Транспортні перевезення у зовнішньоекономічній діяльності

Зміст

Тема 1. Транспортні перевезення у зовнішньоекономічній діяльності.

Вступ

1.1. Предмет та зміст курсу.

1.2. Економічна теорія про транспортні перевезення.

1.3. Світова транспортна інфраструктура.

Висновки

Література

Вступ

Сучасний етап розвитку економіки України пов’язаний з переходом до ринкових відносин, характеризується підвищенням соціальних, організаційних, екологічних та технологічних вимог щодо функціонування і розвитку транспортного комплексу. Схильність до співробітництва в різних галузях суспільного виробництва і соціальній сфері викликає необхідність удосконалення міжнародних перевезень та зміцнення позицій вітчизняного перевізника на транспортних ринках. Економічна криза на транспорті, як і в інших галуззях, у значній мірі є наслідком намагання створити у стислі терміни самостійну національну маршрутну систему, на теренах якої значна кількість транспортних підприємств і перевізників сьогодні не в змозі ефективно функціонувати, що перешкоджає формування спільного ринкового простору. У сучасному світовому поділі виробництва відсутні приклади навіть серед розвинених держав, щоб транспортні системи були відокремлені і не базувались на інтеграційних принципах. Ігнорування цього факту, недостатність законодавчої, нормативно-правової, технологічної та інформаційної бази міжнародних перевезень призводить до того, що Україна, яка знаходиться на перехресті головних транспортних напрямків Євроазійського континенту, що мають тисячолітню історію, неповністю реалізує ці переваги в розвитку національної транспортної системи на мережі міжнародних транспортних коридорів.

Важливе місце в економічній політиці держави відведено невідкладному опрацюванню та реалізації ”Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні”, ”Комплексної програми утвердження України як транзитної держави”, розширення співробітництва з міжнародними транспортними організаціями, забезпечення приєднання України до міжнародних конвенцій та угод у галузі міжнародних перевезень.

Таким чином, удосконалення організації міжнародних пасажирських та вантажних перевезень на мережі міжнародних транспортних коридорів та їх правове забезпечення є актуальним і потребує наукових методів вирішення.

1.1.Предмет та зміст курсу.

Історія міжнародних транспортних перевезень тісно пов’язана із розвитком економічних і політичних відносин. Економічні та політичні відносини між державами розвивались добровільним та примусовими методами.

Добровільний метод ґрунтується на встановленні партнерських економічних вигідних стосунків Наприклад: Великий шовковий шлях, Янтарний Чумацький шлях, і інші.

Примусовий метод ґрунтується на захопленні чужих територій, пограбування природних ресурсів і прокладання шляхів сполучень. Взаємовідносини між суб’єктами підприємницької діяльності держави та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності опираються на систему переміщення вантажів і людей за допомогою транспортних засобів, які входять в транспортну систему.

Предметом вивчення дисципліни є:

- механізм функціонування транспортних перевезень.

- тенденція розвитку транспортних мереж та транспортного обслуговування у зовнішній діяльності.

- умови та особливості транспортних зовнішньоекономічних контрактів.

- особливості транспортного експедирування вантажів.

- особливості транспортного страхування транспортних засобів, вантажів та пасажирів.

- розрахунок економічної суспільності транспортних контрактів. Зміст курсу:

- особливості транспортних перевезень у ЗЕД.

- техніко-економічна характеристика транспорту.

- міжнародна транспортна класифікація вантажів

- транспортне забезпечення.

- транспортні операції.

- транспортні умови контрактів.

- системи товаропотоків.

- концепція транспортних перевезень.

- правове регулювання міжнародних перевезень.

- перевезення вантажів автомобільним, залізничним, водним, повітряним та спеціальним транспортом.

- особливості перевезень змішаним та комбінованим транспортом.

- транспортне страхування.

- транспортно-експедиторське обслуговування перевезень.

- інноваційні процеси у транспортних перевезеннях.

- економічна ефективність транспортних перевезень.

1.2. Економічна теорія про транспортні перевезення.

В економічній теорії виділяють чотири фактори виробництва: праця, капітал, земля і підприємство.

Підприємство – особливий фактор, який з’єднює три фактори: працю, капітал і землю. Виробництво включає в себе створення матеріальних і нематеріальних благ. Значну частину своїх потреб людина задовольняє за допомогою транспортних послуг.

Транспортна послуга – це частина економічної діяльності направленої на задоволення потреб людей шляхом зміни географічного положення транспорту.

В міжнародному поділі праці транспорту виділена особлива роль, від його роботи залежить ефективність, якість і розвиток зовнішньоекономічних зв’язків. Транспорт обслуговує практично всі види міжнародних економічних відносин. Транспортні операції починають і закінчують процес реалізації зовнішньоторгового договору.

Американський економіст Джон Койл в своїй роботі “Transportation” писав « Транспорт являється одним із інструментів, необхідних цивілізованій людині, щоб внести порядок у світ хаосу. Транспорт входить в кожну сферу нашого життя. Зі всіх точок зору – економічної, політичної, військової – це безспірно найважливіша галузь у світі. Без транспорту ви не зможете утримувати овочеву або пивну лавку, а тим більше перемогти у війні. Чим складнішає наше життя, тим більшу потребу ми маємо у транспорт і».

Кінець XIX століття можна вважати початком інтенсивного формування транспортної системи. В цей час створюється морська, залізнична, автомобільна інфраструктура. Будуються морські глибоководні канали – Суецький (1869 р.), Кільський (1895 р.), Панамський (1929 р.), морські порти, залізничні станції. Створюються міжнародні транспортні організації по регулюванню питань міжнародних перевезень.

В сучасних умовах до транспортного забезпечення міжнародної торгівлі ставляться все нові вимоги: ритмічність, регулярність, безперервність, надійність, висока швидкість доставка продукції в строго обумовлений термін без втрат і пошкодження товару з мінімальними витратами – важливі умови ефективності і якості транспортного забезпечення зовнішньоекономічних з’язків.

Існує декілька методів визначення економічної ефективності транспортних перевезень, яка залежить в першу чергу від якості перевезень та інноваційних процесів на транспорті.

Економічний ефект транспортного перевезення різними видами транспорту визначаються за формулою

Е=(П – ЕнКт) А2, де

П=П2-П1 – прибуток від виконання маршруту.

Ен=0,4-0,9 – нормативний коефіцієнт ефективності залежно від виду транспорту.

Кт – питомі капіталовкладення для виконання маршруту.

А2 – об’єм перевезень на розрахунковому періоді.

Як видно із приведеної формули ефект залежить від капіталовкладень в інноваційні процеси.

1.4. Світова транспортна інфраструктура.

Розвиток транспорту держави залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів. Країни які розвиваються, становлять 70% території земної поверхні, мають слаборозвинену транспортну інфраструктуру, яка складає 5% світової транспортної інфраструктури. Для порівняння частки окремих видів транспорту у здійсненні світових вантажних перевезень для окремих країн складає:

- східноєвропейських – водний 23%, наземний – 64%, інші види – 13%

- промислово розвинутих – водний 62%, наземний – 27%, інші види -11%

- країн, що розвиваються – водний 84%, наземний - 10%, інші види – 6%.

У світі налічується 9800 портів, із них 1000 міжнародних, 15950 аеропортів, із них 1020 міжнародних. Розподіл транспортних мереж по окремих країнах, континентах і регіонах неоднорідний. Так, щільність залізничних ліній в Африці в 15 разів менша ніж щільність автомобільних доріг в Азії в 10 раз менша ніж в країнах Східної Європи. Причини нерівномірності – різний рівень промислових ресурсів, особливості географічного розвитку.

З розвитком міжнародних економічних з’язків між країнами і

міжнародних економічних відносин особливу актуальність отримала проблема вдосконалення організації руху товаропотоків у світовій торгівлі. Це викликано тим, що транспорту в ЗЕД відведена важлива роль. Від роботи транспорту залежить якість, ефективність, розвиток зовнішньоекономічних відносин. У сучасних умовах господарювання до транспортного забезпечення зовнішньої торгівлі висуваються все нові вимоги. Транспорт поступово трансформується в більш крупні інтернаціональні комплекси, які по формі залишаються міжнародними, а по змісту набувають єдиної глобальної системи.

Подальший розвиток транспортної системи буде спрямований на:

- повне виключення перевантаження вантажів в процесі транспортування різними видами перевезення.

- виключення або значне скорочення складської обробки вантажів за рахунок впровадження сучасних методів матеріально-технічного забезпечення.

- повне виключення документального потоку в паперові формі за рахунок впровадження електронних інформаційних систем.

- значне спрощення або повне виключення формальностей при перетині державних кордонів міжнародними вантажопотоками.

- вирівнювання рівня технічного розвитку транспортних засобів.

- створення єдиної транспортної інфраструктури.

- уніфікація транспортної і митної документації.

- підвищення якості перевезень за рахунок впровадження міжнародних стандартів і систем контролю.

- вдосконалення організаційних форм і технологічних систем товаропотоків.

Таким чином, в майбутньому сформується інтегрована глобальна система товаропотоків, яка успішно обслуговує світове господарство з єдиною правовою і технічною базою.

ВИСНОВКИ

Аналіз свідчить, що за роки незалежності в Україні активізувався процес інтеграції транспортної системи в Європейську. Так, прийняті закони України і постанови Кабінету Міністрів України щодо регулювання міжнародного перевезення в Україні, створення і функціонування міжнародних транспортних коридорів в Україні як складової транспортної мережі Європи. Україна приєдналася до дев’яти європейських конвенцій і угод, які розроблені Комітетом з внутрішнього транспорту ЄЕК ООН.

Завдяки поступовій інтеграції української економіки в європейську, вигідному географічному положенню на перетині світових транзитних зв’язків українські перевізники суттєво збільшили обсяги перевезень вантажів, про що свідчить кількість перетинань кордону.

Політики країн ЄС вважають, що в інтересах Співтовариства транспорт повинен мати більш чітку організацію. При цьому багато уваги приділяється автомобільному транспорту, який є основним джерелом забруднення навколишнього середовища. Відомо, що економічний розвиток залежить від інтенсивності торгових зв’язків, які обслуговуються транспортом. У цьому процесі частка транспорту постійно зростає внаслідок збільшення високоякісних товарів у загальному обсязі виробництва.

За прогнозами Міжнародного союзу автомобільного транспорту обсяг вантажних перевезень в Європі у 2010 р. автомобільним транспортом у порівнянні з 1986 р. збільшиться вдвоє і становитиме 16,5 млрд. т. Крім того, щорічний приріст обсягів перевезень вантажів, в основному, буде залежати від політичних інтеграційних процесів у державах ЄС.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аксенов І.Я. Єдина транспортна система, 1980 р. – 213 с.

2. Марунич В.С., Ткаченко А.М., Дума І.М. Нормативно-правова база перевезень, 1995 р. – 528 с.

3. Левковець П.Р., Марунич В.С. Міжнародні перевезення і транспортне право, 2005 р. – 290 с.