Змінення вегетативної стійкості організму студентів під впливом швідкісно-силового тренування Донецького інституту автомобільного транспорту

Спостереженнями, які проводилися багатьма дослідниками і авторами даної роботи доведено, що навчання у вищому учбовому закладі пов’язано з впливом на організм студентів цілого ряду стресових факторів: високим значущим учбовим навантаженням, порушенням режиму харчування, відпочинку, зниженням рухової активності. В той самий час найголовнішими умовами підготовки висококваліфіційних спеціалістів, володіючих високою працездатністю, вважається добрий стан здоров’я студентів. Одним з методів зміцнення здоров’я та підвищення фізичної здібності є застосування фізичних тренувань, які проводяться у вузах під час занять фізкультурою по учбовій програмі.

Ціль цієї роботи – вивчення впливу методики тренування студентів першого та третього курсів Донецького інституту автомобільного транспорту (ДІАТ) на деякі показники вегетативної нервової системи і фізичну працездатність, а також оцінка адекватності цієї методики.

Аналізували динаміку показників вегетативних проб, проводили кардіоінтервалографію (КІГ) і велоергометрію спочатку і наприкінці учбового року. Обстежувалися практично здорові студенти першого та третього курсів з середнім показником фізичного розвитку, які займаються фізкультурою в основній групі.

В експериментальну групу увійшло 48 студентів. Заняття проводилися методом колового тренування з використанням тренажерів. Основу колового тренування складають циклічні повторення фізичних вправ, які відповідають схемі і виконуються у послідовній черзі змін «станцій». На кожній з 4 станцій виконується один рух або дія, зв’язане з навантаженням на окремі м’язові групи, що розвинує одне з фізичних якостей, або вправи загального впливу. У комплекс колового тренування входять технічні легкі рухи, які входять до контрольних нормативів. Для розвитку швідкісно-силової витривалості використовували різні комбінації рухових вправ, спрямовані на підвищення аеробних здібностей організму у межах 75%. При цьому використовувалося навантаження, що забезпечує зростання ЧСС до 160-165 уд/хвл. Кожне наступне завдання виконувалося після відновлення ЧСС до 120 уд/хвл.

Група порівняння складалася з 26 студентів, що займалися по загальній учбовій програмі. В обох групах тривалість занять була 90 хвилин, 2 рази на тиждень.

З початку учбового року у обстежених студентів чоловічої та жіночої статі фізична здатність по показниках PWC170 була нижча у порівнянні з нормативами для осіб відповідної групи. У студентів 1 і 3 курсів вона була явно знижена – до 728,3±31,3 і 720,5±46,5 кГм/хвл (норма 1027±193 кГм/хвл; р > 0,01), а у студенток фізична здібність, в порівнянні з нормативами (640+140 кГм/хвл), була знижена недостовірно та складала 520,4±54,3 на 1 курсі і 630,5±56,1 кГм/хвл на 3 курсі (р < 0,1).

По даним неврологічного статусу у студентів першого курсу частіше, ніж у студентів третього курсу, відзначалися з’явлення гіперактивності функціонального характеру. Розладнання вегетативної регуляції проявлялися у виді симпатикотонії, ваготонії і зустрічалися у 44% випадків. Підвищення показника ортостатичної проби спостерігалося у 61% випадків, клиностатичної у 48% випадків.

Про стан вегетативної регуляції сердечної діяльності, тонусу симпатичної і парасимпатичної систем, рівень адаптивних процесів судили по даним КІГ, показники якої оцінювалися по Р.М. Баєвському.

Таблиця №1

Показники КІГ у студентів ДІАТ на початку учбового року (М±х)

Як видно з таблиці, у значній частини студентів як першого, так і третього курсу, виявлено напруження адаптивних процесів. На це вказувало зниження варіаційного розбросу коливання інтервалу Р-Р (Х), збільшення амплітуди моди (Амо) і індексу навантаження (ІН).

При індивідуальному аналізі результатів КІГ напруження процесів адаптації відзначалося у 17,9% студентів 1 курса і у 13% на 3 курсі. При вивченні вегетативного фону спостерігалось переваження тонусу симпатичного нервового відділу у 25% студентів першого курса і у 26,1% студентів третього курсу. Парасимпатикотомія відзначалася у 14,3 і 39,1% студентів 1 і 3 курсів відповідно.

Показники КІГ, характеризуючи незадовільну адаптацію констатовано у 25 і 34,8% обстежуваних відповідно. Це свідчить про те , що у студентів молодших курсів з початку учбового року підвищується напруження адаптивних і регуляторних систем.

Таблиця №2

Динаміка фізичної здібності (PWC170, кГм/хвл) у студентів ДІАТ під впливом фізичних тренувань (М+х)

Як видно з таблиці 2, достовірне збільшення показників PWC170 спостерігалося у студентів обох статей експериментальної групи; у контрольній групі зріст РWС170 порівняно з початковими показниками відзначався лише у студенток. По показникам КІГ к кінцю учбового року спостерігалось покращання адаптивних процесів і вегетативної регуляції, яке було більш вираженим у студентів експериментальної групи. На це показувало значне зниження у них ІН (на 67%), в той час як у контрольній групі він зменшувався на 36% у зрівнянні з початковим значенням.

Частота появлення напруження і незадовільної адаптації по даним КІГ в експериментальній групі студентів знизилася до 23,2% у зрівнянні з 47% у початковому стані. У студентів які займаються фізичною культурою по звичайній програмі, напруження і незадовільна адаптація до кінця учбового року були зареєстровані у 28% випадків.

Після проведення комплексу тренувань відзначалось достовірне покращання показників парасимпатичного відділу нервової системи, у той час як показники симпатичного відділу не змінилися.

Таблиця №3

Порівняльна характеристика показників вегетативних проб на прикінці учбового року (М±х).

Таким чином розроблена нами методика колового тренування з акцентом на швидкісно-силову витривалість є адекватною по навантаженням студентам 1,3 курсів і сприяють підвищенню фізичної здібності, зменшенню дисфункції вегетативної нервової системи і може бути рекомендована для проведення занять фізичної культури у вузі.