Фінансове планування інвестицій

Існують три основні документи, які дають змогу планувати, аналізувати й контролювати інвестиційний проект: Звіт про прибутки та збитки, Баланс та План грошових потоків. Дані в кожній статті доходів та витрат зазначених документів мають бути представлені в єдиній валюті.

Звіт про прибутки та збитки

Звіт про прибутки та збитки відображає операційну діяльність підприємства (процес виробництва та збуту продукції або послуг) за певні періоди (місяць, квартал, рік). Зі звіту про прибутки та збитки інвестор може визначити прибутковість підприємства, яке реалізує проект. Цей звіт також використовується для роз­рахунку низки податків.

Формування звіту про прибутки та збитки здійснюється відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку — GAAP.

Для побудови таблиці Звіт про прибутки та збитки (табл. 5.5) потрібні такі дані:

1. З плану продажу — виручка від реалізації продукції та послуг, втрати від продажів за роками. При цьому в таблиці Звіт про прибутки та збитки відображається сумарна величина обсягу продажу у вартісному вигляді, що являє собою суму «контрактних» продажів у даний період (за фактом, у кредит), а також сума продажу з авансовими платежами в попередні періоди за продукцію, яку було поставлено замовникам у поточний період.

2. З плану витрат — сума змінних витрат з урахуванням плану виробництва за розрахунковий період (місяць, квартал, рік).

3. З плану витрат — сума загальних (операційних, торгівельно-адміністративних) витрат за розрахунковий період. При цьому необхідно пам’ятати, що звіт про прибутки та збитки охоплює амортизаційні відрахування й проценти за кредитами.

Таблиця 5.5

ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ

Є лише два способи підвищення ефективності діяльності підприємства (збільшення значення в нижньому рядку таблиці, тоб­то чистого прибутку): продавати дорожче та більше і/або дешевше виробляти. Це досить просте правило є найважливішим у процесі аналізу та управління проектом.

Яких би заходів не вживало керівництво підприємства для підвищення його ефективності, у кінцевому підсумку це буде виконанням однієї з зазначених умов.

Розглянемо приклад аналізу Звіту про прибутки та збитки трьох різних варіантів проекту.

За наявності декількох варіантів, що відображають імовірнісні прогнози доходів і витрат (табл. 5.6), зміни в будь-якому рядку таблиці неминуче викличуть зміни в останньому рядку (чи буде це збільшення обсягу продажу, чи скорочення витрат).

Таблиця 5.6

Підприємство з низьким валовим доходом, як правило, має нижчі витрати. Іншими словами, у процесі планування ми повинні вирішити головне завдання — отримати дохід, який покриє всі наші витрати, а також принесе прибуток. Наприклад, якщо продукція виробляється з нижчими витратами, ніж у конкурентів, то є можливість збільшити торгові витрати на просування продукції на ринок або знизити ціни, що позитивно вплине на обсяг продажу.

Баланс

Баланс, на відміну від Звіту про прибутки та збитки, відображає фінансовий стан підприємства не за визначений період (місяць, квартал, рік), а на певний момент, наприклад, 31 грудня 2001 р. Баланс показує, наскільки стійким є фінансове становище (платоспроможність та ліквідність) підприємства, яке реалізує проект у конкретний момент.

Баланс складається з двох боків — актив (зліва) та пасив (справа), сумарні значення яких завжди мають бути однаковими (табл. 5.7).

Таблиця 5.7

Актив являє собою перелік того, що має підприємство у власності. Пасив показує, кому та скільки підприємство заборгувало. Іншими словами, ця рівність означає, що те, чим володіє підприємство, воно заборгувало або кредиторам, або його власникам. Формування балансу також здійснюється згідно з правилами GAAP.

Розглянемо розвиток балансу на простому прикладі.

Приватний підприємець створює підприємство з випуску виробів із пластмас зі статутним фондом 200 тис. грн, купує обладнання та матеріали, виробляє та реалізує продукцію на ринку. На прикладі можна простежити зміни у структурі його балансу відповідно до подій, що відбуваються.

1 квітня 2001 року.

Реєстрація підприємства та внесок у статутний фонд.

3 квітня 2001 року.

Підприємство отримує банківську позику 100 тис. грн.

10 квітня 2001 року.

Придбання технологічного обладнання вартістю 150 тис. грн та сировини для забезпечення виробничого процесу на суму 100 тис. грн.

30 квітня 2001 року.

Підприємство виробило та реалізувало продукцію на суму 150 тис. грн. При цьому було витрачено частину заготовленої сировини на 50 тис. грн та оплачено загальні (постійні) витрати на суму 30 тис. грн. У результаті прибуток підприємства становив 70 тис. грн., з яких 28 тис. грн. воно має виплатити до держбюдже­ту як податок на прибуток (30 %). Чистий прибуток після сплати податку становитиме 42 тис. грн.

Нижче наведено спрощені баланси трьох підприємств, аналізуючи які, можна, користуючись найпростішими прийомами аналізу, зробити попередні висновки про їхній фінансовий стан.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА «А»

Повна вартість майна компанії «А» становить 1200 тис. грн., і якщо з них вирахувати суму короткострокових та довгострокових зобов’язань (700 тис. грн.), то залишиться 500 тис. грн. — власний капітал підприємства. У принципі це означає, що підприємство чогось варте, оскільки власний капітал є сумою інвестованого акціонерного капіталу (капіталу, який використано на придбання активів підприємства) і отриманого від його діяльності прибутку. На жаль, це не завжди відповідає дійсності. У цьому можна переконатися на прикладах. Для того щоб оцінити реальну ліквідність підприємства, необхідно знати структуру його активів, їхню реальну ринкову вартість та те, як швидко ці активи може бути переведено в гроші, ліквідність яких вважається стопроцентною. Як правило, до активів, які мають низьку ліквідність, відносять нематеріальні. Загалом фінансовий стан підприємства «А» можна назвати непоганим. На користь цього, у першу чергу, свідчить досить велика сума грошей на рахунку (оборотних коштів), достатня, щоб оплатити короткострокову позику термін погашення якої може наступити в будь-який момент.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА «Б»

Підприємство «Б» має низку слабких місць. По-перше, оборот­ний капітал підприємства не може покрити короткострокову заборгованість, яка є дуже великою. Але ще гірше те, що в структурі активів підприємства 57 % (400 тис. грн) становлять нематеріальні активи. Фактично ця компанія повинна бути оголошена банкрутом, бо вона не в змозі сплачувати свої рахунки. Можливо, це тільки тимчасова ситуація, і найближчим часом буде вжито заходів, які дають змогу виправити її. Проте в даний момент фінансовий стан підприємства «Б» є прикладом ситуації, якої необхідно уникати, уживаючи заходів, які підвищують ефективність діяльності підприємства на більш ранніх стадіях.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА «В»

Підприємство «В» знаходиться у відмінному стані. Його обігові кошти дають змогу легко погасити короткострокову позику, якщо таку вимогу буде пред’явлено. Загальний баланс (3500 тис. грн) вільно покриває суму короткострокових і довгострокових заборгованостей (1400 тис. грн), причому сума власного капіталу компанії становить 2100 тис. грн На відміну від підприємства «Б», де короткострокова позика дорівнює за сумою довгостроковій, у підприємства «В» сума довгострокових зобов’язань більш ніж удвоє перевищує суму короткострокових.

Ці три приклади є дуже спрощеними, і в реальній ситуації потрібен серйозніший аналіз. Використовуючи тільки два фінансових документи — «Звіт про прибутки та збитки» та «Баланс» — можна розрахувати показники ефективності діяльності підприємства, які найчастіше використовуються на практиці (прибутковість, платоспроможність та ліквідність).

План грошових потоків

Кеш-фло (cash flow) перекладається дослівно як «потік готівки», або «грошовий потік». У процесі опису «Плану грошових потоків» та методів інвестиційного аналізу вислів «кеш-фло» може використовуватися для визначення поточного залишку гро­шових коштів на розрахунковому рахунку підприємства. Цей залишок формується за рахунок надходження грошових коштів (доходів від реалізації продукції та послуг, активів підприємства, амортизаційних відрахувань, внесків у статутний фонд та позик) та відпливу грошових коштів (витрат на виробництво продукції та послуг, на інвестування, на обслуговування та погашення позик, загальних витрат підприємства, виплати дивідендів, податкових та інших виплат). Усі надходження та платежі відображаються в «Плані грошових потоків» у періоди, які відповідають фактичним датам їхнього здійснення, з урахуванням часу затримки платежів за поставки матеріалів і комплектуючих виробів, умов реалізації продукції (у кредит, авансовим платежем), а також умов формування виробничих запасів. Залишок грошових коштів на рахунку (баланс готівки) використовується підприємством для виплат, на забезпечення виробничої діяльності наступних періодів, для інвестицій, погашення позик, сплати податків та особистого споживання. Отже, «Звіт про рух грошових коштів», що ґрунтується на методі кеш-фло , демонструє рух грошових коштів і відображає діяльність підприємства в динаміці від періоду до періоду.

Розглянемо приклад побудови Звіту про прибутки та збитки та Звіту про рух грошових коштів підприємства (табл. 5.8 і табл. 5.9) та порівняємо їх.

Таблиця 5.8

ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ

Таблиця 5.9

ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Діяльність підприємства прийнято розподіляти на основні функціональні напрями:

— операційний або виробничий;

— інвестиційний;

— фінансовий.

Звіт про прибутки та збитки відображає лише операційну діяльність підприємства, демонструючи її ефективність з погляду покриття виробничих витрат доходами від реалізації виробленої продукції або послуг. Іншими словами, зі Звіту про прибутки та збитки можна лише визначити, як підприємство виконує свою основну функцію — виробництво та реалізація продукції або послуг — та який обсяг прибутку можна отримати в результаті цієї діяльності. На відміну від цього, Звіт про рух грошових коштів має два додаткові розділи — «Грошовий потік від інвестиційної діяльності» та «Грошовий потік від фінансової діяльності», з яких можна отримати інформацію про обсяги та строки інвестицій, форми фінансування підприємства. У наведеному вище прикладі у Звіті про прибутки та збитки спеціально виокремлено в окремий рядок статтю «Амортизаційні відрахування», які відносять до розряду калькуляційних витрат, що визначаються відповідно до встановлених норм амортизації й відносяться в процесі розрахунку прибутку до витрат. У дійсності нарахована сума амортизаційних відрахувань нікуди не виплачується й залишається на рахунку підприємства, поповнюючи залишок ліквідних коштів. Тому в розділі «Операційна діяльність» Звіту про рух грошових коштів статті «Амортизаційні відрахування» немає. Отже, амортизаційні відрахування відіграють особливу й дуже важливу роль у системі обліку та планування діяльності підприємства, будучи внутрішнім джерелом фінансування. Вони є фактором, що стимулює інвестиційну діяльність. Чим вищі залишкова вартість активів підприємства й норми амортизації, тим менший прибуток підлягає оподаткуванню, та, відповідно, більша сума «Грошового потоку від виробничої діяльності».

У розділі «Грошовий потік від інвестиційної діяльності» відображаються платежі за придбані активи, а джерелом надходжень є кошти від реалізації активів, які не використовуються у виробництві. У цьому розділі має бути зазначено не тільки витрати на активи, що тільки зараз купуються, а також і балансова вартість активів, якими володіє підприємство початку проекту. Витрати на придбання активів у майбутні періоди діяльності мають зазначатися у гривнях з урахуванням інфляції основних фондів.

У розділі «Грошовий потік від фінансової діяльності» як надходження враховуються внески власників підприємства, акціонерний капітал, довгострокові та короткострокові позики, проценти за вкладами, як виплати — погашення позик, дивіденди.

Сума грошових потоків кожного розділу «Плану грошових потоків» становитиме залишок ліквідних коштів на відповідний період, при цьому готівковий баланс наприкінці розрахункового періоду дорівнюватиме сумі готівкового балансу попереднього періоду із залишком ліквідних коштів поточного.

Як відомо, підприємство не може працювати без капіталу. Достатньою можна вважати таку кількість власного та залученого (запозиченого) капіталу, за якої величина готівкового (кеш) балансу за всі періоди діяльності підприємства буде позитивною. Наявність негативної величини в будь-який період означає, що в якийсь певний момент підприємство теоретично не в змозі відповісти за своїми зобов’язаннями. Іншими словами, ціллю фінансування є намагання забезпечити позитивний ліквідний залишок грошових коштів протягом усього періоду, від початку до кінця реалізації проекту.

Основними факторами, що беруть участь в аналізі ефективності інвестиційного проекту, є сумарний розмір «Грошового потоку від виробничої діяльності» та інших доходів (наприклад, реалізація активів, внески до статутних фондів інших підприємств), а також сума витрат на інвестиції.

Отже, Звіт про рух грошових коштів є основним документом, призначеним для визначення потреби в капіталі, роз- роблення стратегії фінансування підприємства, а також для оцінювання ефективності його використання. Показники, які використовуються для оцінювання ефективності інвес- тицій, називаються дисконтованими критеріями грошових потоків.

Розглянемо процес формування таблиці Звіт про рух грошових коштів за окремими кроками.

Крок 1

Планується створити нове підприємство, яке придбає на 1000 тис. грн обладнання для організації виробництва, загальні витрати якого щомісяця становитимуть 10 тис. грн.

Крок 2

Підприємство планує залучити кошти інвестора на суму 800 тис. грн та взяти банківську позику в розмірі 400 тис. грн.

Крок 3

Підприємство витратило на придбання сировини та матеріалів 290 тис. грн, дефіцит оборотних коштів може бути покритий банківською позикою в розмірі 350 тис. грн.

Крок 4

Підприємство реалізує продукцію на 610 тис. грн, закуповує сировину та матеріали, а також сплачує проценти за кредитом.

Крок 5

Підприємство реалізує продукцію на 820 тис. грн і в результаті отримує можливість погасити кредит на суму 350 тис. грн.

Формування звітних фінансових документів

Усі три звітні фінансові документи пов’язані між собою. Проте запис трансакцій (платіжних операцій), що плануються, здійснюється в кожному з цих документів на основі різних правил.

Усі записи у звіті про прибутки та збитки, а також у балансовій відомості здійснюються відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (GAAP). Проте всі записи у звіті про рух грошових коштів здійснюються в той період, коли грошові кошти повинні фактично бути зараховані на рахунок підприємства або виплачені з нього.

Взаємодію трьох фінансових документів продемонстровано в наведених нижче прикладах.

Приклад 1

Підприємство реалізувало продукцію за готівку на 1000 тис. грн. Оплату здійснено за фактом поставки. Прямі виробничі витрати становили 500 тис. грн.

ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ

ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

БАЛАНС

Приклад 2

Підприємство реалізувало продукцію за попередньою 100 % оплатою на суму 100 тис. грн за умови, що її поставку має бути здійснено через 65 днів після оплати. Продукцію буде вироблено також на момент оплати. Прямі виробничі витрати становитимуть 500 тис. грн.

ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ

ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

БАЛАНС

Приклад 3

Підприємство реалізувало продукцію в кредит, при цьому оплату буде здійснено через 65 днів після поставки.

ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ

ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

БАЛАНС

Література

1. Богатин Ю. В., Швандар В. А. Инвестиционный анализ: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 286 с.

2. Брейли Ричард, Майерс Стюарт. Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1997. — 1120 с.

3. Голов С. В. Управленческий бухгалтерский учет. — К.: СКАРБИ, 1998. — 384 с., ил.

4. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 512 с., ил.

5. Пересада А. А. Управління інвестиційним процесом. — К.: Лібра, 2002. — 472 с.

6. Шарп У., Александер Г., Бейли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1999. — IX. — 1028 с.