Мій рідний край

Білі ослави

В підніжжі гір, де річка грає,

Де ліс шумить в п’янкім довкіллі,

Створив Господь куточок раю,

Моє село – Ослави Білі.

Це рідний край, де чисті ранки

Купаються у рутах-мятах.

Тут народилась Підгірянка

Дочка Карпат і наша мати.

Купалась тут у первоцвіті,

І пахощів вбирала вилив,

Стрічала в полонинах літо,

Черпала з гір наснагу й силу.

Знайшла в лісах добра криницю

Безмежне джерело любові,

Що світилось, мов зірниця,

В могутніх серцях могутнім словом.

Знайшла в Карпатах велич цвіту –

Те чарівне зело-коріння,

З яким несла плаями світу,

Любов велику до Вкраїни.

Вкраїна й діти – дві зернини,

Дві нероздільні квітки долі.

Немов повітря, їм щоднини,

Потрібно ласки, щастя, волі.

Марійко мила, мати рідна,

Страждальнице гірського краю,

Ми взяли волю, хоч і пізно,

Але тебе між нас немає.

Та ти живеш і нині з нами,

Бо не вмирало віще слово,

До волі веде плаями

Душі твоєї рідна мова.

Хоч внуків скроні посивіли,

Та річка знов так само грає,

І вільні вже Ослави Білі

В п’янкім довкіллі свого краю.

Михайло Михальчук.

(Збірка “Жниво на стерні”, 1997 р.)

Наймиліше мені в світі Місце, де родився. Там я зріс, пізнав там Бога, В школі там учився

Марійка Підгірянка.

СЕЛО МОЄ, НА СВІТІ ТИ ЄДИНЕ

Село Білі Ослави лежить у межиріччі Ославки й Прута біля підніжжя Карпатських гір, якраз на північній межі Гуцульщини. Майже на п'ять кілометрів простягнулося воно вздовж асфальтової дороги Делятин — Яблунів. Білі Ослави — одне з найбільших сіл Надвірнянського району. Білі Ослави розкинулося в Передкарпатському прогині, що виринає з-під насунених на нього Карпат на північ від умовної лінії Пасічна—Делятин—Яворів—Берегомет.

Загальна площа території села — 4040,4 га, в тому числі під лісом зайнято 2612,1 га, з них у Білоославському лісництві — 1245 га, Зарічанському лісництві — 1367,1 га, і 328 гектарів — Ланчинського лісництва Надвірнянського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства. Пасовища займають 237,7 га, з них полонини —100,8 га. В селі налічується 1535 дворів, проживає 4515 чоловік —всі українці, за винятком кількох росіян та молдаванки.

Білі Ослави віддалені від Івано-Франківська на 60 км, від Надвірної —на 20 км, від Львова —на 200км, від Києва на — 700 км, а до географічного центру Європи біля Рахова тільки 100 км. До залізничного вокзалу станції Делятин усього 10 км, а звідси вже поїздом чи автобусом прямуй у світ широкий. Через село курсують автобуси Коломия — Рахів, Лючки — Микуличин, Лючки — Надвірна, Чорний Потік — Надвірна, Яблунів — Івано-Франківськ. Тому односельчани жартують: аби лиш якось дістатися до Делятина, а звідтам уже й до Івано-Франківська недалеко. Або: коби до Делятина, то вже як дома. З Делятина в Ослави нерідко ходять пішки. У давнину через Страгору, що неподалік Делятина, проходив транскарпатський торговий шлях з Дністра до Закарпаття. Більше ста років тому долиною у верхів'ї Прута проклали залізничну колію. Стукіт вагонних коліс доноситься в Ослави. З гори Кіпча добре видно, як прямують поїзди в Делятині по Коломийській вітці. Ця близкість до залізниці відчутно вплинула на життя білоославчан.

Географічні паралелі і меридіани села: 48°30' північної широти і 24°42' східної довготи.

Село Білі Ослави на півночі межує з Чорним Потоком, на сході — з Чорними Ославами, на півдні через гори — з Микуличинем, на заході — з Дорою і Заріччям. Місцеві жителі знають, що Зелені свята, Успіння Святої Богородиці, Свято Дмитрія і Непорочного Зачаття Діви Марії—храмові свята у Білих Ославах.

Повна поштова адреса села: 78460, Україна, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Білі Ослави.

У селі працює автоматична телефонна станція "Атлант", код Білих Ослав 75. Чудодійна "вісімка"—то своєрідний найкоротший звуковий шлях з Ослав у весь великий світ. Ця нова імпульснокодова станція стала первістком таких АТС на Івано-Франківщині. Приїхали на пробний її пуск заступник міністра зв'язку України М. Столярчук та учасники Всеукраїнського семінару, який тоді проводився спеціалістами з будівництва й економіки обласних підприємств зв'язку.

Село наше складається з дев'яти головних кутків, які називаються: Водишний, Горбищі, Вілищі, Гаманівка, Долішня Сигла, Горішня Сигла, Печеніжин, Царинка, Свинний, що займають різні висоти над рівнем моря. З кожного кутка відкривається неповторна панорама, що дає легко орієнтуватися. В долинах хатки збігаються до купи, а вгорі поодинокі сягають хмар. До 60-х років і присілок Іванівка належав до Білих Ослав. Споконвіку так склалося, що Іванівка історично належить до Білих Ослав, а географічне — до Чорного Потоку. Це підтверджують різні документи — карти села польських та австрійських часів, численні судові справи. Білоославчани, які мешкали в крайніх хатах, ходили колядувати до своїх односельців-сусідів Гринюків, що жили в Іванівці, навпростець через Закут—усього 2 км.

Після проведення в Білих Ославах колективізації Іванівка чомусь залишилася в межах Чорнопотоківської сільської ради. Але кілька десятків білоославчан і досі обробляють свої прадідівські наділи землі, які їм передано рішенням сесії Чорнопотоківської сільради в постійне користування. Податок за землю сплачують до бюджету Чорнопотоківської сільської ради — так само, як платять до казни Чорноославської сільради за свої постійні наділи в урочищі Ядерний. Довкільну дорогу, що веде до Іванівки, на протязі десь 3 км весь час ремонтували і білоославські господарі. Тільки недавно Андрій Іванович Щерб'юк і Дмитро Якимович Струк організували її великий капітальний ремонт. Гроші на завезення піскового гравію та оплату роботи бульдозера здавали білоославці при деякій допомозі й чорнопотівчан.

Громаді села належать полонини на Рокиті і на Мокрицькому, що в межах села, раніше належали й полонини Бліхарська і Ділок біля селища Ворохта.

Десь у 80-х роках у нашому селі запровадили повуличний поділ, щоб полегшити роботу поштарям, урядовцям. Ці штучні перейменування —вулиці Шевченка, Франка, Л. Українки, Галана, Довбуша, Сагайдачного, Ковпака, Руднєва, Вершигори, Шульги, Перемоги, 8 березня, 1 Травня поступово увійшли в щоденний вжиток ославчан.

Головна вулиця села в 1991 році отримала ім'я землячки-поетеси Марійки Підгірянки. Цей асфальтований гостинець простягнувся через усі Білі Ослави, по обидва його боки розмістилися близько чотириста будинків, різних за архітектурним вирішенням, а також заклади торгівлі, освіти, медицини, церкви, каплички, хрести і пам'ятники, резиденція священика, контори двох лісництв. Десь з кілометр ця вулиця в селі тягнеться правим берегом річки Ославки, через яку прокладено два великих та один малий мости. Один з великих бетонних мостів через Ославку побудований у 80-х роках після того, як дірявий дерев'яний міст, на якому загинув у автомобільній аварії хлопчик, показали в рубриці "Перчанський телевізор" сатиричного журналу "Перець" за 1977 рік, що виходить у Києві. А як прикрашає вулицю в центрі села алея столітніх лип! Неподалік школи б'є джерело з холодною водою — не знаю, чи десь таке ви ще побачите. Цікаво, що сюди приїздив по воду аж з Делятина священик Й. Процьків.

Кажуть, що раніше це джерело виходило з протилежного боку берега. Легенда свідчить, що дівчина напилася з нього води до схід сонця й вода пропала. Пізніше вона пробилася ближче до головної дороги. На подяку Всевишньому за воду подружжя Анна і Лесь Гуменюки в 1750 році поставили кам'яний хрест, що зберігся до наших днів. А капличка, що була прямо над джерелом, згоріла У Першу світову війну. Тому й нині кажуть, що йду по воду до каплиці.

Через Білі Ослави протікає річка Ославка, яка бере початок з-під гори Рокита — найвищої вершини в нашому селі. Гірська неспокійна річка вливається в бурхливий Прут, з правого його боку, біля села Добротів. А він несе свої чисті води в Дунай.

З 1 січня 1996 року частина населених пунктів Надвірнянського району набули статусу гірських. Над розробкою і запровадженням Закону "Про статус гірських населених пунктів в Україні" немало попрацювали депутати Верховної Ради від Карпатського регіону. Особливо завдячуємо "своєму" від тодішнього 204 Надвірнянського виборчого округу, народному депутатові України Михайлові Костицькому, юристові за освітою, виходцеві із сусіднього села Заріччя. Під час передвиборної кампанії Михайло Васильович зустрічався з білоославчанами на подвір'ї горішньої церкви.

А згаданий закон спрямований на соціальний захист жителів гірських населених пунктів України, які проживають і працюють у складних природно-кліматичних умовах. Ним визначено, щодо гірських населених пунктів належать населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність.

Критеріями віднесення населених пунктів до категорії гірських є:

— розташування населеного пункту або частини його, на якій-проживає більш як половина мешканців цього пункту, на висоті 500 метрів і вище над рівнем моря на території, рельєф якої дуже розчленований, та розміщення 60 і більше відсотків сільськогос­подарських угідь у межах пункту на схилах 5 градусів і більше;

—якщо на одного жителя припадає менше як 0,15 гектара ріллі;

— суворі кліматичні умови: холодна і довга зима (середня тривалість — не менше 115 днів, середньодобова температура повітря у січні не перевищує мінус 4 градуси за Цельсієм), прохолодне коротке літо, (середньодобова температура у липні не перевищує 20 градусів за Цельсієм), велика кількість опадів (середньорічна сума опадів у рідкому і твердому стані — не менше 600 міліметрів), мають місце селеві явища, повені.

Білі Ослави, що розташовані на висоті понад 500 метрів над рівнем моря і повністю відповідають трьом критеріям віднесення Населених пунктів до категорії гірських, набули статусу гірського села. Для нас, горян, згаданий закон важливий тим, що передбачає державні гарантії соціально-економічного розвитку, пільговекредитування галузей економіки, ряд пільг і для громадян. Органом місцевого самоврядування в нашому селі є сільська рада. Над її приміщенням уже майже десять літ розвівається наш державний синьо-жовтий прапор. З 1989 року сільська рада знаходиться на другому поверсі нового білосніжного будинку в центрі Білих Ослав. Крім кількох кабінеті» урядовців, тут є невеликий сесійний зал. На першому поверсі розміщені пошта, кімната дільничного міліціонера, автоматична телефонна станція "Атлант" на 120 номерів та філія Надвірнянського відділення Ощадного банку № 6346/029.

Прізвища уродженців Білих Ослав у багатьох випадках самобутні. Вони, як і всі українські прізвища, є своєрідною енциклопедією духовної культури, народного побуту, звичаїв. Не в одному з них відбилися вдача українця, його схильність до жарту, влучного слова. Частина прізвищ походить від прізвиськ, що вказували на якусь особливу ознаку зовнішності чи роду занять носія прізвиська. Величезна кількість сучасних прізвищ з'явилася в часи Запорізької Січі.