Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географії

Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів — одна з головних турбот учителя географії. Тому вчи­телі перебувають у постійному пошу­ку різних форм навчання. Традиційні форми та методи навчання не зав­жди забезпечують глибоке вивчен­ня навчального предмета. Через те завдання сучасного вчителя — знай­ти такі форми навчання, які зро­били б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення пред­метів, активізували б їхню діяль­ність та зняли напруження, особ­ливо під час перевірки знань.

У своїй практичній діяльності я велике значення надаю повторенню та перевірці навчального мате ріалу з певної теми та розділу. Ефективність такої перевірки зале­жить від того, як учитель організо­вує урок і наскільки успішно учні застосовують набуті знання та вміння. Хочу зупини­тися на різних формах проведення узагальнюючих уроків, які я використовую у своїй роботі і яким на­даю особливого значення, тому що на уроках уза­гальнюючого повторення, як правило, учитель сам собі ставить оцінку, чого і як навчив дітей. Від нас, учителів, залежить, щоб ці уроки стали цікавими-і запа­м'яталися.

Найпоширенішими з них є уроки, що проводять­ся у формі ігор-змагань.

Дуже популярними серед школярів 6—7 класів є уроки у формі КВК. Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, «здобувати» знання, швидко шукати правильну відповідь.

Учаться вони й уважно слухати, розуміти своїх то­варишів, виручати команду у важку хвилину. Підготов­ку до КВК розпочинаю вже з перших уроків теми: ого­лошую учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у вигляді КВК, формуються команди, вибираються капітани, і самі учні розподіляють обов'язки, наприк­лад: картографа, зоолога, ботаніка, кліматолога та ін. Дітям даю завдання: повторити номенклатуру, підго­тувати невеличкі кросворди, 2—3 запитання суперни­кам тощо. КВК проходить на уроці протягом 40—45 хвилин. Ведучий КВК — учитель, він же і журі. Кон­курси можна придумати різні. КВК починається, як правило, привітанням, де учні у веселій формі пред­ставляють свою команду. Потім конкурс «Розминка», що проходить у швидкому темпі. (Команді видається картка, на якій записані цифри, назви. Необхідно ви­значити, що вони означають.) Конкурс «Географічна естафета»

— кожна команда отримує указку

— естафетну паличку. Представ­ники команд по черзі підходять до карти і показують географічні об'єкти, які вони вивчали. Учас­ники передають указку один одно­му, кожен повинен показати якийсь об'єкт з вивченої теми на карті. За кожну правильну відповідь коман­да отримує І бал, якщо об'єкт не названий чи показаний неправиль­но, бал не зараховується.

Конкурсів можна придумати і використати багато, але більшість із них уже стали традиційними і повторюються з теми в тему.

Ще один з різновидів уроку-гри, які я використовую, — це урок-марафон — своєрідна естафе­та на узагальнюючих уроках після вивчення материка.

Учням потрібно якомога швидше пройти всі ета­пи естафети і набрати якнайбільшу кількість балів. Завдання для карток-етапів підбираю різні: і тести, і кросворди, і завдання для роботи з контурною кар­тою. Намагаюся їх диференціювати, враховуючи підготовленість учнів, підбираю легші і важчі.

На уроках узагальнення практикую проведення прес-конференцій та ділових ігор. Одну з таких прес-конференцій я провела після вивчення материка Ан­тарктида. Четверо найсильніших і найпідготовленіших учнів виконували роль учасників експедиції в Антарктиду, решта учнів ставили їм будь-які запи­тання про цей материк, що вимагали знання фактич­ного матеріалу, уміння узагальнювати, орієнтуватися в ситуаціях, виявляти винахідливість.

Подібну прес-конференцію проводила в 8—9 кла­сах після вивчення географії Івано-Франківської області. Учні ділилися на «спеціалістів» (ландшафтознавців, екологів, економістів, ґрунтознавців, демографів) та працівників засобів масової інформації, які представляли різні жур­нали, газети, теле- та радіопрограми. Прес-конференції не тільки активізують діяльність класу, оригінальним способом перевіряючи знання, а й змушують учнів ду­мати, учать ставити запитання, адже часом це зробити не легше, ніж відповісти на нього.

У свої уроки я часто вводжу ділову гру, наприк­лад, вивчаючи океани у 7 класі чи тему «Гідросфера» в 6 класі, пропоную різні ситуації:

1. Один із вас буде капітаном, Інший штурманом. Потрібно визначити мету експедиції, вибрати марш­рут плавання, розказати про природу тих місць, де ви побували.

2. Здійсніть уявну подорож до Північного полю­са. Виберіть спосіб пересування. Які труднощі вам зустрілися?

Під час вивчення материків пропоную учням творчі роботи. Наприклад: скласти пам'ятку туристові, який вирушає в подорож на даний материк. Учні лако­нічно, у дотепній формі викладають необхідні дані про материк. Пропоную також творчі завдання типу «Щоденник подорожі, яка не відбулася», або «Три дні в Африці». Творчі роботи учні ілюструють малюнка­ми. Традиційно після вивчення теми «Атмосфера» про­воджу урок-вікторину «Що? Де? Коли?». Підбираю цікаві запитання з усієї теми, які могли б найповніше вия­вити рівень знань учнів. Використовую «чорний ящик», «бліц-» і «супербліц-запитання».

Після вивчення розділу «Господарство» в 9 класі проводжу урок-залік. Метою такого уроку є узагаль­нення та систематизація знань учнів з теми, закріп­лення основних понять і термінів, перевірка вміння працювати зі статистичними довідниками, економіч­ними картами, діаграмами, таблицями; прищеплен­ня школярам навичок самостійності в оцінці знань своїх товаришів.

На багатьох своїх уроках пропоную учням розв'я­зування кросвордів. Цю роботу діти дуже люблять, виконують із задоволенням. Складаю нескладні крос­ворди, які потребують знання фактичного матеріалу підручника й уміння працювати з картою. Такі тематичні кросворди розроблені з усіх головних тем у 6 і 7 класах і використовуються на різних етапах уроку.

Під час вивчення програмового матеріалу з гео­графії в учнів виникає багато таких запитань, вичерпні відповіді на які під час уроку дати неможливо через нестачу часу. Тому органічним доповненням до уроків є позакласна робота, під час якої учні розвива­ються і задовольняють свою допитливість, виявля­ють творчу ініціативу і самостійність.

Позакласна робота для учнів — справа добро­вільна, а для вчителя обов'язкова. Кожного на­вчального року я проводжу загальношкільний позакласний захід із географії. Серед них — конкурси веселих і кмітливих, гра-вікторина «Що? Де? Коли?», «брейн-ринг». Разом з учнями створили екологічну стежку, де можна проводити екскурсії, виконувати практичні роботи не лише з географії, а й з приро­дознавства, біології.

Практикую також проведення тижнів географії, участь у яких беруть усі учні школи. Програма тижня передбачає проведення різних заходів, серед яких, наприклад «Екологічний бумеранг», посвята п'яти­класників у географи, географічна кросвордина, ус­ний журнал «Географічні рекордсмени», гра «Щас­ливий випадок» тощо. Щорічно проводимо і шкільну географічну олімпіаду, переможці. Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя й учня, стати активним учасником навчального проце­су, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.

ЕЛЕМЕНТИ НАРОДОЗНАВСТВА У ВИВЧЕННІ ГЕОГРАФІЇ

Якщо не займатися творчою працею на користь на­роду, то не варто й жити.

К. Геренчук

Одним із головних завдань шкільного курсу географії є формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля, починаючи від вивчення рідного краю і держави та закінчуючи пізнанням глобальних зако­номірностей і процесів.

Географічна наука з її багатим і різноманітним змістом має великі можливості для широкого викори­стання елементів народознавства [71.

Під час вивчення природних умов та ресурсів, роз­витку господарства і культури рідного краю народо­знавство набуває особливого значення у прилученні учнів до національної культури.

Місто Коломия знаходиться в Івано-Франківській області, жителі якого знають сотні легенд, притч, розповідей, пісень, прислів'їв, що є важливим доповненням гео­графічного змісту при вивченні рідного краю.

Основну увагу вчителем необхідно зосереджу­вати на:

• Підвищенні наукового рівня викладання гео­графії згідно із сучасними вимогами, дотримуючись девізу «Корінням — в етнос, гіллям — у світову цивілі­зацію».

• Організації творчої праці учнів на основі ефек­тивного використання зібраного краєзнавчого мате­ріалу.

• Спрямуванні навчання на високий кінцевий ре­зультат, глибокі й міцні знання, інтелектуальний роз­виток, виховання громадянина нашої держави, сім'я­нина, підготовку до самостійного життя в умовах рин­кової економіки. Вплетення елементів народознавства в навчально-виховний процес забезпечує підвищення якості навчання географії.

Велике значення має тематичне планування з ура­хуванням елементів народознавства, які підсилюють географічний зміст навчального матеріалу. Різні типи уроків, форми їх проведення забезпечують диференційований підхід до викладання географії.

Уроки сприяють розвитку різних умінь: пред­метних (читання карти), міжпредметних (географічні характеристики природних та економічних районів, розселення мовних сімей), позапредметні (порівнян­ня, висновки). Головним завданням учителя є ство­рення умов творчого застосування умінь учнями. Учні мають поступово навчитися самостійно вибирати еле­менти народознавства, висловлювати варіанти думки, переформульовувати ідеї, знаходити принцип дії, ви­користовувати логічні схеми для викладення наукових фактів, теорії. Це повинно стати стилем їхнього мис­лення. Учити дітей учитися, сповна використовуючи надбання народного бездонного джерела, — складова частина навчального процесу.

Елементи народознавства можуть бути використані на різних етапах уроків. При цьому практикуються різноманітні завдання: підбір прислів'їв та пояснення їхнього змісту, інтерв'ю у старожилів, складання роз­повідей, запис легенд та притч, підготовка запитань тощо.

Під час вивчення «Рідного краю» діти складають родинні дерева. Передує цьому пошукова робота учнів.

Велике виховне значення має легенда про уявлен­ня нашими предками життя всіх людей на землі як велетенського Дерева Роду.

«Витоки воно бере, — каже вчитель, — від Адама і Єви, які дали початок усьому людському родові. «Колі­но» — це одне покоління. Кожен з нас — це перше «коліно», тато і мама — друге і т. д. Хто назве сім колін, той дуже добре знає свій родовід, а хто назве шістдесят чотири коліна — то це вже безсмертя. Це і е завдан­ням на все життя. Це завдання повинно передаватися дітям, внукам, правнукам .» Широко використовуєть­ся дослідницький метод.

Під час підсумків спостережень за природою зістав­ляємо з народними прикметами. Наприклад, який день на Стрітення (15 лютого), такою буде весна, або щоб мати багатий урожай, то до Благовіщення (7 квітня) не можна порушувати спокій землі, яка до цього дня на­бирає сили. Діти перевіряють дію народних прикмет на основі власного досвіду [8].

Учитель здійснює диференційований підхід у пошуку й використанні краєзнавчого матеріалу. Це допомагає здобути учням знання не лише з підручника, а й із самого життя. Такі завдання потрібно розподіляти інди­відуально, враховуючи інтереси та можливості дітей. Результати їхньої праці обов'язково заслуховувати на наступному уроці або використовувати на уроках узагальнення знань. Але в жодному разі праця учнів не має залишитися поза увагою вчителя та інших учнів.

Велике значення має виконання домашніх завдань пошукового характеру з фізичної та економічної гео­графії України. Ці два курси мають широкі можли­вості для використання у навчальному процесі еле­ментів народознавства, на яких базується кожне зав­дання.

Приклади домашніх завдань:

1. Вести календар спостережень за природою у зіставленні з народними прикметами (5—6 класи).

2. Скласти характеристику природних комплексів на основі досліджень із використанням легенд (7—8 класи),

Подорожі, мандрівки, зустрічі, семінари, конфе­ренції, дослідження, екскурсії в краєзнавчий музей та етнографічний комплекс — далеко не повний перелік форм проведення уроків з елементами народознавства, що запам'ятовуються учням на все життя.

Зібраний і систематизований матеріал може стати основою сценаріїв виховних заходів, вечорів, дитячих ранків, конкурсів, ігор, краєзнавчо-географічних тижнів. (Див. додаток.)

Відомо, що вивчення географії з елементами наро­дознавства — це творчість учителя. Вона базується на постійному пошукові, який вимагає щоденної клопіт­кої праці. Ця праця скуплюється сторицею: підвищенням інтересу учнів до географії та рівня сформованості компетенцій, вирішенням багатьох проблем, пов'яза­них із вихованням майбутнього покоління нашої держави.