Податковий аудит фізичних осіб

Загальні положення контрольно-перевірочної роботи

Планування та організація підготовки документальної перевірки

Початковим етапом контрольно-перевірочної роботи є плану­вання документальних перевірок, яке полягає у визначенні переліку об'єктів, що підлягають документальним перевіркам, термінів, обсягів та категорій вказаних перевірок, кадрових ресурсів, необхід­них для проведення.

Усі підрозділи податкової служби України на підставі аналізу баз даних, іншої інформації та проблемних питань, що виникли за поточний період і потребують висвітлення під час документальних перевірок, подають у строки, визначені нормативними документами, підрозділам, відповідальним за проведення перевірок, пропозиції щодо включення до Національного плану документальних перевірок, на майбутній рік суб'єктів господарювання.

Основним критерієм відбору платників податків-фізичних осіб для планування документальних перевірок є результати детального аналізу накопичених даних про фінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємництва.

Підрозділам, що проводять перевірку під час проведення аналі­зу даних, накопичених про суб'єктів підприємництва-юридичних осіб, особливу увагу необхідно звертати на інформацію про засновників та керівників підприємств, які включені до плану перевірок, та фізичних осіб, пов'язаних з юридичними особами, які відібрані до плану перевірок юридичних осіб або є засновниками та керівниками одночасно в декількох юридичних особах.

Плануючи перевірки суб'єктів підприємництва-фізичних осіб, доцільно розробити комплекс заходів, спрямованих на отримання детальної інформації щодо діяльності платника з інших, ніж його звіт­ність або бухгалтерські документи, джерел.

Крім того, для більш ефективного проведення перевірок необ­хідно опанувати якомога більшою кількістю баз даних ДПА України щодо платників податків:

1. „Держдоходи".

2. „База відкритих/закритих банківських рахунків та кредитово-дебетових оборотів".

3. „Митниця".

4. „КРП".

5. „Держреєстр фізичних осіб".

6. „Аудит".

7. „Сумісники".

8. „Галузь".

9. „Податки з громадян" та інші.

Аналіз наведених баз даних дозволяє більш ретельно вивчити діяльність платників та зробити об'єктивні висновки.

Усі підрозділи при організації перевірок в обов'язковому порядку дотримуються вимог Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності".

Не пізніше ніж за десять днів до початку планової докумен­тальної перевірки підрозділ, відповідальний за перевірку, направляє платнику податків письмове повідомлення про її проведення. Також за 10 днів про терміни проведення комплексної документальної пере­вірки слід повідомити відповідні підрозділи податкової служби та інші контролюючі органи, що будуть брати участь у її проведенні.

Підрозділи податкової служби, отримавши такі повідомлення, обов'язково письмово за 3 дні до початку перевірки повідомляють підрозділи, відповідальні за перевірку, про наявну інформацію щодо платника, яка може свідчити про ухилення від сплати податків чи відсутність такої інформації, а також про відмову від участі у пере­вірці з вказівкою причини.

Результатом доперевірочної підготовки є розробка конкретної концепції перевірки, що враховує всі подальші перевірочні дії. На основі виробленої концепції майбутньої перевірки складається про­грама перевірки, що затверджується керівником податкового органу. Програма перевірки повинна складатися виходячи з головної мети проведення перевірки та полягати у виявленні вірогідності визначення об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків, оцінці стану звітної дисципліни, фінансового стану та ведення бухгалтерсь­кого обліку, а також у виявленні фактів приховування та заниження сум податків їх платниками.

Документальні перевірки обов'язково повинні плануватись перед початком. Головна мета плану документальної перевірки по­лягає в тому, щоб визначити її цілі, обсяги, етапи та організаційні заходи. План повинні містити наступні складові:

1. Обґрунтування причини перевірки.

2. Перелік питань, яким потрібно приділити основну увагу про­тягом перевірки, і причини, чому вони розглядаються як такі, що свідчать про ухилення від сплати податків.

3. Заходи, що будуть застосовані (збір інформації з різнома­нітних джерел - банк, митниця, ДАІ тощо; опитування платника; обстеження виробничих приміщень та потужностей; проведення зустрічних перевірок постачальників чи споживачів, кредиторів та дебіторів; метод, що застосовується; докази, що необхідно зібрати, оперативні заходи тощо).

4. Аналіз результатів попередніх документальних перевірок платника.

5. Графік перевірки.

План має бути гнучким для внесення змін на підставі інфор­мації, що отримана при перевірці та з будь-яких додаткових джерел.

Після початку перевірки ревізор-інспектор повинен оцінити, чи правильно було вибрано метод перевірки.

План також виступає як засіб контролю з боку керівників за діяльністю інспектора, бо у ньому відображається все, що буде про­ведено протягом перевірки, і чітко визначаються зобов'язання реві­зора.

Для проведення перевірки працівники податкових органів повинні мати доручення на право проведення документальної пере­вірки платника податків, що оформляється на бланку податкового органу, завіряється печаткою і підписується начальником або за­ступником начальника податкового органу та реєструється в спеці­ально заведеному для цих цілей журналі, який ведеться в підрозділі документальних перевірок.

Крім цього, структурні підрозділи податкових органів забез­печують участь своїх працівників у проведенні комплексних переві­рок згідно з Національним планом перевірок, у терміни, повідомлені підрозділами, що очолюють перевірки.

Починаючи перевірку, працівники податкових органів повинні пред'являти свої службові посвідчення та доручення на право проведення перевірки керівництву суб'єктів підприємницької діяльності, що перевіряється.

Підрозділи податкової служби, які беруть участь у перевірках, оформляють свої перевірки окремими актами з необхідними додат­ками за підписом посадових осіб суб'єкта підприємницької діяль­ності, який перевіряється, і здається керівнику групи. При цьому акти платнику не залишаються, а використовуються при складанні зведеного акта і рішення за ними не приймається. Вони також подають пропозиції щодо необхідності вилучення первинних та інших документів, що свідчать про приховування оборотів і несплату подат­ків. Вилучення здійснює підрозділ, який оформляв зведений акт. Під­розділ, відповідальний за проведення перевірки, оформляє зведений акт із додатками відповідно до вимог нормативних та інструктивних документів, складає протоколи, готує проекти рішення про застосу­вання фінансових санкцій до платника та проекти постанов про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності, крім випадків, коли матеріали передаються підрозділам податкової міліції для вирішення питання про притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності.

Формування інформаційної бази даних

Важливими умовами ефективності роботи податкових органів щодо виявлення і притягнення до оподаткування фізичних осіб, які ухиляються від сплати прибуткового податку, є отримання макси­мального обсягу інформації про доходи різних категорій громадян, її систематизація і накопичення.

Інформаційна база даних на фізичних осіб формується на підставі відомостей, отриманих податковими органами, як із внут­рішніх, так із зовнішніх джерел.

До інформації із внутрішніх джерел належать відомості, отримані податковими органами самостійно в ході виконання ними контрольних функцій, зокрема:

- інформація, отримана в ході документальних перевірок платників податків з питань дотримання ними податкового законо­давства;

- інформація, отримана в ході проведення перевірок підпри­ємств, установ, організацій або громадян-суб'єктів підприємницької діяльності про виплати громадянам протягом року доходів або інших виплат за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру;

- інформація про купівлю автотранспортних засобів, квартир, дач або іншого рухомого і нерухомого майна.

До інформації із зовнішніх джерел належать відомості про до­ходи (видатки) фізичних осіб від підприємств, установ, державних контролюючих, правоохоронних органів та інших організацій, де такі доходи (видатки) фінансуються, зокрема, від:

- підприємств, установ, організацій про виплати фізичним особам доходів не за місцем основної роботи (служби, навчання);

- органів місцевого самоврядування, які здійснюють реєст­рацію підприємців, інших організацій, виконуючих функції державної реєстрації та ліцензування;

- органів Міністерства внутрішніх справ України про громадян, іноземних громадян, які здійснили злочин або інші правопорушення у сфері економічної діяльності, від правоохоронних органів про відмовлення в порушенні або застосуванні кримінальної справи, у яких можуть бути відомості про отримані доходи;

- паспортно-візових підрозділів місцевих і районних органів МВС, міграційної служби, служби працевлаштування і зайнятості про використання праці іноземних громадян;

- митних органів на фізичних осіб, які здійснюють товаро­обмінні операції у великих розмірах, а також осіб, отримуючих за імпортом великі партії товарів;

- органів житлово-комунального господарства, органів місце­вих адміністрацій, бюро технічної інвентаризації про новобудови, про будови, які перейшли на право власності фізичній особі, про здачу в найм або оренду будов, квартир, кімнат, гаражів чи іншого рухомого і нерухомого майна;

- будівельних організацій та інших організацій, які реалізують громадянам з наданням прізвища, ім'я та по батькові покупця (замовника), адреси, за якою він мешкає, вартості квартири, строку сплати, суми сплати вартості квартири;

- банків та кредитних установ про громадян, які отримали кредити (позики) з наданням інформації, хто отримав або погасив кредит (позику) і в які строки (якщо за громадянина розрахувалася та чи інша юридична особа, то необхідно перевірити, чи включена Ця сума у дохід громадянина та чи утримано з неї податок), про фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які здійснювали разові операції у валюті в готівковій або безготівковій формі (зарахування коштів на рахунку за вкладами фізичної особи або інша операція Щодо надходження коштів, зняття їх з рахунка тощо) про надходження від юридичної особи значної суми коштів на банківські рахунки фізичної особи за продаж товарів, майна, за оренду у громадян приміщень, транспортних засобів тощо;

- туристичних фірм про громадян, які придбавають туристичні путівки великої вартості та постійно виїжджають за кордон;

- організацій підприємств, які реалізують фізичним особам оптом великі партії продукції власного виробництва, придбавають для по дальшої перепродажі;

- автотранспортних підприємств про здачу в оренду фізичними особами вантажних, легкових автотранспортних засобів, автобусів з метою проведення вантажів та пасажирів;

- клубів тварин і собаководів про громадян, які займаються розведенням та продажем тварин та собак;

- установ зв'язку про громадян, які отримують грошові пере­води у великих сумах за надіслані товари поштою;

- нотаріальних контор та приватних нотаріусів про громадян, які здійснюють угоди купівлі-продажу квартир, дач, автотранспорту та іншого рухомого і нерухомого майна (виробничих і житлових при­міщень, гаражів, землі, дач тощо) транспортних засобів, придбаних акцій на великі суми, а також громадян, які отримали квартири в порядку дарування від підприємств, організацій або фізичних осіб;

- органів Державтоінспекції про громадян, які здійснили угоди купівлі-продажу автотранспортних засобів про перевезення фізич­ними особами великих партій товарів, що користуються попитом, про власників транспортних засобів (фізичних осіб), які перевозять товари і продукцію на місцеві ринки;

- органів, яким надано право видачі фізичним особам, які займаються будівництвом, ремонтом, реконструкцією, виробництвом будівельних матеріалів, торгівлею пально-мастильних матеріалів, ліцензій на здійснення вказаних видів діяльності;

- комітентів про приватизацію за угодами купівлі-продажу фізичними особами нежитлового фонду.

Уся вищезгадана інформація, що надходить до податкових органів про отримані громадянами доходи у великих розмірах або проведеш ними у великих розмірах витрати, повинна накопичуватися, узагальнюватися для подальшої її перевірки щодо достовірності та оцінки її сутності. Під сутністю слід розуміти інформацію, аналіз якої дає достатні підстави говорити про наявність фактів ухилення відповідного громадянина від декларування отриманих доходів або неповного їх декларування.

Інформація про доходи, отримані іногородніми громадянами, повинна надсилатися до податкового органу за місцем постійного місця проживання громадянина. На підставі отриманої інформації про громадян податковий орган повинен скласти контрольні довідки на громадян, які отримали доходи не за місцем основної роботи (служби, навчання). У подальшому зазначена інформація викорис­товується при перевірці декларацій, що надійшли до податкового органу про отримані доходи громадянами за календарний рік. Якщо буде встановлено, що фізична особа не надавала у встановлений строк Декларацію про отримані нею доходи за минулий рік або показала в ній менші розміри отриманих доходів, ніж фактично отримала, тоді на підставі ст. 11 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державну податкову службу в Україні" податковий ревізор-інспектор запрошує її до податкового органу для пояснень щодо джерел отримання доходів, обчислення і сплати податків та інших платежів.

Перевірочні дії контролю за діяльністю фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи

Основним завданням податкового інспектора при проведенні перевірок є повне виявлення одержуваних доходів, правильне, на під­ставі документально підтверджених документів, виключення витрат, правильне визначення оподатковуваного доходу та обчислення податків.

При проведенні перевірок підприємницької діяльності громадян податкові інспектори зобов'язані суворо керуватись вказівками, зазначеними у розділі IV Інструкції про прибутковий податок з громадян Головної державної податкової інспекції України, Законом України „Про підприємництво" та іншими нормативними докумен­тами.

Перед початком обслідування окремих видів діяльності інс­пектор зобов'язаний ще раз ретельно ознайомитись із законодавчими матеріалами, інструкціями, рекомендаціями з даної діяльності.

Інспектор також повинен ознайомитись з матеріалами попе­редніх перевірок та обов'язково з матеріалами обслідувань анало­гічних видів підприємницької діяльності на інших податкових ділянках.

При підготовці до перевірок інспектор також має ознайомитись з довідковими та контрольними матеріалами, відомостями держав­них, кооперативних організацій, дирекцій ринків про рівень цін на від­повідні види продукції і послуг, витрати матеріалів, вартості наданих послуг, продуктивності праці.

Особливе місце в організації перевірок займає питання правильного визначення витрат, пов'язаних з відповідною підприємницькою діяльністю.

Якщо витрати підприємця не можуть бути підтверджені доку­ментально, то вони враховуються податковими адміністраціями при проведенні остаточних розрахунків податку з урахуванням від­повідних норм у відсотках до валового доходу.

Норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без ство­рення юридичної особи, та інших доходів перелічені в додатку № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12.

Детальний перелік витрат, що виключаються із загального валового доходу за окремими видами підприємницької діяльності, перелічено в додатку № 7 до зазначеної вище Інструкції про при­бутковий податок з громадян, а з 02.06.1999 року згідно з витратами, визначеними Законом України „Про оподаткування прибутку під­приємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями.

Особливу увагу необхідно приділяти правильності визначення витрат на оренду приміщень, витрат на електроенергію, опалення приміщень.

Слід мати на увазі, що ці витрати виключаються з валового доходу тільки якщо виробництво продукції, надання послуг прово­диться в окремому спеціально обладнаному приміщенні.

На документах про витрати, які розглянуті й враховані при перевірці, інспектор робить відповідний запис. Наприклад: „Витрати в сумі грн. коп. враховані (не враховані)". Підпис інспектора, дата, причини (якщо не враховані).

Особливу увагу при проведенні обслідувань і перевірок потрібно зосередити на правильності й повноті ведення книг обліку доходів та витрат, реалізації товарів, надання послуг.

Зразок книги обліку доходів і витрат, що ведуть громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року наведено в додатку № 10 до Інструкції Про прибутковий податок з громадян", затвердженої наказом Головної державної податкової шспекції'Українивід21.04.93№ 12. Слід ретельно перевіряти повноту запису наявних товарів, сум, одержаних від реалізації товарів і наданих послуг. Записи в книгах повинні робитись систематично, чітко, роз­бірливо без підчищення і виправлень.

Акти про наслідки перевірок з відповідними розрахунками протягом трьох робочих днів інспектор передає на розгляд началь­нику відповідного відділу. При необхідності проводиться перерахунок прибуткового податку.

Питання для самоперевірки

1. Які проводяться заходи, пов'язані з плануванням та органі­зацією підготовки документальної перевірки?

2. Як здійснюється формування інформаційної бази даних?

3. Яка інформація із внутрішніх джерел використовується для формування інформаційної бази даних?

4. Які основні завдання податкового інспектора при проведенні перевірок?

5. Які етапи проведення перевірочних дій контролю податко­вими інспекторами за діяльністю фізичних осіб, які займаються під­приємницькою діяльністю без створення юридичної особи?

6. На що повинен звернути особливу увагу податковий інспек­тор при проведенні перевірочних дій контролю?

Методика проведення документальних перевірок за окремими видами податків з фізичних осіб

Перевірка дотримання суб'єктом господарювання нормативних положень щодо прибуткового податку з громадян

У процесі перевірки, перш за все, необхідно ознайомитись з матеріалами попередньої перевірки, з'ясувати, чи усунено виявлені порушення чинного законодавства та чи сплачені донараховані суми прибуткового податку, пені та штрафних (фінансових) санкцій.

Надалі проводиться документальна перевірка правильності розрахунків платників податків із бюджетом, безпосередньо за міс­цем знаходження платника, на підставі даних бухгалтерського обліку та первинних документів.

Проводиться вибіркова перевірка за особовими рахунками робітників і службовців правильності визначення сукупного оподат­кованого доходу за відповідний місяць (чи включалися до заробітної плати за місцем основної роботи всі виплати, одержані за рахунок коштів підприємств, вартість інших матеріальних і соціальних благ). При документальній перевірці з питань дотримання податкового зако­нодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків до бюджету необхідно перевірити:

- накази по організації та відділу кадрів, наявність трудових книжок працівників;

- згідно зі штатною чисельністю на початок та кінець звітного періоду, що перевіряється, достовірність даних про кількість пра­цюючих основного складу та за сумісництвом (договорами цивільно-правового характеру), наявність ідентифікаційних номерів;

- касову книгу і видаткові касові ордери Кт P 30 (301, 302);

- банківські документи (платіжні доручення КтР10,31(311, 314) 33,34,36,37,40,44,64,66,67);

- наявність проведених виплат робітникам у натуральній формі P 66;

- наявність реалізації працівникам підприємства продукції та товарів за цінами, нижче відпускних P 28;

- виплати підзвітних сум матеріально відповідальними особа­ми P 37 (371, 372);

- за виплатами, включеними в сукупний дохід - наявність і правильність оформлення підтверджуючих документів (при наданні матеріальної допомоги - наявність наказу);

- при наданні позики - наявність угоди, договору, порядок і терміни повернення позики, своєчасність погашення позики відпо­відно до угоди;

- при компенсаційних виплатах - дотримання установлених законодавством норм і наявність підтверджуючих документів (при відрядженні - авансові звіти, при виплаті компенсації за використання власного автотранспорту або майна - кошторис витрат і копію тех­паспорту, їх знос і норми амортизаційних відрахувань);

- відомості нарахування заробітної плати (правильність надан­ня пільг, встановлених чинним законодавством, наявність необхідних документів, що дають право на пільги, і відмітки про це в особових рахунках робітників і службовців, правильність застосування неопо­датковуваного мінімуму);

- повноту і своєчасність перерахування до бюджету утри­маних сум податку, звернувши увагу на подання до установ банків одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належ­них громадянам сум заробітної плати, платіжних доручень на пере­рахування до бюджету утриманих сум податку;

- повноту і своєчасність подання довідок за формою № 2 про виплачені доходи до державних податкових інспекцій за місцем про­живання сумісників та правильність заповнення всіх реквізитів до­відки;

- повноту, своєчасність і правильність проведення підпри­ємствами, установами й організаціями всіх форм власності річних перерахунків з прибуткового податку з доходів, одержаних грома­дянами за місцем основної роботи та своєчасність подання довідок про їх результати до ДПІ;

- загальну суму виплаченої заробітної плати та сплаченого податку за відомостями виплати заробітної плати, порівняти їх з відомостями, поданими в довідці форми № 8 ДР;

- відповідність довідок за формою № 8ДР з відомостями ви­плати заробітної плати особам, які працюють за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру, отримують дивіденди та інші виплати;

- правильність нарахування та утримання прибуткового по­датку осіб, що отримували доходи за різними ознаками (1,2,3,4,7);

- при поданні юридичною особою даних за формою № 8 ДР без ідентифікаційних номерів (з ПІБ) перевірити, чи дійсно ці працівники були звільнені датою, вказаною в довідці.

Перевірка підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, службовими особами державної податкової служби, оформляється актом.

Факти порушень податкового законодавства викладаються у акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, із посиланням на докази, які зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах, інших документах і вірогідно підтверджують наявність зазначених фактів.

Перевірка платника податку з власників транспортних засобів

Перевірки з питань дотримання платниками податкового за­конодавства щодо податку з власників транспортних засобів прово­дяться працівниками підрозділів державної податкової служби Украї­ни відповідно до Указу Президента України від 23.11.98 № 817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" зі змінами та доповненнями.

У процесі цих перевірок з'ясовується повнота внесення до роз­рахунків всіх транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню, об'єм їх циліндрів, потужність електродвигуна, довжина корпусу та інші питання. Для цього перевіряється:

- облік основних засобів підприємства;

- рішення про введення в експлуатацію (допуск до експлу­атації) транспортних засобів, що не проходять техогляд;

- платіжні доручення про внесення податку до бюджету (ця інформація зіставляється з даними розрахунку з податку з власників транспортних засобів, поданому підприємством до податкової адміністрації);

- накази по підприємству;

- реєстраційні картки транспортних засобів, що видаються органами ДАІ.

Бухгалтерський облік основних засобів ведеться на рахунку 10 „Основні засоби" (національний стандарт бухгалтерського обліку № 7), код 105 „Транспортні засоби". Первинний облік ведеться відповідно до типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352 „Про затвердження типових форм первинного обліку":

- типова форма №03-1 „Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів";

- типова форма № 03-2 „Акт прийому-передачі відремонто­ваних, реконструйованих та модернізованих об'єктів";

- типова форма № 03-3 „Акт на списання основних засобів" і № 03-4 „Акт на списання автотранспортних засобів";

- типова форма № 03-5 „Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини";

- типова форма № 03-6 „Інвентарна картка обліку основних засобів" застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних фондів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін;

- типова форма № 03-7 „Опис інвентарних карток з обліку основних засобів" застосовується для реєстрації інвентарних карток;

- типова форма № 03-8 застосовується при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів за класифіка­ційними групами;

- типова форма № 03-9 „Інвентарний список основних засобів".

Таблиця 1.

Бухгалтерський облік найбільш розповсюджених операцій з обліку основних засобів (транспортні засоби)

Таблиця 2.

Бухгалтерський облік нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів

- рахунок 83 - „Амортизація";

- рахунок 641 - „Розрахунки з податків";

- рахунок 92 - „Адміністративні витрати";

- рахунок 311 - „Поточні рахунки в національній валюті";

- розрахунок амортизації з автотранспорту;

- статистичний звіт ф. № 1 -тр (авто) ТР, додаток № 1 до цієї форми;

- акт проведення Державного технічного огляду.

У зв'язку з тим, що підприємства автомобільного транспорту загального користування звільняються від сплати податку з власни­ків транспортних засобів щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах неза­лежно від форм власності, під час проведення перевірок в цих під­приємствах слід розглядати документи/накази, розпорядження, гра­фіки маршрутів та ін., зайнятих на перевезенні пасажирів, та пере­вірити правильність виключення із оподаткування такого транспорту.

Згідно з наказом Держкомстату України від 26 грудня 1997 року № 112 „Про методологічні пояснення" кожен суб'єкт підпри­ємницької діяльності повинен мати звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос), який складається на підставі даних первинного бухгалтерського обліку та звітності, а саме: інвентарних карток або книг обліку основних фондів, актів на спи­сання основних фондів, таблиць розрахунку амортизаційних відра­хувань та інших первинних документів обліку основних фондів.

Підприємства та організації всіх галузей економіки незалежно від підпорядкування та форми власності (крім малих підприємств та кооперативів), які знаходяться на самостійному балансі та мають статус юридичної особи, житлові та житлово-будівельні кооперативи, структурні одиниці (з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків), що знаходяться на території регіону, а також спільні підприємства складають статистичний звіт за формою № 11-оф.

На підставі даних цього звіту особа, яка перевіряє, зможе ви­значити всі основні фонди, що враховуються на балансі підприємства, організації, включаючи основні фонди, здані в оперативну оренду, безкоштовно надані та недіючі (що знаходяться на консервації, у резерві тощо).

Крім того, відповідно до наказу Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 19 серпня 1997 року № 507, було введено в дію з 1 січня 1998 року Державний класифі­катор України „Класифікація основних фондів".

Особливості нарахування, сплати та контролю податку з власників транспортних засобів, що належать громадянам України, іноземним громадянам і особам без громадянства

Фізична особа сплачує податок перед реєстрацією, перереєст­рацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд, за річними ставками, зазначеними у статті 3 Закону України від 11.12.1991р. № 1963-ХІІ (із змінами та доповненнями).

Облік та реєстрація наземних та водних транспортних засобів здійснюється органами Державної автомобільної інспекції, Держтехнагляду України, органами Держфлотнагляду України, іншими органами, які здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд транспортних засобів. Оскільки у разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не повинні проводитися, ці органи мають конт­ролювати сплату податку перед проведенням технічного огляду, реєстрацію та перереєстрацію транспортних засобів, для наземних -до 1 вересня, для водних транспортних засобів-до 1 грудня кожного року подають до податкових адміністрацій списки громадян, транс­портні засоби яких не пройшли техогляд у встановлені строки, а також до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, дані про під­приємства, що провели у звітному кварталі технічний огляд транс­портних засобів.

При неможливості подання транспортного засобу до місця технічного огляду (через несправність автомобіля, хворобу влас­ника, відрядження тощо) у встановлений строк його власник повинен подати до Державтоінспекції письмову заяву, здати номерні знаки та пред'явити квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів.

ДАІ за станом на 1 вересня, Держтехнагляд України, Держфлотнагляд України надають списки громадян, транспортні засоби яких не пройшли техогляд у встановлені строки. На підставі цих даних податкові адміністрації здійснюють заходи щодо стягнення податку.

Платіжні документи про надходження податку з власників транспортних засобів зберігаються в податкових органах.

Зазначеним Законом не передбачено прогресивного оподат­кування транспортних засобів, оскільки останні мають незмінний об'єкт оподаткування (об'єм циліндрів або потужність двигуна, чи довжина транспортного засобу) і тверді ставки податку на рік (з 100 см. куб об'єму циліндрів двигуна або з 1 кВт потужності двигуна, або з 100 см. довжини транспортного засобу) залежно від виду транс­портного засобу. Аналогічно це стосується і транспортних засобів, щодо яких звільняються від сплати податку вищезазначена категорія осіб.

Річна сума податку з власників транспортних засобів сплачу­ється громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства незалежно від того, коли були придбані транспортні засоби. У випадках, коли транспортні засоби придбані у другому півріччі, податок сплачується новим власником у половинному роз­мірі, незалежно від того, сплатив чи ні податок за ці транспортні засоби їх попередній власник.

При знятті транспортного засобу з обліку для його реалізації до строку проходження технічного огляду фізичні особи податок із власників транспортних засобів за цей рік не сплачують. Податок буде сплачено новим власником перед його реєстрацією.

Податок із власників транспортних засобів не справляється за транспортні засоби, якщо вони не знаходяться на обліку Держав­ної автомобільної інспекції або інших органів, які проводять їх реєстрацію, перереєстрацію, техогляд. За транспортні засоби, що не експлуатуються у зв'язку з перебуванням їх власників у відряд­женнях або з інших причин, податок із власників транспортних засо­бів сплачується на загальних підставах за повний рік.

Облік надходження податку ведеться за платниками-фізичними особами у книзі зведених підсумків надходжень, скасувань та надходжень за ф. 26 та у реєстрі надходжень та повернень за ф. 25, відкритих за кодом бюджетної класифікації 12020200 - „Податок з громадян-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

Перевірка порядку справляння державного мита

Контроль за дотриманням чинного порядку справляння державного мита та повноти і своєчасності внесення його до бюд­жету здійснюють податкові органи. Державні податкові органи передбачають у планах своєї роботи і проводять не рідше одного разу на рік перевірки із зазначених питань в усіх органах, які справ­ляють державне мито і розташовані на території відповідного району (міста).

Державна податкова адміністрація України при проведенні перевірок роботи підвідомчих податкових органів перевіряє стан їх роботи з контролю за справлянням державного мита, а також без­посередньо проводить перевірки із зазначених питань у судах, но­таріальних конторах, органах внутрішніх справ та інших органах, що справляють мито.

Під час здійснення контролю необхідно провести суцільну перевірку всіх документів і книг за весь минулий період, починаючи з дня останньої перевірки. У судах контролюючий орган (податковий орган) перевіряє також, як ведеться облік сум мита, що підлягає стягненню за рішеннями суду, чи своєчасно вживаються заходи щодо забезпечення повного і своєчасного надходження стягнених сум мита до бюджету.

У судах контролюючий орган перевіряє:

- чи стягується державне мито при подачі позовних заяв, чи є у справі докази сплати мита і чи правильно воно обчислене, чи правильно застосовуються ставки мита;

- чи немає у справі зустрічних позовних заяв і заяв третіх осіб про вступ у справу із самостійними позовними вимогами і чи правильно вони оплачені митом;

- чи правильно стягується мито у випадках збільшення суми позовних вимог;

- у тих випадках, коли позивач звільнений від сплати мита, -правильність надання цих пільг, а також правильність обчислення і справляння мита як з позивачів, так і з відповідачів;

- правильність справляння мита у справах, що випливають з трудових правовідносин; у справах про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом; у справах про стягнення коштів на утримання, зокрема, у справах про присудження аліментів на утримання дітей у розмірі однієї четвертої, однієї третьої чи половини заробітку відповідача, а також у справах про зміну розміру раніше присуджених аліментів;

- чи правильно стягується мито у справах немайнового харак­теру і касаційних скаргах;

- чи правильно оформляються документи про сплату мита, чи є на платіжних дорученнях відмітки кредитних установ банків про перерахування з рахунків платників сум на сплату мита, чи є в платіжних документах дані, що підтверджують сплату мита у тій справі, до якої доданий документ, і зарахування його до бюджету.

В арбітражних судах перевірки правильності справляння державного мита в окремих справах проводяться в основному в тому ж порядку, що і в судах. При перевірці позовних заяв зі спорів, що виникають при укладанні, зміні або розірванні господарських до­говорів, контролюючий орган (податковий орган) з'ясовує, чи не роз­глядався спір у порядку доручення і правильність справляння мита у цих справах.

У нотаріальній конторі та в інших органах, що вчинюють нотаріальні дії, контролюючий орган перевіряє правильність справ­ляння мита за вчинення окремих нотаріальних дій, а саме:

- за нотаріальне посвідчення договорів, заповітів та доручень - за записами у реєстрі та за примірниками нотаріально посвідчених . документів, що знаходяться у справах державних нотаріальних кон­тор;

- за вчинення виконавчих написів - за записами в реєстрі та за примірниками написів, що знаходяться у справах державної нотаріальної контори;

- за прийняття в депозит для передачі за належністю грошових сум і цінних паперів - за корінцями квитанційних книг за депозитом, а також за книгами обліку депозитних сум і книгами особових рахунків депозитів;

- за посвідчення правильності копій і витягів, за засвідчення справжності підписів та за решту дій, крім вказаних вище, - за записами в реєстрі державної нотаріальної контори.

Знайомлячись із первісними документами за вчинення окремих нотаріальних дій за період, що перевіряється, контролюючий орган повинен установити за кожним документом: правильність застосу­вання ставок мита, визначення суми, з якої справляється мито, у процентному відношенні до суми документа, надання пільг зі сплати мита, а також перевірити, чи стягується мито з боржника при про­веденні стягнення, вказаного у виконавчому написі, якщо стягувач звільнений від сплати мита.

Правильність справляння державного мита виконкомами сільських рад перевіряється шляхом зіставлення других примірників квитанцій ф. № 10 з даними реєстрації виданих документів, нота­ріальних дій і послуг, записів актів громадянського стану, а також із залишеними у справах сільської ради примірниками договорів, доручень та інших документів. Перевіряючи нотаріальні дії, пов'язані з відчуженням будівель (купівля-продаж, міна, дарування), правиль­ність запису в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій необхідно перевірити з даними господарського обліку сільських рад.

В органах РАГСу та інших органах, що вчинюють акти гро­мадянського стану, контролюючий орган перевіряє повноту і пра­вильність справляння державного мита шляхом зіставлення заяв про реєстрацію актів громадянського стану з відповідними актовими записами. Поряд з цим використовуються наявні в органах РАГСу облікові матеріали (книги обліку заяв про реєстрацію актів грома­дянського стану, внесення змін, доповнень і виправлень у записи про відновлення актів записів, про видачу повторних свідоцтв чи книги надходжень і видатків бланків свідоцтв тощо), а також звітні дані (відомість про реєстрацію актів громадянського стану тощо).

При перевірці потрібно звернути увагу на своєчасність і пра­вильність стягнення мита за реєстрацію шлюбу, а також за реєст­рацію зміни прізвища, імені та по батькові та правильність видачі у зв'язку з цим нових свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану на повнолітніх і неповнолітніх дітей. Необхідно також перевірити правильність надання пільг з мита, наявність у відповідних випадках ухвал судів про розірвання шлюбу і відповідність суми стягнутого мита сумі, вказаній в рішенні суду щодо особи, якій видано свідоцтво про розірвання шлюбу, наявність і правильність оформлення документів про сплату державного мита.

Перевірки повноти і правильності справляння державного мита за прописку громадян чи реєстрацію місця проживання провадяться в житлово-експлуатаційних конторах, домоуправліннях, готелях, санаторіях, будинках відпочинку тощо, де проживають особи, які підлягають прописці. При цьому треба перевірити, чи наклеєні в на­лежних випадках митні марки відповідної вартості проти кожного запису про прописку чи реєстрацію місця проживання в домовій книзі (там, де вона ведеться) і чи правильно погашені марки. У разі оплати мита через кредитні установи перевірити, чи проводяться про це записи в картках чи журналах прописки.

У санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах, туристичних базах повнота і своєчасність справляння та перерахування держав­ного мита до бюджету перевіряється за даними анкет, книг або жур­налів реєстрації хворих чи відпочиваючих, обліку зданих путівок і курсовок, а також за бухгалтерськими документами на одержання і перерахування в дохід бюджету сум державного мита.

У готелях, мотелях, кемпінгах тощо повнота і своєчасність справляння і перерахування мита до бюджету перевіряється за дани­ми анкет (реєстраційних карток тощо), у яких вказується період проживання громадян, копії квитанцій про приймання плати за про­живання, що подаються в бухгалтерію цих організацій.

В організаціях Українського товариства мисливців і рибалок перевіряється стан обліку і зберігання квитків, правильність ведення книг обліку виданих квитків, наклеювання і погашення митних марок (вкладок до квитків), а також правильність оформлення актів про знищення повернутих квитків.

При перевірці повноти і правильності справляння мита подат­кові інспектори зобов'язані погашати наявні на контрольних тало­нах, наклеєних у книгах, митні марки своїм підписом з проставленням дати погашення або спеціальним штампом, виготовленим для цієї мети.

Правильність, повнота та своєчасність справляння державного мита за операції з цінними паперами, укладення угод на біржах, про­ведення аукціонів, видачу приватизаційних паперів перевіряється в цих організаціях та інших установах і підприємствах, де справляється державне мито.

Перевірка правильності справляння державного мита за реєст­рацію проспекту емісії (випуску) цінних паперів проводиться на підприємствах-емітентах, які від свого імені випускають цінні папери.

При цьому перевірці підлягають протоколи, рішення про номінальний обсяг емісії, інформація про випуск цінних паперів, що подавалась до фінансового органу, публікації в органах преси Верховної Ради України або Комерційному звіті про наслідки випуску цінних паперів, свідоцтва про реєстрацію емісії цінних паперів.

Правильність справляння державного мита при укладанні угоди на продаж цінних паперів перевіряється за відповідними платіжними документами на придбання громадянами, підприємствами та органі­заціями цінних паперів, за документами на виплату доходу за цими паперами тощо.

Правильність справляння державного мита за операції, що здійснюються на товарних, сировинних та інших біржах, крім ва­лютних, перевіряється: за Статутом біржі, документами обліку угод, здійснюваних членами біржі, брокерами чи брокерськими конторами за формою, визначеною правилами біржової торгівлі, а також за до­кументах відділу реєстрації укладених на біржі угод. У необхідних випадках ці питання перевіряються безпосередньо в брокерських конторах.

На аукціоні перевіряються угоди, що укладаються між підприємствами-продавцями й аукціонною комісією, у яких передбачені стартова ціна, умови ознайомлення покупців з продукцією, порядок і особливості проведення торгу, інші умови, документи на оплату купленої продукції, каталог з повними техніко-експлуатаційними характеристиками запропонованої на аукціоні продукції, аукціонні відомість і розрахункові картки, що використовуються при оформ­ленні продукції під час торгу, товарні чеки, що виписуються покупцеві, у яких вказано назву товару, дату продажу, ціну реалізації. Перший примірник товарного чека передається покупцеві для оплати покупки, копія залишається в аукціонній комісії і реєструється в аукціонній відомості.

Правильність справляння державного мита за видачу грома­дянам приватизаційних паперів перевіряється у відділеннях Ощад­ного банку та інших кредитних установах, що проводять видачу цих паперів. При цьому перевіряються списки громадян, складені міс­цевими Радами або представництвами України в інших державах, заяви громадян та інші документи.

Про наслідки перевірки органу, який справляє державне мито, складається акт, що повинен містити загальний стан роботи за справляння мита, факти порушень із зазначенням, який пункт Дек­рету порушено, хто допустив порушення і до чого це призвело (недо­бір, перебір мита, порушення порядку погашення марок тощо), а також яких в період перевірки вжито заходів на усунення виявлених недоліків і порушень та умов, що сприяли порушенням. Перший при­мірник акта з оригіналами пояснень службових осіб органу, який справляє мито, щодо причин порушень залишається у перевіряючого, другий примірник акта - в органі, що справляє державне мито.

Перевіряючий передає акт (довідку) про наслідки перевірки з усіма додатками своєму безпосередньому начальнику, який розгля­дає ці матеріали та вносить керівнику фіноргану, державної податкової інспекції, який призначив перевірку, пропозиції щодо їх затвердження чи доопрацювання.

У разі, коли виявлені порушення в ході перевірки усунуті не повністю, керівник державної податкової інспекції дає керівнику органу, який справляє державне мито, письмові вказівки щодо повно­го виправлення помилок, відшкодування заподіяних державі збитків, якщо такі були завдані діями службових осіб організації, що переві­рялася, та забезпечення неухильного дотримання чинного порядку справляння державного мита.

Питання для самоперевірки

1. Як проводиться перевірка дотримання суб'єктом господа­рювання нормативних положень щодо прибуткового податку з гро­мадян?

2. Як проводиться перевірка платника податку з власників транспортних засобів?

3. Які особливості нарахування, сплати та контролю податку з власників транспортних засобів, що належить громадянам України, іноземним громадянам і особам без громадянства?

4. Яка існує методика перевірки порядку справляння держав­ного мита?

Особливості порядку оформлення матеріалів документальних перевірок фізичних осіб

Основні принципи оформлення результатів документальних перевірок

За результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами орга­нів державної податкової служби, які брали участь у їх проведенні, складається акт. У разі, коли в результаті перевірки не було вияв­лено порушень податкового та валютного законодавства, факт прове­дення перевірки оформляється довідкою.

Акт (титульна сторінка) складається на фірмовому бланку Державної податкової адміністрації, у якому зазначається місце та дата складання акта перевірки. Дата складання акта перевірки - це дата підписання акта службовою особою (особами) Державної по­даткової адміністрації, яка (які) здійснювали перевірку. Акт до­кументальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів (неподання доку­ментів і даних, необхідних для обчислення і сплати податків, недопущення перевіряючих на територію або в приміщення платника податків тощо).

Факти порушень податкового та валютного законодавства мають бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єк­тивно, повно, із посиланням на докази, зафіксовані в податкових, бух­галтерських регістрах, інших документах і які вірогідно підтверд­жують наявність зазначених фактів.

Залежно від характеру порушення податкового законодавства, питань, які охоплені перевіркою, а також від того, юридична чи фізич­на особа перевіряються, матеріали перевірки можуть бути оформлені актом довільної форми, але з урахуванням аспектів та питань, які викладеш в уніфікованому акті перевірки, що додається.

Склад, зміст та порядок підписання акта документальної перевірки

Акт документальної перевірки повинен складатись з трьох частин: вступної, описової та підсумкової.

I. Вступна

Вступна частина повинна містити інформацію, яку наведено в загальному положенні уніфікованої форми акта документальної перевірки (додаток № 1 до листа). Додатково за необхідності до зазначеної частини включаються основні показники фінансово-госпо­дарської діяльності суб'єкта підприємництва.

II. Описова

Описова частина акта документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених у результаті перевірки фактів порушень податкового та валютного законодавства і пов'язаних з ними суттєвих обставин, необхідних для прийняття правильного рішення за результатами перевірки.

Виявлені у процесі перевірки порушення повинні бути згруповані в акті за розділами, пунктами і підпунктами у розрізі відповідних звітних періодів, відповідно до характеру порушень і видів податків.

III. Підсумкова

Підсумкова частина акта документальної перевірки включає узагальнений (сумарний) опис виявлених у результаті перевірки по­рушень податкового та валютного законодавства, а також відомо­сті про роз'яснення суб'єктам підприємництва, які перевіряються, права дати письмові заперечення за актом у погоджений термін.

Акт документальної перевірки підписується посадовими осо­бами державного податкового органу та інших контролюючих орга­нів, які здійснювали перевірку, та суб'єктом підприємництва.

У випадку незгоди з фактами, викладеними в акті, суб'єкти підприємництва підписують акт із записом про заперечення, одно­часно додаються письмові пояснення і документи (або їх копії), що підтверджують ці заперечення.

Заперечення до акта можуть бути оформлені як у вигляді запису на останній сторінці акта, зробленого безпосередньо після його підписання, так і у вигляді листа, що направляється в орган державної податкової служби в погоджений термін.