Планета Земля

ПЛАН

1. Загальні відомості

2. Геологічна будова

3. Атмосфера Землі

4. Історія утворення планети

1. Загальні відомості

Земля - це третя від Сонця планета Сонячної системи. Вона обертається навколо зірки по еліптичній орбіті (дуже близької до кругової) із середньою швидкістю 29.765 км/с на середній відстані 149.6 млн. км за період рівний 365.24 доби. Земля має супутник - Місяць, що обертається навколо Землі на середній відстані 384400 км. Нахил земної осі до площини екліптики складає 66033`22``. Період обертання планети навколо своєї осі 23 год 56 хв 4.1 сек. Обертання навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі, а нахил осі і обертання навколо Сонця - зміну пір року.

Форма Землі - геоїд, приблизно - тривісний еліпсоїд, сфероїд. Середній радіус Землі складає 6371.032 км, екваторіальний - 6378.16 км, полярний - 6356.777 км. Площа поверхні земної кулі 510 млн. км2, об'єм - 1.083 * 1012 км2, середня щільність 5518 кг/м3. Маса Землі складає 5976 * 1021 кг. Земля володіє магнітним і тісно зв'язаним з ним електричним полями. Гравітаційне поле Землі зумовлює її сферичну форму й існування атмосфери.

За сучасними космогонічними представленнями, Земля утворилася приблизно 4.7 млрд. років тому з розсіяного в протосонячній системі газової речовини. У результаті диференціації речовини Землі, під дією свого гравітаційного поля, в умовах розігріву земних надр виникли і розвилися різні за хімічним складом, агрегатним станом і фізичними властивостями оболонки - геосфери: ядро (у центрі), мантія, земна кора, гідросфера, атмосфера, магнітосфера. У складі Землі переважає залізо (34.6%), кисень (29.5%), кремній (15.2%), магній (12.7%). Земна кора, мантія і внутрішня частина ядра тверді (зовнішня частина ядра вважається рідкою). Від поверхні Землі до центру зростають тиск, щільність і температура. Тиск у центрі планети 3.6 * 1011 Па, щільність близько 12.5 * 103 кг/м3, температура коливається від 5000 до 6000 0С. Основні типи земної кори - материковий і океанічний, у перехідній зоні від материка до океану розвинута кора проміжної будови.

Велика частина Землі зайнята Світовим океаном (361.1 млн. км2; 70.8%), суходіл складає 149.1 млн.км2 (29.2%), і утворює шістьох материків і острови. Він підіймається над рівнем світового океану в середньому на 875 м (найбільша висота 8848 м - гора Джомолунгма), гори займають понад 1/3 поверхні суходолу. Пустелі покривають приблизно 20% поверхні суходолу, ліси - близько 30%, льодовики - понад 10%. Середня глибина світового океану близько 3800 м (найбільша глибина 11020 м - Маріанський жолоб (западина) у Тихому океані). Обсяг води на планеті складає 1370 млн. км3, середня солоність 35 г/л.

2. Геологічна будова

Внутрішнє ядро, за припущенням, має діаметр 2600 км і складається з чистого заліза чи нікелю, зовнішнє ядро товщиною 2250 км із розплавленого заліза або нікелю, мантія близько 2900 км товщиною складається переважно з твердих гірських порід, відділена від земної кори поверхнею Мохоровичича. Кора і самий верхній шар мантії утворюють 12 основних рухомих плато, деякі з них несуть континенти. Плато постійно повільно рухаються, цей рух називається тектонічним дрейфом;

3. Атмосфера Землі

Атмосфера Землі, загальна маса якої 5.15 * 1015 т, складається з повітря - суміші в основному азоту (78.08%) і кисню (20.95%), 0,93% аргону, 0,03% вуглекислого газу, інше - це водяна пара, а також інертні та інші гази. Максимальна температура поверхні суходолу 57-580 С (у тропічних пустелях Африки і Північної Америки), мінімальна - біля -900 С (у центральних районах Антарктиди).

Атмосфера Землі захищає все живе на від згубного впливу космічного випромінювання.

Хімічний склад атмосфери Землі: 78,1 відсотка — азот, 20 — кисень, 0,9 — аргон, решта — вуглекислий газ, водяна пара, водень, гелій, неон.

Атмосфера Землі включає:

· тропосферу (до 15 км)

· стратосферу (15—100 км)

· іоносферу (100 — 500 км).

Між тропосферою і стратосферою розміщується перехідний шар — тропопауза. У глибинах стратосфери під впливом сонячного світла створюється озоновий екран, який захищає живі організми від космічного випромінювання. Вище — мезо-, термо- й екзосфери. Значного впливу науково-технічного прогресу зазнає атмосфера Землі. Близько 300 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу 400 млн. т оксидів вуглецю, понад 100 млн. т вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Найпотужніші виробники викидів в атмосферу: ТЕС, металургійна, хімічна, нафтохімічна, целюлозна та інші галузі промисловості, автотранспорт.

Систематичне вдихання забрудненого повітря помітно погіршує здоров'я людей. Газоподібні і пилові домішки можуть надавати повітрю неприємного запаху, подразнювати слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів і тим самим знижувати їхні захисні функції, бути причиною хронічних бронхітів та захворювань легенів. Численні дослідження показали, що на фоні патологічних відхилень в організмі (захворювання легенів, серця, печінки, нирок та інших органів) шкідлива дія атмосферного забруднення проявляється сильніше. Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Щорічно при спалюванні палива в атмосферу надходить до 15 млн. т двоокису сірки, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий розчин сірчаної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, врожай, споруди і т. ін.

Забруднення атмосферного повітря може також опосередковано впливати на здоров'я і санітарні умови життя людей.

Накопичення в атмосфері вуглекислого газу може викликати потепління клімату в результаті парникового ефекту. Суть його полягає в тому, що шар двоокису вуглекислого газу, який вільно пропускає сонячну радіацію до Землі, буде затримувати повернення у верхні шари атмосфери теплового забруднення. У зв'язку з цим у нижніх шарах атмосфери підвищуватиметься температура, що, у свою чергу, призведе до танення льодовиків, снігів, підйому рівня океанів і морів, затоплення значної частини суші.

4. Історія утворення планети

Утворення Землі і початковий етап її розвитку (продовжуваністю приблизно 1,2 млрд. років) відносяться до догеологічної історії. Абсолютний вік найбільш древніх гірських порід складає понад 3.5 млрд. років і починаючи з цього моменту відліковується геологічна історія Землі, яка поділяється на два нерівних етапи: докембрій, що займає приблизно 5/6 усього геологічного літочислення (близько 3 млрд. років), і фанерозой, що охоплює останні 570 млн. років. Близько 3-3.5 млрд. років тому в результаті закономірної еволюції матерії на Землі виникло життя, почався розвиток біосфери - сукупності усіх живих організмів (так звана жива речовина Землі), яка суттєво вплинула на розвиток атмосфери, гідросфери й геосфери (принаймні в частині осадової оболонки).

Новий фактор, що робить могутній вплив на біосферу та навіть геосферу - діяльність людства, що з'явилося на Землі після появи (в результаті еволюції) людини менш 3 млн. років тому (єдності щодо датування не досягнуто і деякі дослідники вважають - 7 млн. років тому). Відповідно у процесі розвитку біосфери виділяють утворення і подальший розвиток ноосфери.

Високий темп росту населення Землі (275 млн. чол. у 1000 році, 1.6 млрд. чол. у 1900 році і приблизно 6.3 млрд. чол. у 1995 році) і посилення впливу людського суспільства на природне середовище висунули проблеми раціонального використання всіх природних ресурсів і охорони природи.