Обмеження строків розрахунків за експортно-імпортними операціями

Однією з основних вимог зовнішньоекономічного законодавства України є дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності строків повернення валютних цінностей в Україну.

Строки повернення валютних цінностей в Україну у зовнішньоекономічній діяльності наведено в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4. Строки повернення валютних цінностей

Контроль за дотриманням вказаних строків покладений на уповноважені банки, які зобов'язані інформувати НБУ про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушили вказані строки.

Якщо з певних причин здійснити розрахунки з іноземним партнером у встановлені строки неможливо, керівництво підприємства повинно

звернутися в регіональне управління НБУ за індивідуальним дозволом на продовження встановлених законодавством строків розрахунків. Для цього резидент повинен надати комісії при регіональному управлінні НБУ заявку (див. зразок 5.1) та матеріали з висновком щодо обґрунтованості зміни попередніх строків.

Зразок 5.1

Заявка

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся "

(повна назва резидента)

м Житомир, вул. Київська, 51.

(місцезнаходження резидента)

просить видати індивідуальну ліцензію на продовження законодавче встановлених строків розрахунків за договором № 36/01 від 15 січня й у. з Technical Equipment Corp.

(повна назва нерезидента)

P.O. Box 222. Atlanta. GA 30305. USA

(місцезнаходження нерезидента)

на 10 днів: з 16 квітня ц p. no 26 квітня ц.р.

Сума заборгованості за договором - 5000 дол. США

(сума заборгованості та валюта)

Рішення Кабінету Міністрів України від 14 січня ц.р. №274/4

Раніше отримані ліцензії за цим договором: від _ № (копії

додаються)*

Керівник Астахов Астахов А.В.

*За відсутності не заповнюється.

Індивідуальний дозвіл може бути наданий тільки з дня представлення резидентом повного пакета документів. Комісія має розглянути представлені документи у двотижневий строк з часу їх надходження. Індивідуальний дозвіл на продовження законодавче встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями надається регіональним управлінням НБУ на підставі протоколу засідання комісії, підписаного всіма представниками, на строк не більше 90 календарних днів. Як виняток, в окремих випадках при наявності достатніх підстав, регіональні управління НБУ можуть за повторним рішенням комісії пролонгувати строки наданих індивідуальних дозволів. Але загальний термін перевищення строків розрахунків не може бути більшим за 270 днів. Пролонгування індивідуальних дозволів на продовження законодавче встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями, які були надані регіональними управліннями НБУ, на строк, що перевищує один рік, здійснюється лише у виняткових випадках Національним банком України. При цьому комплект документів надається регіональними управліннями НБУ з висновками комісії.

Підставою для продовження законодавче встановлених строків надходження валютної виручки може бути наявність договору на страхування експортної операції або факторингової угоди з іноземним банком, який бере на себе зобов'язання утримати з покупця-нерезидента вартість експортної продукції.

Порушення цієї вимоги призводить до застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності фінансових санкцій. А це, у свою чергу, сприяє відверненню власних оборотних коштів підприємства, що негативно позначається на фінансових результатах роботи такого суб'єкта.

Порушення законодавче встановлених строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, за винятком наявності у підприємства резидента індивідуальної ліцензії (дозволу) на подовження строку, тягне за собою застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності фінансових санкцій у вигляді пені (табл. 5.5).

Таблиця 5.5. Розмір пені і порядок її нарахування

Як видно з таблиці 5.5, існують відмінності у порядку нарахування пені за операціями з розрахунками у грошовій формі і з розрахунками за бартером.

Приклад 5.4

ТзОВ "Полісся" 1-го березня ц.р. відвантажило продукцію вартістю 15000 дол. США на експорт. Строк закінчення розрахунків по експорту закінчився 1-го червня ц.р. (90 днів), а фактично виручка надійшла на транзитний валютний рахунок 30-го червня ц.р. Для зручності розрахунок пені оформлено у табл. 5.6.

Таблиця 5.6. Розрахунок суми пені за порушення строку надходження валютної виручки

Утримання пені проводяться державними податковими органами, до яких банки подають інформацію про порушення строків розрахунків у іноземній валюті.

У разі порушення строків розрахунків за такими договорами пеня може досягати значних розмірів. Так, наприклад, за експортно-імпортними операціями по розрахунках в іноземній валюті законодавче не встановлена межа нарахування пені і, як наслідок, вона може в декілька разів перевищувати суму заборгованості. Що ж стосується бартерних операцій, то резидент у частині встановлення верхньої межі нарахування пені за порушення строків розрахунків має обмеження - не більше розміру заборгованості нерезидента-дебітора.

Пеня за порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, включаючи бартерні, нараховується податковими органами на підставі акта перевірки і стягується за встановленою формою на підставі рішення начальника державної податкової служби або його заступника.

Говорячи про дотримання строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, необхідно слідкувати за повнотою надходжень коштів за товари (роботи, послуги), оскільки під час перевірок непоодинокі випадки недонадходження валютної виручки на суму комісійної винагороди, утриманої банком-нерезидентом за проходження платежу через його рахунки. Рішення про нарахування пені у цій ситуації залежить від того, як підприємство-резидент оформить свої договірні зобов'язання.

Зменшення контрактної ціни за операціями у зовнішньоекономічній діяльності з причини невідповідності якості експортованої за кордон продукції допускається за наявності у резидента експертного висновку незалежної організації, нотаріально завіреного за місцем видачі і легалізованого у консульській установі України за кордоном. Довідка або висновок також можуть бути видані Торгово-промисловою палатою відповідної держави з обов'язковою легалізацією цих документів у консульській установі України за кордоном.

У разі продовження строків розрахунків внаслідок настання форс-мажорних обставин, цей факт повинен бути підтверджений довідкою офіційного органу, уповноваженого державою за місцем виникнення таких обставин.

Підтвердження приймається податковими службами до розгляду за умови їх легалізації у консульській установі України. Без легалізації такі документи приймаються у тих випадках, якщо це передбачено міжнародними договорами, ратифікованими Україною. При цьому договір (контракт) на здійснення зовнішньоекономічної операції повинен містити форс-мажорні застереження.

Підприємство-резидент на підставі належним чином оформлених довідки або висновку про дію форс-мажорних обставин, інших необхідних документів повинно звернутись до НБУ для отримання ліцензії на подовження строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, після чого податковими органами не застосовується пеня за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті.

У випадку неможливості одержання резидентом від іноземного партнера валютної виручки за експортними операціями, моментом припинення застосування штрафних санкцій до резидента вважається дата списання дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув. Законодавством України загальний строк для захисту своїх прав по позову юридичних осіб в умовах зовнішньоекономічної діяльності визначений в межах 1-го року.

Чинним законодавством передбачено, що у разі прийняття судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України, а також іншим уповноваженим арбітражем, у т.ч. закордонним, позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання строків розрахунків та інших умов, визначених договором (контрактом), строки надходження валютної виручки або імпортної частини бартерної операції призупиняються.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові нарахування пені поновлюється, включаючи строк, на який нарахування було припинене. Якщо ж судом було прийняте рішення про задоволення позову, то пеня не сплачується з моменту прийняття позову до розгляду.

Подальший порядок застосування фінансових санкцій залежить від рішення судових інстанцій. На підставі отриманого резидентом рішення про задоволення його позову пеня за порушення строків розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності не сплачується від дати прийняття судом позову до розгляду.

Якщо ж судом прийнято рішення про відмову у позові, припинення (закриття) провадження у справі або позов залишено без розгляду, строки розрахунків за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності відновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період розгляду у суді.

Вирішення розбіжностей через судові інстанції часто є тільки початковим етапом у роботі підприємства з повернення валютних цінностей в Україну. Після отримання рішення суду резидентові слід надати матеріали для визнання і виконання судового рішення у країну іноземного партнера-боржника. При цьому суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовувати норми Конвенції "Про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень" (Нью-Йорк, 1958р.), згідно з якими резидент повинен письмово звернутися до компетентного органу країни свого контрагента з відповідним проханням і надати арбітражне рішення або його копію, письмову угоду, договір (контракт) або їх копії. Всі документи повинні бути належним чином завірені. Якщо документи, що надаються, викладені неофіційною мовою країни, до якої звертається резидент, то необхідно також надати їх переклад офіційною мовою цієї країни, завірений дипломатичною або консульською установою.

Визнання і виконання судових рішень за зовнішньоекономічними договорами, укладеними з партнерами однієї із країн-учасниць СНД, проводиться у разі необхідності на підставі Угоди про порядок вирішення суперечок, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності.

Ввезення (вивезення) товарів на митну територію України вважається здійсненим з моменту оформлення відповідної вантажної митної декларації.

Митним законодавством України не передбачено декларування робіт, і послуг, об'єктів інтелектуальної власності, тому для обчислення строків повернення валютних цінностей в Україну приймається дата підписання акта виконання робіт, послуг чи іншого документа, що засвідчує їх виконання. Наприклад, з передплати періодичних поліграфічних видань таким документом є передплатна квитанція або рахунок.

Встановлені законодавством строки (90 днів) поширюються па всі експортно-імпортні операції з розрахунку як в іноземній валюті, так І в національній.

В Україні заборонено застосування у зовнішньоекономічній діяльності операцій з уступки вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод і фінансових зобов'язань між резидентами та нерезидентами України.

Крім оплати товарів (робіт, послуг), у підприємств може виникнути необхідність оплати в іноземній валюті сум зборів і державного мита за надання послуг офіційними органами іноземних держав.

Перевищення законодавче встановлених строків здійснення розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності передбачає одержання суб'єктом цієї діяльності спеціального дозволу:

· індивідуальної ліцензії НБУ при здійсненні експортно-імпортних операцій, у тому числі з фінансового і оперативного лізингу, з розрахунками у грошовій формі;

· індивідуального дозволу Міністерства економіки при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення.

Для отримання ліцензії на продовження строків розрахунків за експортними і лізинговими операціями резидент повинен надати до центрального апарату Національного банку України наступні документи (табл. 5.7).

Таблиця 5.7. Документи, необхідні для отримання ліцензії на продовження строків розрахунків за експортно-імпортними операціями

Процедура одержання індивідуальних ліцензій, дозволів досить складна, тому до цього слід наперед підготуватись.

2. Функціонування вільних економічних зон в Україні

Передумови створення ВЕЗ в Україні

Основними передумовами створення і ефективного функціонування вільних економічних зон в Україні є вигідне географічне розташування держави, розвиненість її зовнішньоекономічних зв'язків, наявність природнокліматичних умов, значних трудових і природних ресурсів, відповідного науково-технічного потенціалу і транспортної інфраструктури.

Україна має бути зацікавлена у створенні насамперед зовнішньоторговельних, виробничих і науково-технічних зон.

В Україні створена певна законодавча база функціонування вільних економічних зон, таких як "Закарпаття", "Інтерпорт - Ковель", "Порто-франко" (Одеса), "Аджалик" (Одеська обл.), "Жовква", "Мостиска", "Яворів" (всі три - Львівська обл.), зональні проекти Миколаївської та Чернівецької облдержадміністрацій, Дніпропетровської області.

Концепцією створення вільних економічних зон в Україні рекомендується з метою практичного відпрацювання організаційних, фінансових та виробничих механізмів віддавати перевагу локальним вільним економічним зонам, що розміщуються на невеликих територіях і мають вузьку спеціалізацію.

Але на території різних вільних економічних зон застосовуються не всі з вище перерахованих пільг, а лише частина. Для прикладу наведемо характеристику трьох основних вільних економічних зон України.

ПЕЕЗ "Сиваш"

Метою створення Північно-Кримської експериментальної економічної зони (ПЕЕЗ) "Сиваш" було відродити промислові підприємства Армянська, Красноперекопська та Красноперекопського району. Для ПЕЕЗ "Сиваш" встановлені наступні пільги:

· податок на прибуток знижується на 50 %;

· сировина, матеріали та обладнання, які ввозяться для власного виробництва, не оподатковуються ПДВ та митом;

· вивезення за кордон продукції, що виробляється, не підлягає квотуванню та ліцензуванню.

Тепер ПЕЕЗ "Сиваш" впевненіше дивиться вперед. Невдовзі тут буде розпочато складання комп'ютерів, аудіо- та відеотехніки (ведуться переговори з фірмою Рпііірз про поставку технологічної лінії, київські партнери готові хоч сьогодні поставляти комплектуючі вироби). Дуже перспективний для всієї України проект по спільному будівництву на території зони Сивашської вітроелектростанції потужністю 150 тис. кВт.

СЕЗ "Донецьк" та "Азов"

З початку 90-х років в Донецькій обл. серйозно ставляться до створення в себе вільної економічної зони. За ці роки був розроблений проект закону "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області". Було підраховано та обґрунтовано кожен етап роботи з моменту, коли зона отримає реальне "право на життя", і до 2025 року розписаний.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території Донецької області передбачає створення відразу двох спеціальних економічних зон: "Донецьк" та "Азов", що створені на строк 60 років.

В спеціальній економічній зоні "Донецьк" повинні розміщуватись підприємства, що застосовують новітні технології з метою виробництва товарів на експорт та внутрішній ринок, а також з метою створення імпортозамінюючих виробництв. В спеціальній економічній зоні "Азов" розташовуються підприємства, що здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, упакуванню, а також торгівлі та виробництва товарів на експорт. Крім того, в спеціальній економічній зоні можуть розташовуватись банківські, страхові, аудиторські та фінансові підприємства.

У вільній економічній зоні передбачено оподаткування прибутку за ставкою 20 %; пільги з оподаткування репатрійованого прибутку для нерезидентів (2/3 від встановленої ставки 15 %); звільнення продукції, виготовленої в зоні для експорту, та товарів, ввезених в зону для власного споживання, від сплати мита та ПДВ. Імпорт товарів для власного виробництва та експорт товарів виробництва вільної економічної зони не підлягають ліцензуванню та квотуванню.

Ввезений із-за митних кордонів товар може використовуватись:

· по-перше, для повторного вивезення за митні кордони України (реекспорт);

· по-друге, для ввезення на митну територію України;

· по-третє, для виробничих потреб, тобто як сировина та матеріали. Імпорт ввезеного в спеціальну економічну зону товару без його переробки дає можливість здійснювати зовнішньоторговельні операції без ПДВ та ввізного мита.

Ввезення товарів із спеціальної економічної зони на митну територію України оподатковуються як при імпорті, тобто ввізне мито, акциз та ПДВ знімаються при перетині кордонів спеціальної економічної зони. Це перетворює зону в свого роду ліцензійний склад, де знаходяться імпортні товари до того часу, коли для них знайдеться покупець, готовий оплатити їх вартість разом з імпортними податками. Такий режим може виявитись привабливим для імпортерів, особливо консигнаторів (комісіонерів) у зовнішньоекономічних договорах.

У випадку експорту товарів, вироблених в спеціальній економічній зоні з використанням раніше ввезеної на територію спеціальної економічної зони сировини та матеріалів, вивізне мито та акциз не стягуються, а ПДВ стягується за нульовою ставкою.

Але всі ці пільги не поширюються на бартерні операції. Операції купівлі-продажу, що відбуваються всередині вільної економічної зони, також підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

Застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності до суб'єктів підприємництва передбачає:

· звільнення на період реалізації інвестиційного проекту (але не більше як 5 років) від обкладання ввізним (експортним) митом сировини, матеріалів, обладнання (крім підакцизних товарів) та від ПДВ - обладнання в момент його ввезення в Україну;

· звільнення від оподаткування на 3 роки нових підприємств, інвестиції в які еквівалентні не менш як 1 мли. дол. З четвертого по шостий роки - оподаткування прибутку таких підприємств здійснюється за ставкою 50 % від діючої. Ця пільга застосовується з моменту отримання першого Прибутку.

ВЕЗ "Славутич"

З метою створення нових робочих місць для працевлаштування персоналу Чорнобильської АЕС, що вивільняється у зв'язку з достроковим виведенням її з експлуатації в адміністративних межах міста Славутича Київської області утворюється вільна економічна зона "Славутич".

Суб'єктом вільної економічної зони "Славутич" надаються наступні пільги щодо оподаткування:

· звільнення на Перші два роки з моменту реєстрації в зоні від оподаткування прибутку суб'єктів Зони, у яких кількість працюючих осіб, вивільнених у зв'язку з Достроковим виведенням з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС, які мали там основне місце роботи, становить протягом звітного періоду не менше як 50 % загальної чисельності (але не менше як 10 працівників) та фонд оплати Праці таких працюючих протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці, що включаються до складу валових витрат, а загальна сума фактично вкладених інвестицій у створення Нового підприємства чи створення нових робочих місць шляхом розширення виробництва (реконструкції, технічного переозброєння) є еквівалентною не менш як 200 тис. дол. США. На наступні 3 роки податок на прибуток таких суб'єктів оподатковується за ставкою в розмірі 50 % діючої ставки оподаткування;

· звільнення від плати за землю на період функціонування зони "Славутич" її суб'єкті, які мають земельці ділянки в цій зоні і в яких виконуються наведені вище умови;

· звільнення від сплати збору до Державного інноваційного фонду;

· звільнення від сплати збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

· звільнення від сплати збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

· звільнення від обкладання ввізним митом сировини, матеріалів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), які ввозяться в Україну суб'єктами зони для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційних проектів

В Житомирській області пріоритетними видами діяльності є виробництво м'ясних продуктів, молочних продуктів, тканин з інших матеріалів, ґрунтування та дублення шкіри, виробництво штучних абр синтетичних волокон, виробництво тари з пластмас (виробництво мішків).

За допомогою вільних економічних зон відбуваєтеся швидка та ефективна інтеграція регіонів в систему світових господарських зв'язків. Територія отримує потужний імпульс для розвитку комунікаційної, ділової та соціальної інфраструктури.