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.
Категорія В - все населення.
Таблиця 2.
Співвідношення між одиницями в системі СІ та позасистемними
Величина | Стара одиниця | Нова одиниця | Коефіцієнти переводу | |
СІ в позасистемні | Позасистемні в СІ | |||
Активність | Кюрі (Кі) | Бекерель (Бк) | -2,7·10-11 | 3,7·1010 |
Питома вага | Кі · год. -1 | Бк·кг -1 | -2,7·1014 | 3,7·1011 |
Еман | Бк·л -1 | -2,7·10-1 | 3,7 | |
Махе | Бк·л -1 | -7,4·10-2 | 13,5 | |
Тритієва одиниця | Бк·л -1 | -8,3 | -1,2-10-1 | |
Щільність забруднення | Кі · км -2 | Бк·м -2 | -2,7·10-6 | 3,7·104 |
Експозиційна доза | Рентген (Р) | Кулон на кілограм (Кл-кг1) | 3,9·101 | 2,6·10-4 |
Поглинута доза | Рад |
Грей 1Гр = Дж-кг1 | 1·102 | 1·102 |
Еквівалентна доза | Біологічний еквівалент раду (бер) |
Зіверт 13 в = Дж·кг-1 | 1·102 | 1·102 |
Ефективна доза | Біологічний еквівалент раду (бер) | Зіверт 13в = Дж·кг-1 | 1·102 | 1·102 |
Таблиця 3.
Вимоги ДР-97 допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)
№ пп. лп. |
Найменування продуктів |
137С3 |
90Sг |
1 |
Хліб, хлібопродукти | 20 | 5 |
2 |
Картопля | 60 | 20 |
3 |
Овочі (листові, коренеплоди, столова зелень) | 40 | 20 |
4 |
Фрукти | 70 | 10 |
5 |
М'ясо і м'ясні продукти | 200 | 20 |
6 |
Риба і рибні продукти | 150 | 35 |
7 |
Молоко і молочні продукти | 100 | 20 |
8 |
Яйця (шт.) | 6 | 2 |
9 |
Вода | 2 | 2 |
10 |
Молоко згущене і концентроване | 300 | 60 |
11 |
Молоко сухе | 500 | 100 |
12 |
Свіжі дикоростучі ягоди і гриби | 500 | 50 |
13 |
Сушені дикоростучі ягоди і гриби | 2500 | 250 |
14 |
Лікарські рослини | 600 | 200 |
15 |
Інші продукти | 600 | 200 |
16 |
Спеціальні продукти дитячого харчування | 40 | 5 |
При застосуванні ядерної зброї або при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах з викидом радіоактивних речовин створюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження людей, порушення виробничої діяльності об'єктів народного господарства.
Порядок вибору і введення в дію режимів захисту
Режими радіаційного захисту населення вводяться в дію рішенням НЦО міст, районів та інших населених пунктів.
Режими робітників і службовців на ОГД вводяться в дію рішенням НЦО об'єктів.
На території населеного пункту або об'єкту народного господарства режим вибирається:
• за максимальним рівнем радіації;
• за найменшим значенням Кпосл. захисної споруди.
Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захисту необхідно знати:
- рівні радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному об'єкті);
- коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев'яні одноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам'яні (блочні) будинки;
- коефіцієнти послаблення ЗС (ПРУ), підвали одноповерхових дерев'яних кам'яних і блочних будинків, підвали багатоповерхових кам'яних і блочних будинків, сховища.
Режими радіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:
o визначити рівень радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному об'єкті);
o вибрати Кпосл. житлових приміщень і захисних споруд;
o вибрати типовий режим радіаційного захисту.
Таблиця 4.
Коефіцієнти Kt для перерахунку рівнів радіації на 1 год. після вибуху
Час після вибуху, год. | Kt | Час після вибуху, год. | Kt | Час після вибуху, год. | Kt |
1 | 1 | 5 | 6,9 | 24 | 45 |
1,5 | 1,6 | 6 | 8,6 | 48 | 100 |
2 | 2,3 | 7 | 10 | 49 | 100 |
2,5 | 3 | 8 | 12 | ||
3 | 3,7 | 10 | 16 | ||
3,5 | 4,5 | " 12 | 20 | ||
4 | 5,3 | 18 | 32 |
P1 = Pt x Kt;
P1 - рівень радіації на 1 год. після вибуху;
Pt - рівень радіації на час t;
Kt - коефіцієнт перерахування рівнів радіації.
Таблиця 5.
Середні значення Кпосл. дози радіації
Найменування укриттів та транспортних засобів | Кпосл. | Найменування укриттів та транспортних засобів | Кпосл. |
Автомобілі |
2 |
Житлові кам'яні будинки: багатоповерхові, підвал |
20 400 |
Пасажирські вагони |
3 | ||
Виробничі одноповерхові будівлі ( цехи) |
7 |
Житлові дерев'яні будинки: одноповерхові, підвал |
27 |
ПРУ |
50 | ||
Житлові кам'яні будинки: одноповерхові, підвал |
10 40 |
Сховища |
400-1000 |
Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, які можуть призвести до їх ураження.
З метою виключення масових радіаційних втрат і нереопромінсння населення, робітників і службовців, формувань ІДО понад встановлені дози, їх дії в умовах радіоактивного зараження суворо регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.
• Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.
Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлені дози опромінення.
На воєнний час:
- одноразове опромінення протягом перших 4 діб - 50 рад;
- багаторазове опромінення протягом 30 діб - 100 рад;
- багаторазове опромінення протягом 3 місяців — 200 рад;
- багаторазове опромінення протягом року — не більше 300 рад.
На мирний час - згідно з вимогами НРБУ-97.
1. Режими радіаційного захисту населення охоплюють три основних етапи:
I етап - укриття населення в захисних спорудах;
II етап - наступне укриття населення в будинках і ПРУ;
III етап - проживання населення в будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості протягом 1-2 годин на добу.
2. Режим радіаційного захисту робітників і службовців па об'єктах господарської діяльності охоплює три основних етапи:
I етап - тривалість припинення роботи об'єктами (термін неперервного перебування людей у захисній споруді);
II етап - тривалість роботи об'єктами з використанням для відпочинку працюючого персоналу в захисних спорудах;
III етап - тривалість роботи об'єктами з обмеженням перебування робітників і службовців на відкритій місцевості.
Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи кожної зміни 10-12 годин.
Режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців при вахтовому методі роботи па місцевості, що заражена радіоактивними продуктами від ЛЕС, охоплюють два основних етапи:
а) режими радіаційного захисту населення:
І етап - укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
II етап - тривалість проживання населення з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості - до 1-2 годин на добу;
б) режими радіаційного захисту робітників і службовців:
I етап - укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
II етап - час роботи об'єкту вахтовим методом.
• Вахтовий метод роботи - це цілодобова робота ОГД у 4 зміни.
Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протягом 3-5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3-5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на позаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.
Вахти можуть бути складені по різному залежно від рівня зараженості місцевості, працею в одну зміну і т. д. (вахта тривалістю один тиждень тощо).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГЛІТЕРАТУРИ
1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.
2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.
3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.
4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.
5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.
6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.
7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.
8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.
9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.
10. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.
11. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.
12. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
13. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.
14. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.
15. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.
16. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.
17. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.
18. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.