Тематико-ідеографічна характеристика фразеологізмів пам’яток ділової прози XIII-XVI ст.

Відповідно до антропологічної парадигми у центр уваги лінгвістичних досліджень переміщається людський фактор у мові (відповідно мовний фактор у людині). Фразеологічний корпус мови – особливо сприятливий матеріал для дослідження цієї взаємодії, оскільки в ньому концептуалізуються не тільки знання про власне людську картину світу, але й запрограмоване вживання цих одиниць відповідно до еталонів і стереотипів національної культури. Історія фразеологічного складу мови – не тільки історія його формування, але й історія світорозуміння, оскільки добір образів і їхнє відображення в мові – результат інтерпретації фрагментів дійсності.

Багато дослідників останнім часом висловлюються за класифікацію фразеологічних одиниць (ФО) (слід зазначити, що мова йде про ідіоми), в основі якої лежить категоризуючий макрокомпонент значення (із погляду когнітивної парадигми), що співвідноситься з типовим уявленням. Така класифікація називається тематико-ідеографічною.

В.М. Мокієнко розглядає “тему” із двох позицій. З одного боку, він розуміє “тему” як систему стрижневих слів, що утворюють ФО. З іншого боку, “тема” трактується як узагальнення відбитих внутрішньою формою фразеологізму реалій [2, 109].

А. Біріх також виступає за ідеографічний аналіз фразеологізмів, що, на його думку, дозволить: “а) простежити динаміку фразеологічної номінації, тобто активність фразеологічних одиниць у певний період мови; б) показати основні особливості фразеологічної системи певної епохи, її відмінність від фразеологічної системи сучасної мови; в) дати широку картину різних змін внутрішньої форми фразеологізмів, тобто образних уявлень, покладених у їхню основу” [1, 16].

Слід зазначити, що існуючі тематико-ідеографічні класифікації проводяться на матеріалі сучасних мов і стосуються тільки ідіом. Нам уявляється, що основні принципи такого групування ФО (відразу обмовимося, що в нашій роботі ми ведемо мову саме про угрупування фразеологізмів, тому що в сучасній лінгвістиці ще не розроблені критерії, які могли б бути покладені в основу ідеографічної класифікації) застосовні і для історичного аналізу ФО. Так, наприклад, тематико-ідеографічний опис ідіом, запропонований В.Н. Телія [3, 18], включає наступні групи: предмети, що є продуктами діяльності людини; функціональні імена; час; міра; місце або місце розташування; фізичні дії або дії у просторі; вольові акції; мовні дії та ін.

У тематико-ідеографічному угрупуванні виявляється специфіка фразеологізмів кваліфікувати ті або інші ознаки, що позначаються. Якщо в основу даної систематизації покласти “тему” як систему стрижневих слів, що утворюють ці одиниці, то можна згрупувати всі типи ФО (ідіоматичного й неідіоматичного плану).

Тематичні угрупування ФО є проявом системного характеру фразеології і безпосередньо корелюють із культурно-історичним контекстом епохи. Перш ніж уявити тематико-ідеографічні групи фразеологізмів, складені на матеріалі дійсного дослідження, розглянемо основні теми, освітлювані в тестах ділової прози ранньонововерхньонімецького періоду (рнвн.). Їх можна умовно розділити на універсальні (до таких, наприклад, відносяться “життя й смерть”, „час і простір”) і найбільш відзначені в історичному плані (наприклад, “релігія”, “право”, що регулювали поведінку людини у всіх сферах її діяльності).

Час і простір відіграють за всіх часів найважливішу роль у понятійній картині світу. Ці універсальні категорії, утворюють сітку координат, за допомогою якої людина сприймає об'єктивну дійсність. Як уже згадувалося, тимчасові і просторові поняття визначаються тією культурою, до якої належить людині.

Час для людини був настільки ж реальним і речовинним як і увесь інший світ. Ми поділяємо точку зору медієвистів, відповідно до якої середньовічний час насамперед був релігійним, чому, наприклад, служать ФО zu ewigem bleiben, zu ewigen tagen, zu ewigen zeiten. Багато хронік починалися зі створення світу (наприклад, хроніка Якоба Твінгера, написана в 1400 році), і якщо вона й зупинялася на тому часі, коли писав хроніст, під її дійсним закінченням мався на увазі Страшний суд.

Людський час міг співвідноситися з реальними явищами природи (порівн.: anno eins als der große wind ging). Час залежав і від сезонів сільськогосподарських робіт. Це відбивається в усталеному словосполученні (УС) von jar zu jar. Спочатку слово jar позначало в німецьких мовах “Frühling”, значення “Jahr” з’явилося значно пізніше [4, 228]. Весна, коли закладався врожай на весь рік, мала для селянина велике значення. Від того, який буде врожай, залежало життя людини: чи буде вона ситою або голодною.

Час, що відноситься до сезонних і календарних циклів і відображає послідовність однотипних подій, називають циклічним (наприклад, von jar zu jar, von zeit zu zeit, von tag zu tag). У свідомості людини циклічний час співіснує з лінійним, котрий можна розглядати як поступальний рух уперед.

Лінійний розвиток часу відбитий у парних словосполученнях zeit und stund, zeit und frist, що сполучають у собі протиставлення моменту й вічності. Для позначення моменту використовуються такі іменники як stund, frist, що вказують на більш-менш конкретний відрізок часу. Поняття вічності відбите в семантиці іменника zeit.

Розвиток уявлень про лінійний рух пов’язується, у першу чергу, із формуванням історичної свідомості, необхідним атрибутом якої є ідея початку й кінця. Природне протікання людського життя виявляється визначеним заздалегідь і ув’язненим у тверду тимчасову рамку. Чітко позначені два важливих моменти в житті людини: народження й смерть, що відбивається в різноманітних ФО:

народження: in die weit komen /zur weit komen;

смерть: allem zeitlichen urlaub geben, von diser werlt scheiden, von diser werlde avegehen, den schweren ort haben, van dodes wegen afgân, in dat gras beißen.

Розглянемо відношення людини до простору. Специфіка сприйняття просторових відносин визначається умовами життя народності в конкретний історичний період. Відсутність єдиного політичного центра в Німеччині в XIII-XVI cт. і економічна роз’єднаність привели до того, що людина пересувалася, в основному, у межах певної місцевості. Місце її проживання означало для неї Reich, Land.

Усе, що перебувало за межами рідного міста або села, сприймалося як чуже. Багатьох злочинців висилали з міста, це відбито у фразеологізмі in dat elende senden, у якому elend має негативну конотацію. Прикметник означає “ußer Landes seiend, in einem anderen Land”, xарактерно, що пізніше розвилося значення “unglücklich, jammervoll” [4, 216].

Географічне (у широкому розумінні) і релігійний простір тіснo перепліталися. Середньовічний християнин протиставляв свій, позитивний світ (die kristliche welt) чужому негативному, нехристиянському.

З метою поширення християнства відбувалися хрестові походи, так зване, “паломництво за море”. Це відбивається у висловлюванні über das mer faren, що позначало військовий похід. Наприклад,: Und da kunig Ludwig über meer wolt farenda sament er in seinem kunigreiche manig tausend man, dy sprachen, sy wolten irem Herren zu hilfkumen.

Релігія проникає в усі обставини життя й забарвлює кожен елемент культури. Отже, відношення людини XIII-XVI ст. в часі і просторі треба розглядати через призму релігійних уявлень. Природним є також зв'язок релігії з темами “життя” і “смерть”, які визначають взаємовідношення людини і навколишнього світу.

Релігія й право визначають поведінку людини в соціумі. Так, наприклад, у канцелярії м. Любека були видані документи, в яких обмовлялися правила поведінки в родині, у будинку, із сусідами. Для кожної соціальної групи існували свої правила поведінки, відступ від яких не допускався.

Значна роль релігії визначила обов’язкове використання в ділових текстах різних ФО, насамперед, формул, прислів’їв, ідіом із відповідним змістом. Це формули: “воздання хвали Богові”, яка вживалася в початковому й кінцевому протоколі, “датування”, що неодмінно містила ім’я святого, у день якого був складений документ. У пам’ятках зустрічаються висловлювання: о рerr lebendiger gott, gott helpe uns, gott spar euch gesund, in der eer der hailigen zwelf, nach der leer und regel der hailigen zwelfpotten.

Розвиток торгово-грошових відносин також проходив у суворій відповідності з правовими нормами. Таким чином, поняття “право” містить у собі релігійні, етичні, економічні елементи.

Складання торгово-грошових відносин визначило появу таких усталених словосполучень як: etw. zu pfennig machen; mit weißer müntz zalen; wichte und witte; etw. umb gelts willen tun.

Гроші, ставши еквівалентом обміну, придбали важливе значення в житті людини. Довгий час для позначення грошей уживалося слово pfennig. З виникненням різних назв монет – groschen, haller; kron, guldin, pfundt продуктивність лексем змінюється, наприклад, вона зростає в слова groschen поряд із bare Münze. У сучасній німецькій мові зустрічаються фразеологізми: einen Groschen wert sein, bei Groschen sein.

У текстах ділової прози рнвн. значне місце займала тема війни й світу. Це – опис хрестових походів, що відбувалися з метою поширення християнства, а також хроніки війни між містами. У князівській переписці обговорювалися питання перемир'я й висновку союзів.

До лицарської культури, її традицій і звичаїв відносяться: zu dem schilt geboren sein, mit dem schielt und heim sterben, zu ritter schlagen. У даних фразеологізмах відбита атрибутика лицаря – schielt і heim. У сатиричній прозі рнвн. періоду зустрічаються висловлювання sich aus dem Stegenreif nähren, Reiterspiel treiben, нейтральні за семантикою, але, використовуючись у певному контексті, вони здобувають негативну характеристику. Це зумовлюється відношенням до лицарства в дану епоху, коли лицар ототожнювався з розбійником.

Менше уваги в хроніках і документах приділялося освіті, господарству.

З розвитком писемності, освіти пов’язується виникнення наступних усталених висловлювань: etw. aufs papir bringen; etw. in schrift geben; etw. in geschrift haben, mit mund und hand; mit brief und siegel; nach laut und sag des briefes.

Зовсім не зачіпаються в ділових текстах теми, пов'язані з наукою, літературою, мистецтвом, що можна пояснити особливостями жанру.

Тематико-ідеографічні групи, складені на матеріалі даного дослідження, виглядають таким чином:

1. Уявлення, пов’язані з осмисленням простору й часу: tag und nacht; frist und zeit (frist позначає “freigegebene Zeit, nach deren Ablauf ein anderes Verhältnis eintritt” [4, 287]; sein leben lang (у даному словосполученні мірою часу виступає сама людина, тривалість її життя. Це значення підсилюється вживанням присвійного займенника sein).

Уявлення про географічний простір обмежуються тією місцевістю, де проживає людина. Це може бути зрозумілим у більш широкому географічному змісті: tal und berg / berg und tal, land und gebiet, van lande to lande або більш вузькому (будинок із прилягаючою до нього територією): hof und haus.

Просторові та тимчасові відносини могли бути невиразно обмеженими: so weit der himmel blau ist; also lang als die sonne scheint, vor kurtz oder lang.

2. Уявлення про життя й смерть: in dese werkle komen; in die weit komen / zu weit komen; von dissir werlde avegehen; von diser werlt scheiden; von diser werlt abschied nemen.

Welt можна розглядати як своєрідну просторово-тимчасову єдність (welt є складним іменником wer+alter, де wer – Mann, alter – Zeitalter, Zeitraum, Lebenszeit [4, 780]), що служить для позначення тільки земного світу. Використання вказівного займенника dieser свідчить про протиставлення у свідомості людини двох світів: земного й загробного. Це протиставлення є прихованим, тому що друга частина опозиції не позначена, що пояснюється існуванням табу поняття смерті.

3. Релігійні вірування й уявлення. Слід зазначити, що мова йде про християнство. У цій тематичній групі фразеологізми розподіляються, у свою чергу, на наступні підгрупи.

3.1. Здійснення християнських обрядів: відправлення служби: messe halten; das evangelium lesen / tun / singen; singen und lesen; відспівування: einen toten besingen; таїнство дієприкметника: das (heilige) sacrament geben; водохрещення: teutsch taufen (teutsch означає christlich, тому що це час до Реформації).

3.2. Найменування божества й християн, проповідування християнського віровчення: der heilige geist; der himmliche vater; got von himmel; unser frowen tag der junger; unser frowen tag der eren; das christenliche volk; der heilige vater (у нашому матеріалі це висловлювання зустрілося стосовно Папи); die kinder von Israel; den christenlichen glauben predigen; jmdn. zu christenlichen glauben zwingen.

Бог є для всіх християн батьком (vater), ті, у свою чергу, його дітьми (kinder), для позначення Богоматері використовується присвійний займенник unser (unser frowen). Таким чином, на відношення з Богом переносяться сімейні взаємини, а не відносини між паном і васалом, як це було прийнято в ранньому Середньовіччі.

3.3. Відношення до християнства та християнські чесноти: gut evangelisch sein; schwach in dem glauben sein; ein heilig leben fueren; das ewige leben; die ewige ruwe; die ewige freude; zu himelfaren; in die ewige ruwe komen; das heilig grab gewinnen.

У хроніках нерідко згадуються люди, які ведуть праведне життя, зразки для наслідування всім християнам. На людину, яка відступила від християнського віровчення, чекали різні покарання, насамперед, на тому світі.

3.4. Покарання за порушення християнських заповідей: in dem banne sein; zu banne komen; in bann und acht komen; jmdn. zu banne tun.

3.5. Сповідь і відпущення гріхів: оп (mit) ruwe und bihte sterben; on (mit) peicht und sacrament sterben; on alles gotsrecht sterben.

3.6. Уявлення, пов’язані з нечистою силою: in tawsent tewffel namen; der teufel besitzt jmdn.; der teufel führt injmdn.; sich dem teufel ergeben; mit dem teufel eins sein.

4. Наступна тематична група поєднує ФО, пов’язані з правом, до якого входить судочинство.

4.1. Порушення судового процесу: das recht anrufen; jmdn. zu recht stellen; in das recht komen; sich mitjmdm. in ein recht komen.

Слід зазначити, що слово recht зустрічається в текстах ділової прози у двох значеннях: “суд” і “право”.

4.2. Ведення судового процесу: (strenge) gericht halten; rat und gerichi machen; zu recht sitzen; das recht fiteren; ein recht haben; in recht stehen.

4.3. Допити із застосуванням катувань: an der peinlicher frag bekennen; scharfe frag; без застосування катувань: guetlich und peinlich bekennen; ane hals und hand; on alle pein und marter bekennen; jmdn. von pein und schuld absolvieren.

4.4. Винесення вироку й визначення виду страти: urteil und recht sprechen; urteil geben; zu urteil komen; die urteil bieten und verbieten; ein recht sprechen; zum halsgericht komen; über das blut richten; das schwert erlauben; zum schwert verurteilen; über hals und hand richten; die freiung geben.

Вид страти залежав від соціального положення засудженого.

4.5. Окремо необхідно виділити фразеологізми, зв’язані з “діловодством”: etw. aufs papir bringen; erw. in schrifi geben; brive undsigel geben; etw. in geschrifi haben.

Поява таких словосполучень пов’язується з розвитком писемності, складанням жанрів ділової прози.

5. Розвиток торгово-грошових відносин у рнвн. період супроводжувався змінами в мові й виникненням нових фразеологізмів, семантика яких пов’язується:

5.1. з назвою грошей. При цьому кожній монеті, у залежності від її цінності, давалася, часто образна, оцінка: ewig gelt; dicker pfennig; schwarte gelt (мідна монета); weiße müntz (срібна монета); bare pfennig;

5.2. із здійсненням торговельних дій. Такі фразеологізми могли виражати відношення до торговельної угоди: нейтральне: bezalunge tun; rechenunge tun; vertrage tun; Handel treiben; позитивне: mit weißer müntz zalen; umb rechten pfennig geben;

5.3. з поняттям вигоди: aufschlug machen; umbs gelts willen tun; to projyte komen; у наступних висловлюваннях відбивається прагнення перетворити що-небудь на гроші, одержати більше грошей за що-небудь: etw. zu pfennig machen; zu gelt komen.

6. Фразеологізми, в основі яких лежать уявлення про війну й світ. Виділяються такі підгрупи:

6.1. початок війни/вступ у війну: in den krig brechen; in кrig machen/ziehen; sich zum krig ziehen; zu krig komen;

6.2. ведення війни/битви: grossen streit machen; ein schlacht halten; ein krig fiieren.

В епоху розквіту лицарства streit, zweiung, schlacht und stois були назвами видів лицарських боїв на турнірах, згодом багато з них були поширені на іменування будь-яких воєнних дій.

Воєнні дії неминуче супроводжуються розбоєм, пограбуваннями й пожежами. Це знайшло відображення у ФО: mit kriegen und rauben; mit mord und brant; ein großen raub nemen / bringen.

6.3. закінчення війни (перемога або поразка): das velt behalten (veld виступає як поле битви, для позначення селянського поля - Acker); das veld verlieren; jmdn. in die flucht bringen, de flucht van dem velde nemen;

6.4. укладання мирного договору: ein frid machen; ein (ewigen) frid beraten; den frid sprechen; fride machen.

7. Фразеологізми, які відбивають тему “влада”: gewalt treiben, an dem gewalte bleiben, (vollen) gewalt geben, (volle) macht geben, (allen) gewalt haben, (volle) macht haben, mit grosser macht, mit macht und gewalt, etw. mit gewalt nemen.

8. Особлива увага в ділових текстах приділялася соціальним і класовим відносинам. ФО можна розділити на ті, котрі використовувалися для іменування членів суспільства незалежно від їхнього соціального становища: man und frаи; arm und reich; alle weit; die kristliche weit; або окремих класів: von edlem blut geboren sein; ewer liebe (так зверталися один до одного в листах герцоги); edel und unedel; ritter und biecht; bürger und bawern; knecht und magd; bürgermaister und ratt; наприклад, про приналежність до лицарського класу свідчать ФО: zu dem schilt geboren sein; mit dem schielt und heim sterben; von schilt noch von heim.

При соціальному та класовому розподілі суспільства важливу роль відіграє тендерний фактор: уявлення про класи й роль чоловіка й жінки в суспільстві даються з погляду чоловіка. Так, згадування про шляхетне походження (von edlem blut geboren sein) нам зустрілося в текстах тільки у відношенні чоловіків. У парних словосполученнях man und frau, knecht und magd на першому місці стоїть компонент, який позначає чоловіка.

Уявлення про бідність відбивають висловлювання: in grosser armuet liegen/in grosser armuth sein, zu armuet komen, das brot kaum verdienen, nach brot geen (висловлювання зустрічається в нашому матеріалі стосовно дітей, які живуть у монастирях і змушені просити милостиню), kein faden noch federn unter seinem kopff haben, nichts dan wa einen der girtel umfacht haben.

9. Сімейні відносини: unter einem dach leben.

Цікаво відзначити, що нам зустрілися фразологізми, у яких фігурують тільки дружина і діти, тобто вони створені у свідомості чоловіка: weib und kind/weib und kinder.

Для позначення укладання шлюбу використовуються висловлювання: jmdn. zu der ê петеп; ein weib nemen; zu einem man geben; sich zu haus setzen; jmdn. zu der ê geben; ein hochzeit halten (іменник hochzeit спочатку позначав “свято” і тільки пізніше “весілля”).

10. Тема “вік” також знайшла своє відображення у ФО: alt und jung; groz und klein.

11. Уявлення, пов'язані з “професією”. У фразеологізмах, зафіксованих у текстах ділової прози, відбиті тільки чоловічі професії: ремісника: das handwerk treiben; das handwerk tun; ein handwerk lernen; купця: kaufmannschhaft treiben.

12. Тема етики, прийнятої у розглянутий період, відтворюється в текстах ділової прози. Зустрічаються ФО, що відображають християнські чесноти, характерні для Середньовіччя: ere, gnade, maß; zu lob und eren, zu eren und zu lieb, in der eer, zu eeren, in eeren und in treue; den gnad bringen, gnaden halten, zu guten gnaden; maß halten.

13. Емоційна сфера й особливості поведінки людини. У цій тематичній групі можна виділити ФО:

13.1. стосунки, що існують між людьми: довірчі, дружні: jmdn. in guter freuntschaft петеп, mit jmdm. heben und legen, in sîne gemeinschaft nemen (дана ФО вживалася також для позначення прийняття кого-небудь у цех або гільдію); ворожі: jmdn. halten wie ein hund; leben as katzen unde hunde; einander hassen as katzen unde hunde; надання допомоги. Це може бути допомога при веденні воєнних дій: zu einem beistand erwerben, zu einem beistand schicken, den rocke halten, zu einem beistand und botschafl schicken; або допомога в повсякденному житті: hülfliche hand bitten, husen und hegen, zu hilfkomen.

У текстах ділової прози зустрічаються ФО із значенням “донести що-небудь до відома”: etw. vur ougen bringen; etw. zu oren bringen; bescheit geben; ein lehr geben; розмовляти з ким-небудь наодинці: unter die аugen; jmdn. unter аugen stellen; unter аugen reden;

13.2. ФО, які характеризують ментальні стани й почуття. Розрізняються нейтральні ФО: des vertrwens tragen; sorge haben; позитивні: gnaden finden, gnaden halten, glück haben, негативні: den tod leiden; einen großen haß haben; wê tun; angst haben; in grosse bekorunge vallen; in grossen schrecken vallen; in unglücke vallen;

13.3. властивості людини, що характеризують її поведінку. Треба відзначити, що переважають фразеологізми з негативною конотацією: etw. tun as doren und as аffen; etw. tun wie ein schelm; sehen wie der tod; schreien wie sau, plau enttn sprechen. Позитивна оцінка утримується у висловлюванні: also snel dun as ein valke der einen vogel sieh.

У даному дослідженні ми виходимо з того, що між позамовними реаліями та їхніми концептуальними образами має бути відповідність, тобто істотні властивості реалій повинні мати модельне відображення в мові. Розподіл ФО ділової прози ранньонововерхньонімецького періоду за тематико-ідеографічними групами дає можливість виявити особливості фразеології розглянутого синхронічного зрізу.

Література

1. Бирих А.К. К диахроническому анализу фразеосемантических полей // Вопросы языкознания. – 1995. – № 4. – С. 14-24.

2. Мокиенко В.М. О тематико-идеографической классификации фразеологизмов // Словари и лингвострановедение. – М., 1982. – С. 108-121.

3. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1996. – 288 с.

4. Kluge F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. 23, erweiterte Auflage. – Berlin; New York, 1999.